Ухвала суду № 75709765, 25.07.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/10143/14-ц

Провадження № 2-р/645/3/18

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Шарка О.П.,

секретаря судового засідання – Ятлової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали суду від 7 травня 2018 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про припинення дій по незаконному нарахуванню заборгованості, -

Встановив:

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 7 травня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про припинення дій по незаконному нарахуванню заборгованості, у відповідності до ч.5 ст. 223 ЦПК України.

Ухвала набрала законної сили.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз’яснення зазначеної ухвали суду, а саме: роз’яснити, коли саме, на думку суду, він з’являвся у судові засідання без поважних причин, чи рівнозначне прохання представника первісного позову рівнозначна поданню позивачем письмової заяви про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті, коли, на думку суду, у справі настав момент початку розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення у відсутності осіб належно повідомлених про час і місце розгляду справи.

За викладених обставин, суд провів розгляд заяви на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч. 2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції Україниухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Отже, роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Із врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ухвалу суду про залишення позовної заяви є зрозумілою і такою, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, ухвала є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв’язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз’яснення ухвали суду.

З урахуванням викладеного та керуючись п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 260, 271, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали суду від 7 травня 2018 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про припинення дій по незаконному нарахуванню заборгованості – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Головуючий суддя: