Постанова № 75713085, 01.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Херсон

справа: 667/3028/15-ц

провадження: 22-ц/791/66/18

Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Приходько Л.А. (суддя доповідач)

суддів: Бездрабко В.О.,

Вейтас І.В.,

секретар Зварич С.А.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2016 року у складі судді Скорик С.А.,

в с т а н о в и в:

23 квітня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № HEHLGK00002050, за умовами якого, відповідачка отримала кредит у розмірі 36180,00 доларів США із зобов'язанням повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Кінцевим терміном повернення кредиту до 14 грудня 2027 року.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за умовами Договору виникла заборгованість, яка станом на 09 квітня 2015 року становить 122952,32 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 29366,37 доларів США; 24086,12 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4605,58 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 59029,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 10,63 доларів США - штраф (фіксована частина); 5854,37 доларів США - штраф (процентна складова). Зважаючи на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року у розмірі 122952,32 доларів США, що за курсом НБУ становить 2890609,04 грн., та вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року у розмірі 122952,32 доларів США, що за курсом НБУ від 09 квітня 2015 року складає 2890609,04грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка, в порушення умов договору кредиту та діючого законодавства України, не виконала зобов'язання щодо своєчасного погашення наданого кредиту та процентів за його користування, у зв'язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що про наявність кредитного договору укладеного між нею та ЗАТ КБ «Приватбанк» вона дізналась лише у 2012 році у зв'язку із чим звернулась до правоохоронних органів щодо підроблення документів службовими особами Банку. Жодних дій щодо погашення заборгованості вона особисто не здійснювала. Однак на вказані доводи суд уваги не звернув, не перевірив їх у встановленому порядку та прийняв факт укладення договору та видачі грошових коштів як встановлену обставину без дослідження належних та допустимих доказів. Крім того, задовольняючи позов в повному обсязі, суд не застосував позовну давність.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Банку у задоволені позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що відповідач ніяких кредитних відносин з ЗАТ КБ «Приватбанк» не мала, кредитний договір від 14 грудня 2007 року вона з Банком не укладала, та не підписувала його, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Висновок судової почеркознавчої експертизи не відповідає вимогам Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а тому не може бути підставою для відмови у задоволені позову. Просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності факту укладення між Банком та ОСОБА_2 кредитного договору та невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № HEHLGK00002050, за умовами якого, Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 14 грудня 2007 року по 14 грудня 2027 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі - 36180,00 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту на момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця. (п. 7.1 Договору)

Погашення заборгованості, відповідно до Кредитного Договору, повинно здійснюватися шляхом внесення Позичальником в період з 25 по 30 число кожного місяця грошових коштів (щомісячний платіж) у сумі 558.67доларів США, яка складається із заборгованості по кредиту відсотків, винагороди, комісії.

Згідно п.7.1.2 кредитного договору у разі порушення термінів оплати, передбачених п.7.1.1, на 120 календарних днів сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту в повному обсязі в останній день місяця в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за умовами Договору виникла заборгованість, яка станом на 09 квітня 2015 року становить 122952,32 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 29366,37 доларів США; 24086,12 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4605,58 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 59029,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 10,63 доларів США - штраф (фіксована частина); 5854,37 доларів США - штраф (процентна складова).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, повторно виданого 31 січня 2008 року Відділом РАЦС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, ОСОБА_2 змінила прізвище на «Дмітрієва» у зв'язку з реєстрацією шлюбу 16 грудня 2005 року.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді послідовно наполягала на тому, що ніяких кредитних відносин з ПАТ КБ «Приватбанк» не мала, кредитний договір № HEHLGK00002050 від14 грудня 2007 року вона з банком не укладала та не підписувала його. Про наявність вказаного договору їй стало відомо лише у 2012 року у зв'язку із чим вона 04 грудня 2012 року звернулась до правоохоронних органів із заявою про те, що 14 грудня 2007 року у відділені ПАТ КБ «Приватбанк» за допомогою підроблених документів на її ім'я укладено кредитний договір на суму 28800 доларів США.

За клопотанням відповідача судом першої інстанції призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання чи належить ОСОБА_2 підпис на оригіналі кредитного договору та додатку № 1 до кредитного договору, на договорі страхування майна та анкеті-заяві.

У зв'язку з невиконанням судом неодноразово заявлених експертом клопотань про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, та неможливістю по наявним матеріалам зробити обґрунтований висновок, відповідно до вимог ст. 53 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи, експертом повідомлено про неможливість проведення експертизи.

В порушення вимог ст. 10 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції, суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки та не попередив наслідки не вчинення процесуальних дій, зокрема не роз'яснив учасникам справи які саме матеріали необхідно надати для проведення експертизи та не попередив про наслідки їх ненадання, не сприяв відповідачу в отриманні вільних зразків підпису, що унеможливило проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи. А отже, відповідач був позбавлений можливості подати докази на підтвердження своїх заперечень з об'єктивних причин. Враховуючи наведене, а також, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань апеляційним судом призначена по справі судова почеркознавча експертиза.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року за № 202-ПТ:

- підписи в Кредитному договорі №HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року, укладеному між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, розташовані в нижніх частинах сторінок 1, 2, 3, 4, 5, 6 знизу від друкованого тексту, а також підпис у пункті 8.2 Договору в графі «Позичальник» та підпис у графі «Один з оригіналів Договору мною отримано особисто (підпис)» в нижній частині сторінки 7 цього договору, виконані не ОСОБА_2 а іншою особо;

- підпис у графі «Позичальник» Додатку № 1 до Кредитного договору №HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

- підпис у графі «підпис заявника» на другій сторінці Анкети-заяви на видачу кредиту від імені ОСОБА_2 від 12 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.258-268).

Доводи представника позивача про те, що висновок експерта не відповідає вимогам Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Крім того, як вбачається з висновку експерта надані на дослідження вільні та експериментальні зразки підпису є достатніми для проведення експертизи.

Судом роз'яснено представнику позивача право на звернення з клопотанням про призначення повторної експертизи відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 ЦПК України, та наслідки не вчинення вказаної процесуальної дії.

Клопотання про призначення повторної експертизи представником позивача не заявлено.

Також слід зазначити, що позивачем, на виконання ухвали суду про призначення експертизи та витребування доказів від 11 квітня 2018 року не надано видатковий касовий ордер на видачу грошових коштів за кредитним договором №HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року з підписом ОСОБА_2 з посиланням на те, що такий документ відсутній. Також Банком не надано будь-якого іншого документу на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 209 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що у ОСОБА_2 не виникло зобов'язань перед позивачем щодо повернення грошових коштів на підставі кредитного договору №HEHLGK00002050 від 14 грудня 2007 року, оскільки вона кредитний договір не підписувала, грошові кошти не отримувала.

Позивач не надав жодного доказу на спростування висновку експертизи та доводів апеляційної скарги.

Оскільки за результатами експертизи було надано категоричний мотивований висновок про те, що відповідач не підписував ні кредитний договір, ні додаткову угоду до кредитного договору, ні анкету-заяву на видачу кредиту, крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження отримання ОСОБА_2 грошових коштів за спірним кредитним договором підстави для задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні.

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, прийшов до висновку який не відповідає дійсним обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду, відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, слід скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» слід відмовити.

Разом з тим доводи апелянта про те, що судом не застосована до спірних правовідносин позовна давність позбавлені правового обґрунтування, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним судового рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та визнано апелянтом та її представником, із заявою про застосування позовної давності до винесення рішення вони до суду не зверталися. А тому підстави для застосування позовної давності відсутні. Крім того, у разі відсутності законних підстав для захисту цивільного права суд має відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю, а не у зв'язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч.1 п.1ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має платити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена повністю, за таких обставин з ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню понесені ОСОБА_2 та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 4019,41грн. та витрати по проведенню судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24грн. у загальній сумі 6269,65грн.

У зв'язку із поданням представником відповідача заяви про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, до закінчення судових дебатів, докази про розмір цих витрат, які сторона сплатила повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України строку, вказана заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальній сумі 6269,65грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2018 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

І.В. Вейтас