Вирок № 75712130, 25.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2018 Справа №607/13917/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Репетівської В.Р., Кісіль Т.М., Пушкар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002872 від 30 серпня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Городище, Козівського району, Тернопільської області, громадянина України, одруженого, із середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ «Максима-В», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Напастюка Ю.В., Ороновського С.І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Строценя Т.О., потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2017 року о 11 год. 15 хв. водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-211540" р.н. НОМЕР_2, рухався по проспекту Злуки м. Тернополя в бік перехрестя із вул. Коновальця - Тарнавського, зі швидкістю близько 45 км/год.

Рухаючись по пр-ту Злуки м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 під час руху не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України.

Так, в цей час на нерегульований пішохідний перехід, розташованому на пр-ті Злуки м. Тернопіль, у темпі спокійного кроку, вийшла та переходила проїзну частину дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля "ВАЗ-211540" р.н. НОМЕР_2 пішохід ОСОБА_3

Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохідний перехід, обладнаний дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України, дорожньою розміткою, та пішохода ОСОБА_3, яка рухалась по ньому, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 18.1 ПДР України, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу, а вчинив наїзд на нього передньою правою частиною автомобіля.

Унаслідок наїзду, який вчинено на пішохідному переході, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку і пошкодження шкірних покривів - «забійної» рани лобової ділянки, садна лобово-скроневої ділянки зліва, травми ділянки лівого колінного суглоба у вигляді внутрішньо-суглобового перелому проксимального (верхнього) епіфіза та міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки з ушкодженням медіального меніска (присереднього внутрішньо-суглобового хряща) та перелому головки малогомілкової кістки, пошкодження зв'язкового апарату і накопичення крові у порожнині суглоба, які за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше як 21 день) належать до середнього ступеня тяжкості (п.п. 2.2.1 (в) і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3. (б, д); 18.1. ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що працює водієм в ТОВ «Максима-В». Під час виконання своїх трудових обов'язків, 30 серпня 2017 року близько 11 год. 15 хв. рухався автомобілем марки «ВАЗ 211540» по вул.Злуки в м.Тернополі до перехрестя вулиць Коновальця-Тарнавського у правій смузі руху зі швидкістю близько 45 км/год. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, на проїзну частину раптово вийшла потерпіла. В цей час він застосував екстрене гальмування, проте уникнути наїзду не вдалось. Зіткнення відбулось передньою правою частиною автомобіля під його керуванням з потерпілою. Внаслідок удару потерпіла відлетіла на 2-3 метра. У вчиненому щиро розкаюється,просить застосувати до нього вимоги п.ґ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доводиться наступними дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 30 серпня 2017 року близько 11 години вона по вул.Злуки в м.Тернополі розпочала перехід проїзної частини дороги через нерегульований пішохідний перехід спокійним кроком, завчасно пересвідчившись, що це буде безпечно. В цей час вона відчула удар, від якого втратила свідомість. Далі її госпіталізували до закладу охорони здоров'я з травмою голови та лівої ноги. Тривалий час вона проходила лікування, яке до сьогоднішнього дня потребує.

Заявлений цивільний позов до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 32396,86 грн. про відшкодування матеріальної шкоди та до ТзОВ «Максима-В» 200000 грн. про відшкодування моральної шкоди підтримує повністю з мотивів, викладених у ньому.

Даними, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з схемою та таблицею ілюстрацій до нього від 30 серпня 2017 року, якими встановлено місце ДТП, стан дорожнього покриття, розміри проїзної частини, розташування транспортного засобу по відношенню до проїзної частини, дорожні знаки та розмітка, а також вилучено сліди;

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02 березня 2017 року, з якого вбачається, що власником транспортного засобу марки «ВАЗ 211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТОВ «Максима-В»;

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських перпаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №323 від 30.08.2017р. з результатами лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено;

Висновком інженерно-транспортної експертизи №5-467/17 від 11.09.2017р., з якого вбачається, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «ВАЗ-211540», р.н.з. НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані, та вимогам п. 31.4.2. ПДР України відповідає. Технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4.1. ПДР України (Гальмові системи) робочої гальмової системи автомобіля «ВАЗ-211540», р.н.з. НОМЕР_2, не виявлено - робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані. Шини коліс наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ-211540», р.н.з. НОМЕР_2, вимогам ПДР України відповідають. На момент експертного дослідження технічних несправностей систем автомобіля «ВАЗ-211540», р.н.з. НОМЕР_2, що досліджувались, при наявності яких забороняється експлуатація і які вплинули б на керування автомобілем, не виявлено. Системи перебувають в працездатному стані і можуть виконувати свої функції. Тому питання слідства: «Якщо виявлені несправності виникли до ДТП, то чи мав водій можливість їх виявити?», «Чи перебували виявлені несправності у причинному зв'язку з настанням ДТП?», втрачають зміст з технічної точки зору і по цій причині не вирішувались;

Висновком інженерно-транспортної експертизи №5-466/17 від 18.10.2017р., з якого вбачається, що первинний контакт при наїзді автомобіля «ВАЗ-211540» на пішохода відбувся його передньою правою частиною на відстані 0,22-0,62 см від повздовжньої осі автомобіля (декоративна накладка переднього бампера, фара, капот моторного відсіку). Виявлені пошкодження утворились внаслідок дії тупого предмету обмеженої ширини, деформуюче зусилля якого було направлене спереду-назад та дещо зверху-вниз. Наїзд автомобіля «ВАЗ-211540» на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги на правій смузі руху транспортного потоку до вул. Тарнавського, у повздовжньому напрямку дещо передує початку утворення зафіксованої ділянки «осипу скла правої фари» ближня границя еліпса розсіювання уламків розміщується від місця наїзду на відстань, близьку до переміщення їх в повздовжньому напрямку за час вільного падіння. Встановити в абсолютних величинах місце наїзду автомобілем на пішохода не надається можливим в зв'язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди;

Висновком інженерно-транспортної експертизи №5-486/17 від 30.08.2017р., з якого вбачається, що виходячи із заданої довжини слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «ВАЗ 211540» перед застосуванням водієм екстреного гальмування, могла наближено складати величину 43…45 км/год.;

Висновком судово-медичної експертизи №1469 від 20.10.2017р., з якого вбачається, що у ОСОБА_3 при поступленні 30 серпня 2017 року у відділення політравми Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, проведених лікарських обстеженнях та апаратно-інструментальних дослідженнях, були виявлені і описані у медичній карті № 4593/175 наступні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку і пошкодження шкірних покривів - "забійна" рана лобової ділянки, садно лобово-скроневої ділянки зліва;

- травма ділянки лівого колінного суглоба у вигляді внутрішньо-суглобового перелому проксимального (верхнього) епіфіза та міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки з ушкодженням медіального меніска (присередній внутрішньо-суглобовий хрящ) та перелому головки малогомілкової кістки, пошкодження зв'язкового апарату і накопичення крові у порожнині суглоба.

Вид зазначених вище ушкоджень, відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів, характер рани і відомості про проведення 30.08.2017 її первинної хірургічної обробки з накладанням швів свідчать про те, що вони утворились від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації ОСОБА_3 у лікувальний заклад.

Утворення відмічених у ОСОБА_3 травматичних змін за наведених у постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди (наїзд на пішохода), яка мала місце 30 серпня 2017 року, не виключається.

Описані у ОСОБА_3 тілесні ушкодження не були небезпечними для життя, однак за ознакою тривалого (більш як 21 день) розладу здоров'я належать до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1, 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995);

Даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 18 жовтня 2017 року, якими встановлено, що шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП, яка мала місце 30 серпня 2018 року, потерпіла ОСОБА_3 відтворила обставини, за яких отримала тілесні ушкодження 30 серпня 2018 року та показала, що близько 11 год. 15 хв. вона знаходилась на пр-ті Злуки м. Тернопіль і в той час підійшла до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований неподалік перехрестя із круговим рухом. Зупинившись на короткий період на бордюрному камені і переконавшись, що поблизу немає транспортних засобів, вона почала переходити дорогу у спокійному темпі приблизно посередині пішохідного переходу. Коли вона пройшла більшу половину правої смуги руху, то раптово відчула сильний удар в ліву половину тіла, від якого впала на капот легкового автомобіля. Далі вона прийшла до себе, перебуваючи вже на проїзній частині дороги. Внаслідок наїзду автомобіля вона отримала тілесні ушкодження;

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-580/17 від 26.10.2017р., з якого вбачається, що в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля «ВАЗ-211540» повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ-211540», діючи відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і завад технічного характеру для цього у його водія не було.

На момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля «ВАЗ-211540» діяти відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, його дії в умовах виникнення розглядуваної слідством дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам пункту зазначених Правил.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-211540» вимогам п. 18.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-211540» технічним вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «ВАЗ-211540» зазначеним вимогам пункту Правил;

Довідкою Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги №1154 від 27.10.2017р., з якої вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на лікуванні у відділенні полі травми з 30.08.2017р. по 08.09.2017р. (9 л/д) з діагнозом: поєднана травма. Струс головного мозку. Перелом лівого коліна. Вартість лікування всього складає 3871,26 грн.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.286 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує вимоги ст.ст.50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.286 КК України, тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, які пом'якшують покарання, передбачених ст.66 КК України, суд відносить - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, ветераном військової служби.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Крім цього, із заявою до суду звернувся обвинувачений ОСОБА_1, згідно якої він просить застосувати до нього вимоги п.ґ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Статтею 1 Закону України « Про амністію у 2016 році» передбачено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, особи, визнанні винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: п.ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин в силу ст.12 КК України є необережним злочином невеликої тяжкості.

Як вбачається з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 01 січня 2003 року, виданого Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області, ОСОБА_1 пенсія призначена за вислугу років, яка становить 26 років. На момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_1 досяг віку 65 років. Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, на обвинуваченого ОСОБА_1 не розповсюджуються обмеження, передбачені у ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», що, в сукупності, є підставою для звільнення від відбування покарання, призначеного ОСОБА_1 відповідно до п.ґ ст.1 вказаного Закону.

Цивільний позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Середзінського І.В. в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 3871,26 грн. - залишити без розгляду у зв'язку із відмовою від позову стороною обвинувачення, внаслідок повного відшкодування обвинуваченим під час судового розгляду позовних вимог.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 32396,86 грн. та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-В» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн.

В обґрунтування цивільного позову потерпіла ОСОБА_3 посилається на те, що внаслідок ДТП їй спричинено тілесні ушкодження, що підтверджується випискою №4593 із медичної карти стаціонарного хворого. Отримані тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я, внаслідок чого вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги у період з 30 серпня 2017 року по 08 вересня 2017 року. Потерпілою за власні кошти в аптечній мережі були закуплені призначені лікарями медикаменти та вироби медичного призначення на загальну суму 1467,94 грн., що підтверджується відповідними чеками.

Крім того, під час лікування за призначенням лікаря проведено: обстеження лівого колінного суглобу, вартістю 150 грн., що підтверджується чеком від 01 вересня 2017 року, комп'ютерну томографію голови, вартістю 750 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №0100000001 від 30 серпня 2017 року, магнітно-резонансну томографію лівого колінного суглобу, вартістю 890 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №0300000002 від 06 вересня 2017 року.

Також під час лікування потерпілою за призначенням лікаря було придбано: ортез на колінний суглоб, вартістю 740 грн., що підтверджується чеком від 01 вересня 2017 року, колінний суглоб з додатковою проекцією вартістю 150 грн., що підтверджується чеком від 08 вересня 2017 року, підлокітник вартістю 250 грн., що підтверджується товарним чеком від 06 вересня 2017 року.

Під час амбулаторною лікування в період з 09 вересня по 15 вересня 2017 року за призначенням лікаря потерпілою були придбані медикаменти та вироби медичного призначення на загальну суму - 941,87 грн., що підтверджується відповідними чеками.

Також, потерпілій проведена операція: артроскопічна реінсерція перелому міжвиросткового підвищення лівого колінного суглобу, що підтверджується виписним епікризом з медичної карти №326 та договором №326 від 26 вересня 2017 року. За проведення вищевказаної операції та надані медичні послуги потерпілою сплачені кошти в сумі 18 700 грн., що підтверджується відповідними квитанціями №0.0.858857269.1 та №0.0.858868994.1 "від 27 вересня 2017 року, актом надання послуг №89 від 28 вересня 2017 року.

Крім цього, потерпілою за власні кошти та за призначенням лікаря придбано моваліс 7,5 мг., вартістю 124,05 грн., що підтверджується чеком №57711 від 28 вересня 2017 року, та ксарелто 10 мг, вартістю 606 грн., що підтверджується товарним чеком від 29 вересня 2017 року.

Також потерпілою був придбаний підлокітник, вартістю 250 грн., що підтверджується товарним чеком від 22 вересня 2017 року.

Для усунення слідів операції потерпілою було придбано мазь «Контрарубець», вартістю 59.00 грн.

Відповідно до призначення лікаря потерпілою придбано міостимулятор для відновлення роботи гіпотрофованих м'язів лівого стегна і гомілки, вартістю 475 грн., що підтверджується товарним чеком № 14 від 15 грудня 2017 року.

Також потерпіла систематично відвідувала лікаря в медичному центрі «Ортоклініка», за що сплачено відповідні кошти. Станом на 30.01.2018 р., вартість послуг по консультації лікарем становить 1100 грн, що підтвержується чеками. В зв'язку з тим, що потерпіла не може самостійно вільно пересуватися остання змушена користуватися послугами таксі, щоб відвідати лікаря, на що нею затрачено кошти в сумі 566 грн.

Для виконання вправ по відновленню роботи лівої ноги (реабілітації) потерпілою придбано стрічка еспандер 1.5 м., вартістю 137 грн.

Відповідно до консультативного огляду ортопеда від 17.01.2018 р. для лікування хондропатії виростків потерпілій призначено внутрісуглобову віскосуплементацію препаратом Sunocrome #5. На виконання рекомендацій лікаря потерпілою було придбано відповідні медикаменти - Синокром шприц 1% 2мл №1 в кількості 5 штук, загальною вартістю 5040 грн., що підтверджується товарним чеком №АЕ-Рз-0002604 від 19.01.2018 р.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_3, внаслідок ДТП, пов'язаної з лікуванням, становить 32396,86 грн.

Моральну шкоду потерпіла обґрунтовує тим, що в момент дорожньо-транспортної пригоди вона перенесла істотні переживання за своє життя. Протиправність поведінки водія ОСОБА_1, який здійснив наїзд на потерпілу, на пішохідному переході, чим грубо порушив правила дорожнього руху, викликала у ОСОБА_3 сильний психологічний стрес, тривогу, значне погіршення сну та посилення дратівливості. Погіршення стану здоров'я внаслідок отриманих травм, а саме: забою шийного відділу хребта, переломів, забійної рани м/т голови та струсу головного мозку, викликало фізичний біль та на тривалий час змінило звичний спосіб життя. Тривалість лікування обмежила можливість пересування та позбавило можливості вільного спілкування з власною малолітньою дитиною, рідними, близькими, порушило її звичні стосунки. Внаслідок ДТП був спричинений авульсивний перелом міжвиросткового підвищення лівого колінного суглобу, що призвело до оперативного втручання. Потерпіла не могла виконувати функції матері, дбати та доглядати за своїм сином, змушена була пересуватись на милицях, потребувала сторонньої допомоги. Внаслідок пережитого у неї почалася депресія, втратила сон, апетит, що призвело до втрати сил, ваги, інтересу до життя. Потерпіла постійно відчувала біль, змушена була звертатись до лікарів, приймати багато медикаментів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та докази, подані сторонами, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом під час судового розгляду встановлено, що порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3. (б, д); 18.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України.

Крім цього, судом достовірно встановлено, що транспортний засіб «ВАЗ 211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить цивільному відповідачу ТОВ «Максима-В», як власнику джерела підвищеної небезпеки. Третя особа ОСОБА_1 працював у зазначеному товаристві на посаді водія автомобіля і на момент вчинення ДТП перебував з товариством в трудових відносинах.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Третя особа ОСОБА_1, виконуючи свої трудові обов'язки, під час забезпечення безпеки дорожнього руху та керування транспортним засобом, порушив норми і стандарти, ПДР України, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В матеріалах судового провадження наявний поліс №АК/3035518 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» з ТОВ «Максима-В».

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно вищевказаного страхового полісу встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю у розмірі 200000 гривень, а за шкоду заподіяну майну у розмірі 100000 гривень.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку і пошкодження шкірних покривів - «забійної» рани лобової ділянки, садна лобово-скроневої ділянки зліва, травми ділянки лівого колінного суглоба у вигляді внутрішньо-суглобового перелому проксимального (верхнього) епіфіза та міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки з ушкодженням медіального меніска (присереднього внутрішньо-суглобового хряща) та перелому головки малогомілкової кістки, пошкодження зв'язкового апарату і накопичення крові у порожнині суглоба та проходила курс стаціонарного, а потім амбулаторного лікування з придбанням медикаментів за власні кошти, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4583, медичною картою амбулаторного хворого №517564, договором про проведення операції та інших медичних втручань №326, актом надання послуг №89, товарними чеками, квитанціями до прибуткових касових ордерів, квитанціями на придбання ліків, медичних послуг. Позовні вимоги про стягнення витрат за послуги таксі, що підтверджується товарними чеками підлягають до задоволення, оскільки суд вважає їх такими, що були понесені у зв'язку із отриманням тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, так як потерпіла вимушено користувалась послугами таксі з метою прибуття до закладу охорони здоров'я.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про стягнення з цивільного відповідача ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в користь цивільного позивача ОСОБА_3 32396,86 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Як передбачено ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3, суд, у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує, що у зв'язку із заподіянням шкоди його здоров'ю потерпіла зазнала суттєвих моральних втрат. Зокрема, були істотно порушені її нормальні життєві зв'язки і тепер вона змушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов'язаних із постійним болем, тривалим лікуванням та хвилюванням щодо подальшого лікування і подальшого стану здоров'я, вона повністю була позбавлена можливості реалізації власних звичок, бажань, обов'язків як матері перед власною малолітньою дитиною, яку виховує самостійно. Неправомірні дії третьої особи зумовили необхідність витрачати значну кількість коштів і часу на пошук кваліфікованих лікарів, приділяти значну увагу медичним консультаціям, що у свою чергу зумовило нераціональне витрачання вільного часу. З моменту ДТП потерпілу постійно супроводжував біль, через який вона не могла працювати, доглядати дитину, нормально спілкуватись з людьми, у тому числі з членами сім'ї. Від отриманих тілесних ушкоджень відсутні гарантії у повному видужанні, що значно посилює моральні страждання, як людини, так і жінки.

З врахуванням вищевикладеного, а також вимог розумності та справедливості, суд оцінює розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій на суму 50000 гривень.

Відповідно до ст.261 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, -МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

У зв'язку з тим, що з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в користь потерпілої ОСОБА_3 належить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 32396,86 грн., то моральна шкода підлягає стягненню у розмірі 1619,84 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення в користь потерпілої ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 50000 грн., з яких 1619,84 грн. стягнути з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та 48380,16 грн. стягнути з ТзОВ «Максима-В».

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити за їх недоведеністю.

У справі є процесуальні витрати за проведення іженерно-транспортної експертизи №5-467/17 від 11 вересня 2017 року у розмірі 618,50 грн., іженерно-транспортної №5-466/17 від 18 жовтня 2017 року в розмірі 1237 грн., іженерно-транспортної експертизи №5-486/17 від 11 жовтня 2017 року в розмірі 296,61 грн., іженерно-транспортної експертизи №5-510/17 від 25 вересня 2017 року в розмірі 1237 грн., всього на загальну суму 3389,11 грн. (три тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень одинадцять копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Арешт, накладений, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 02 лютого 2018 року на транспортний засіб «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 02 березня 2017 року належить ТОВ «Максима-В» - скасувати, після набрання вироку законної сили.

Речовий доказ: транспортний засіб «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ТОВ «Максима-В», після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом за даним вироком основного та додаткового покарання на підставі п.ґ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення іженерно-транспортної експертизи №5-467/17 від 11 вересня 2017 року у розмірі 618,50 грн., іженерно-транспортної №5-466/17 від 18 жовтня 2017 року в розмірі 1237 грн., іженерно-транспортної експертизи №5-486/17 від 11 жовтня 2017 року в розмірі 296,61 грн., іженерно-транспортної експертизи №5-510/17 від 25 вересня 2017 року в розмірі 1237 грн., всього на загальну суму 3389,11 грн. (три тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень одинадцять копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Цивільний позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Середзінського І.В. в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 3871,26 грн. - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-В» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в користь потерпілої ОСОБА_3 32396,86 грн. (тридцять дві тисячі триста дев'яносто шість гривень вісімдесят шість копійок) матеріальної шкоди.

Стягнути в користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень), з яких 1619,84 грн. (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та 48380,16 грн. (сорок вісім тисяч триста вісімдесят гривень шістнадцять копійок) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-В».

В задоволені решта позовних вимог відмовити..

Арешт, накладений, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 02 лютого 2018 року на транспортний засіб «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 02 березня 2017 року належить ТОВ «Максима-В» - скасувати, після набрання вироку законної сили.

Речовий доказ: транспортний засіб «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ТОВ «Максима-В», після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін