Ухвала суду № 75712168, 23.07.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1910/18

Провадження № 1-кп/653/344/18

У Х В А Л А

іменем України

23 липня 2018 року

Генічеський районний суд Херсонської області, у складі:

головуючої судді – Шарко Н.А.,

секретаря – Карпенко І.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018230270000014 від 05 березня 2018р., за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

за участю сторін підготовчого провадження:

прокурора – Циганкова Р.А.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановив:

до Генічеського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт №42018230270000014 від 05 березня 2018р., за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

До підготовчого судового засідання з’явились прокурор Циганков Р.А., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_3 у підготовче судове засідання н з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмову заяву з проханням провести підготовче судове засідання у його відсутність.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, він підсудний Генічеському районному суду Херсонської області, та те, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження, чи застосування заходів медичного чи виховного характеру.

Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від посади, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на посаді начальника територіального сервісного центру№6543 знищить чи підробить документацію, яка має значення для досудового розслідування, незаконними способами впливатиме на свідків, або іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Також, прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 400 000 грн., посилаючись на те, що останній має реальну можливість перешкодити встановленню об'єктивної істини шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а тому більш м'який запобіжний захід у даному випадку буде не доцільним. Крім того, враховуючи що обвинувачений має значні статки, тому останньому слід обрати заставу розмірі 400 000 грн.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, з можливістю надання доручення органу пробації скласти досудовому доповідь. Що стосується заявлених клопотань сторони обвинувачення, о останній заперечив, зазначивши про їх необґрунтованість. Вказав, що клопотання фактично переписані з тих, що подавались до слідчого судді коли вирішувались питання про обрання запобіжного заходу. Жодних ризиків та належних доказів на підтвердження їх існування прокурором надано не було. Вказав, що його підзахисний близько місяця повернувся на посаду, оскільки стороною обвинувачення не порушувалось питання про його повторне відсторонення. За цей час жодних протиправних дій зі сторони його підзахисного вчиненого не було, останній жодним чином не впливає на свідків, а сам зацікавлений у швидшому розгляді справи, а тому не має наміру тікати з місця проживання. Також, вказана посада для ОСОБА_1 є фактично єдиним джерелом доходу, оскільки пенсія є не значною, та не може забезпечити усі необхідні потреби. Крім того, пояснив, що свідки, з якими прокурор просить заборонити спілкуватись не є працівниками сервісного центру, а тому не має жодного ризику впливу на них. Просив у задоволенні клопотань відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, та просив у задоволенні клопотань прокурора відмовити, а обвинувальний акт призначити до судового розгляду.

Прокурор скориставшись правом репліки повідомив, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дійсно не є співробітниками сервісного центру, проте ці особи надають посередницькі послуги біля сервісного центру, у зв’язку з чим обвинувачений може перешкодити їх діяльності, та впливати на них. Наполягав на задоволенні своїх клопотань.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали обвинувального акту, та доводи заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто, обвинувальний акт – це підсумковий процесуальний документ досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави (докази); дається юридична оцінка та кваліфікація дій обвинуваченого, визначаються межі майбутнього судового розгляду.

У відповідності до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити серед іншого виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.

У разі невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, суд має право, відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прийняти рішення про повернення обвинувального акта.

З обвинувального акта вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зміст обвинувального акту, суд вважає, що він складений у відповідності до вищенаведених норм законодавства, та вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Згідно ч.1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2ст. 314-1 КПК України,досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі.

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п’яти до десяти років.

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог КПК України, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 є обов'язковим.

Що стосується клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого від посади, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 43 Конституції України,кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2ст. 131 КПК України,відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2ст. 155 даного Кодексу передбачено, що у клопотанні про відсторонення від посади в обов'язковому порядку зазначаються, зокрема, виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного сприяло вчиненню кримінального правопорушення та підозрюваний, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до вимог ст. 157 КПК України,слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов'язаний врахувати правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення та наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Як вбачається з клопотання прокурора, основною правовою підставою для відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від займаної посади, є те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив завдяки тому, що перебуває на посаді начальника територіального сервісного центру №6543, де може продовжувати злочинну діяльність, а також негативно впливати на хід судового розгляду шляхом впливу на свідків у цьому провадженні, знищення чи фальсифікації документів, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до категорії корупційних кримінальних правопорушень та вчинений ним безпосередньо на займаній посаді із використанням свого службового становища, а згідно Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді.

Суд погоджується з твердженням прокурора про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії корупційних кримінальних правопорушень, під час перебування безпосередньо на займаній посаді керівника сервісного центру із використанням свого службового становища.

Однак, самого лише факту обвинувачення у вчиненні корупційного злочину, пов'язаного з використанням свого службового становища, на думку суду, недостатньо для відсторонення обвинуваченого від посади, оскільки відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади на підставі ухвали слідчого судді від 03 квітня 2018р. до 15 травня 2018р., та у подальшому вказане відсторонення було продовжено на строк до 15 червня 2018р.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні вказаний захід забезпечення продовжений не був, та обвинувачений ОСОБА_1, з 16 червня 2018р. приступив до виконання своїх обов’язків начальника сервісного центру.

При цьому як встановлено у судовому засіданні обвинувальний акт надійшов до суду лише 19 червня 2018р., тобто на час надходження останнього до суду строк відсторонення ОСОБА_1 від посади закінчився, та у той же час прокурор не ініціював питання перед судом щодо відсторонення його від посади, а подав таке клопотання лише 19 липня 2018р.

Аналізуючи зміст клопотання, можна дійти висновку, що воно фактично обґрунтовано необхідністю досягнення цілей, які ставились під час досудового розслідування, тобто коли тривала стадія зібрання доказів, фіксація протиправної поведінки, допит свідків. У той же час, необхідність відсторонення обвинуваченого на стадії судового розгляду належними та допустимими доказами обґрунтована не була.

Також, суду не надано жодних доказів того, що за майже місяць перебування ОСОБА_1 на посаді, ним були вчинені дії, які перешкоджають встановленню істини по справі, чи продовжуються дії щодо вчинення інших протиправних дій.

Також, прокурор не надано жодних доказів того, що продовження перебування ОСОБА_1 на посаді надасть змогу останньому незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

З самої суті такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, випливає те, що між свідками, обвинуваченим ОСОБА_1 та займаною ним посадою повинен бути логічний взаємозв'язок, зокрема, наявний факт підзвітності, підконтрольності чи інших відносин, пов'язаних саме з перебуванням обвинуваченого на займаній ним посаді і ці обставини мають бути належно обґрунтованими, що в даному кримінальному провадженні відсутнє.

Як було встановлено з пояснень прокурора, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є співробітниками сервісного центру, а здійснюють посередницькі послуги щодо реєстрації транспортних засобів, тобто вказані особи жодним чином не перебувають у службовій залежності від обвинуваченого.

За таких обставин, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує незначну пенсію, а займана ним посада є його основним і єдиним місцем роботи, з урахуванням того, що на даний час в кримінальному провадженні виконанні всі необхідні слідчі дії, вилучено всі документи, які мають значення у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що прокурором не доведено того, що потреби судового провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як відсторонення від посади та не надано обґрунтованих доказів про те, що обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника сервісного центру, може незаконними способами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню саме з використанням своєї посади, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176, 178 КПК України, запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду «шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України») згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Частина 4 статті 194 визначає, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи норми вищенаведеного законодавства, доводи клопотання, та пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що справді, на даний час, деякі з ризиків відпали та зменшилися, що унеможливлює прийняття рішення про обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою уникнення встановлених на даній стадії ризиків, суд вважає, достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням відповідних обов'язків.

Згідно положень ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без задоволення та, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків.

Керуючись ст. ст.177-179, 183, 194, 314-316 КПК України, суд

ухвалив:

підготовче провадження по кримінальному провадженню №42018230270000014 від 05 березня 2018р., за обвинуваченням ОСОБА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України – закінчити.

Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018230270000014 від 05 березня 2018р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України - до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Генічеського районного суду Херсонської області.

Відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України, доручити Генічеському районному відділу пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти досудову доповідь на ОСОБА_1, та подати складену досудову доповідь у судове засідання.

У задоволенні клопотання прокурора Циганкова Р.А. про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від посади – відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора Циганкова Р.А. про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, на строк 60 днів, який рахувати з 23 липня 2018р. до 20 вересня 2018р.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із Херсонської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з ОСОБА_4, ОСОБА_3

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Циганкова Р.А.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5