Постанова № 75712440, 03.08.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1331/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/789/773/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Щавурська Н. Б.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

та учасників справи: представника Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Шкільняка В.Є.; боржника ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 604/1331/14-ц за апеляційною скаргою Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2018 року, постановлену суддею Сташківим Н.Б.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_2, представництво якої здійснює адвокат ОСОБА_3, звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Шкільняка В.Є. (далі - державного виконавця) у зведеному виконавчому провадженні №51642804, що полягає у нескасуванні арешту з усього майна (коштів) боржника ОСОБА_2, накладеного згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25 січня 2016 року.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шкільняка В.Є. у зведеному виконавчому провадженні №51642804.

Зобов'язано головного державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шкільняка В.Є. скасувати арешт з усього майна (коштів) боржника ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні №51642804, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25 січня 2016 року.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Підволочиський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - Підволочиський РВ ДВС ГТУЮ) подав апеляційну скаргу та просив скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно зобов'язав державного виконавця скасувати арешт, чим позбавив можливості інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні на задоволення вимог, не врахував інтереси Державного банку України, позбавивши його права стягнути на свою користь кошти.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, вважає апеляційну скаргу безпідставною, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. ОСОБА_2 добровільно виконується рішення суду, виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечене іпотечним договором, укладеним з майновим поручителем та предметом іпотеки за яким є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 347,5 кв.м., вартість якого станом на 09 листопада 2007 року становила 885000 грн., що дозволяє виконати рішення суду. Ухвала суду є законною і обгрунтованою.

У судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_2 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначили, що ухвала Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року №6/604/5/17, якою розстрочено виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області суду від 17 листопада 2015 року, нею виконується. На даний момент непогашеною залишилась сума 16500 євро.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що на виконанні Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ перебуває рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 13 листопада 2007 року в сумі 47 659,19 євро, що еквівалентно 1 185 760,95 грн. та 3 654 грн. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримувала кредит як фізична особа і виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечене іпотечним договором, укладеним з майновим поручителем ОСОБА_4 Предметом іпотеки є житловий будинок, що в АДРЕСА_1 загальною площею 347,5 кв.м, вартість якого станом на 09 листопада 2007 року становила 885 000 грн.

З метою забезпечення виконання рішення суду та захисту інтересів ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» відносно боржника ОСОБА_2, державним виконавцем Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ Шкільняком В.Є., згідно із заявою стягувача, накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження відповідно до постанови від 25 січня 2016 року ВП №49919415.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року №6/604/5/17 розстрочено виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом сплати ОСОБА_2 40 відсотків від стягнутої з неї судом суми, що становить 17 738,26 євро, протягом трьох днів з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, а решти 60 відсотків, що становить 27 000 євро, - протягом 36 місяців зі сплатою щомісячного платежу в сумі 750 євро в останній день місяця, починаючи з 30 червня 2017 року.

Ухвала суду про розстрочку виконання рішення суду виконується ОСОБА_2 у добровільному порядку, нею сплачено одноразовий платіж та щомісячно сплачуються платежі по 750 євро, заборгованість відсутня, що підтверджується листом начальника філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» №117-20-12/1/451 від 11.05.2018 року, направленим Підволочиському РВ ДВС ГТУЮ. У цьому ж листі стягувач просить взяти до уваги той факт, що виконання рішення суду забезпечено добровільним виконанням рішення боржницею, а тому немає необхідності звертати стягнення на її майно.

У травні 2018 року боржник ОСОБА_2 звернулася із письмовою заявою до Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ, в якій просила винести постанову про зняття арешту з усього її майна (коштів) у зв'язку із належним виконанням нею рішення суду.

Станом на день подання даної скарги, державним виконавцем рішення за вказаною заявою не прийнято.

Із пояснень боржниці вбачається, що на даний час її заборгованість перед АТ "Ощадбанк", котру вона погашає у спосіб, передбачений судом ухвалою про розстрочку виконання рішення суду, становить 16500 євро. Зазначені доводи представником Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ не спростовані.

Частинами 1,2,3 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний розглядати у встановлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свободи.

У пункті 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" визначено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

У частині 4 ст.59 цього Закону зазначено підстави для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника, однією з яких є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника (п.7).

Згідно з вимогами п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з наявності підстав для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника , оскільки рішення суду виконується боржником ОСОБА_2 добровільно, чого не заперечує єдиний стягувач за зведеним виконавчим провадженням - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», як і не заперечує проти зняття такого арешту, а також рішення може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, а саме - іпотечним договором, укладеним з майновим поручителем ОСОБА_4, де предметом іпотеки є житловий будинок, що в АДРЕСА_1 загальною площею 347,5 кв.м, вартість якого станом на 09 листопада 2007 року становила 885 000 грн.

Згідно із ч. 2 статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням встановлених обставин та вищенаведених норм закону, суд обґрунтовано визнав бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобов'язав його скасувати арешт з усього майна (коштів) боржника ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні №51642804, накладений згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25 січня 2016 року.

Колегія суддів погоджується із цим висновком, як таким, що відповідає принципу верховенства права, як основному із принципів судочинства України, а також нормам матеріального і процесуального права.

Посилання апеляційної скарги, що внаслідок скасування арешту з усього майна (коштів) боржника ОСОБА_2 будуть порушені інтереси третіх осіб по зведеному виконавчому провадженню, а також інтереси Державного банку України, апеляційний суд до уваги не приймає, як такі, що не доведені Підволочиським РВ ДВС ГТУЮ ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді. Дані твердження також спростовані постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №49919415 від 25.01.2016 року, з якої вбачається, що єдиним стягувачем за зведеним виконавчим провадженням є ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення №10019/039 філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», котрий не заперечує про зняття арешту з майна боржниці ОСОБА_2, з урахуванням добровільного виконання нею рішення суду(а.с.8).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2018 року залишити без змін.

Відновити дію ухвали Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 06 серпня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи