Ухвала суду № 75715339, 31.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29009/18

Провадження № 1-кс/761/19702/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Паховича М.М., захисника Глєбова С.Г., розглянувши клопотання слідчого в ОВС 2 відділення 5 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Артюха В.Ю., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001582 від 26 червня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Гончарівка Літинського р-ну Вінницької обл., який працює на посаді водія Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення 5 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Артюха В.Ю., погодженого прокурором Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Паховичем М.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42018000000001582 від 26 червня 2018 року.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що працівники прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 отримали неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США за зміну обвинувачення в судовому засіданні на менш тяжкий злочин (зі ст.307 КК України на ст.309 КК України).

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали висунуту ОСОБА_3 підозру необґрунтованою.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Головним слідчим управлінням СБ України розслідується кримінальне провадження № № 42018000000001582 від 26 червня 2018 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

29.07.2018 ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

30.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2018; інформуванням ВБКОЗ Управління СБ України у Вінницькій області № 53/14/125-849нт від 06.07.2018; інформуванням ВБКОЗ Управління СБ України у Вінницькій області № 53/14/125-882нт від 16.07.2018; протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 10.07.2018, 25.07.2018, 26.07.2018, 29.07.2018; протоколом огляду грошових коштів від 29.07.2018; протоколом огляду від 11.07.2018 року; протоколом огляду від 11.07.2018 року; протоколом затримання ОСОБА_5; протоколом затримання ОСОБА_3 від 29.07.2018; протоколом обшуку автомобіля «Mercedes-Benz 240», д.н.з. НОМЕР_1 (в якому відбувалася передача ОСОБА_3 повної суми неправомірної вигоди) та іншими матеріалами провадження у їх сукупності достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища, також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що, не дивлячись на те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, підозрюваний може вчинити дії з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, у ході досудового розслідування не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на зазначених осіб, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

У той же час, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3, передбачає позбавлення волі на строк понад вказаний вище строк.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення 5 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Артюха В.Ю., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001582 від 26 червня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 26 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- після звільнення з-під варти невідкладно прибути до уповноваженого органу для застосування електронного засобу контролю;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із працівниками Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області, працівниками Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області, прокурором Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_5, прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_11, заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Вінницької області ОСОБА_12. свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10, ОСОБА_6 а також з іншими свідками і учасниками даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.