Ухвала суду № 75708947, 06.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12644/18

н/п 1-кс/640/8155/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді -Муратової С.О.,за участю секретаря - Кіріяченко В.В., прокурора -Мозгової Н.О., слідчого - Гуськова О.І., захисника -адвоката Дмітрієвої Л.М., перекладача - Ахмедової І.Е., підозрюваного - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого в особливо важливих справах 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції Гуськова Олександра Ігоровича про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженню № 12018220480001918 від 15.05.2018,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС 3-го відділення СВ УСБУ в Харківській області Гуськова О.І., погоджене з першим заступником прокурора Харківської області старшим радником юстиції Степановим А.Б., в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220480001918 від 15.05.2018 за підозрою громадянина Азербайджанської республіки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, до 6 місяців, тобто до 15.11.2018.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2018, у період часу з 22:20 до 22:40, ОСОБА_3, знаходився у приміщенні АДРЕСА_1, де проводив ремонтні роботи на замовлення потерпілої ОСОБА_6, яка також знаходилась у приміщенні квартири. В ході спілкування, між ними виник конфлікт, щодо оплати виконаних ОСОБА_3 ремонтних робіт, в ході якого у ОСОБА_3 виник прямий умисел на розбійний напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_3 здійснив напад на ОСОБА_6, а саме схопив останню за одяг, в районі грудної клітини та відібрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung A3», висловлюючи при цьому вимогу передати йому грошові кошти. ОСОБА_6, не виконала вимоги ОСОБА_3 та, чинячи спротив, нанесла останньому декілька ударів по корпусу та голові. ОСОБА_3, з метою подолання спротиву ОСОБА_6, продовжуючи висловлювати вимогу передати йому грошові кошти, штовхнув ОСОБА_6 на диван, узяв мотузку з тканини, яка знаходилась поблизу та обмотав її декілька разів навколо шиї ОСОБА_6, почавши здавлювати дихальні шляхи останньої, тобто застосував насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Після чого ОСОБА_3 заволодів належним ОСОБА_6 майном, а саме: мобільним телефоном «Samsung A3», гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі 170 гривень та банківські картки. Після чого, ОСОБА_3, з місця скоєння злочину зник, обернувши майно ОСОБА_6 на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши своїми злочинними діями майнову шкоду ОСОБА_6

Крім того, 14.05.2018, у період часу з 22:20 до 22:40, ОСОБА_3 знаходився у приміщенні АДРЕСА_1, де проводив ремонтні роботи на замовлення потерпілої ОСОБА_6, яка також знаходилась у приміщенні квартири. В ході спілкування, між ними виник конфлікт, щодо оплати виконаних ОСОБА_3 ремонтних робіт, в ході якого у ОСОБА_3 виник прямий умисел на розбійний напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_3 здійснив напад на ОСОБА_6, а саме схопив останню за одяг, в районі грудної клітини та відібрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung A3», висловлюючи при цьому вимогу передати йому грошові кошти. ОСОБА_6, не виконала вимоги ОСОБА_3 та чинячи спротив, нанесла останньому декілька ударів по корпусі та голові. В ході чого, у ОСОБА_3 виник умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_6, з корисливих мотивів. З метою реалізації своїх злочинних дій спрямованих на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_6 на диван, узяв мотузку з тканини, яка знаходилась поблизу, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6, свідомо допускаючи та бажаючи їх настання, обмотав її декілька разів навколо шиї ОСОБА_6, почавши здавлювати дихальні шляхи останньої, та зав'язав мотузку навколо шиї останньої на декілька вузлів, в результаті чого настала смерть ОСОБА_6

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та вказує, що під час проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 від 23.05.2018, а також допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 04.07.2018, останній повідомив, що не вбивав ОСОБА_6, а на місці вчинення злочину знаходилося ще двоє осіб, яких ОСОБА_3 назвати відмовився. Крім того, в ході подальшого досудового розслідування встановлено, що після вбивства ОСОБА_6, з банківських карток останньої ще декілька разів знімалися грошові кошти, у тому числі й після затримання ОСОБА_3.

Разом з цим, згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 531 від 06.07.2018, на мотузці, що знаходилась на шиї вбитої ОСОБА_6, окрім клітин з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками крові підозрюваного ОСОБА_3 та ОСОБА_6, виявлено ДНК-профіль ще однієї невстановленої особи.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що 07.07.2018, тобто вже після смерті ОСОБА_6, право власності на житлове приміщення, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 та належало ОСОБА_6, зареєстроване за іншою особою. При цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 була вдовою, дітей та близьких родичей не мала.

Вказані обставини у своїй сукупності мають суттєве значення для даного кримінального провадження та підлягають перевірці шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на встановлення інших осіб, можливо причетних до вчинення даних кримінальних правопорушень.

Крім того, у разі встановлення осіб, про яких зазначав підозрюваний ОСОБА_3 та які, зі слів останнього, також знаходилися на місці вчинення злочину, необхідно провести ряд додаткових судових експертиз та здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що про вказані обставини, що можуть свідчити про причетність до даних кримінальних правопорушень інших осіб, підозрюваний ОСОБА_3 повідомив тільки у липні 2018 року, при цьому конкретно не називаючи даних осіб та не сприяючи органу досудового розслідування в їх пошуку, здійснити комплекс заходів, направлених на їх встановлення та подальшу перевірку до розслідуваних подій, раніше не видавалось за можливе з об'єктивних причин та через особливу складність даного кримінального провадження..

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник не заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що продовження строку досудового розслідування буде доцільно для об'єктивного розслідування даного кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220480001918 від 15.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України за підозрою ОСОБА_3.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 16.05.2018, 16.05.2018 о 06:00 год. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

16.05.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

17.05.2018 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2018 відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.07.2018.

Постановою керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 від 09.07.2018 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220480001918 продовжено до трьох місяців, тобто до 15.08.2018.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.07.2018 відносно ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 11.08.2018.

Постановою прокурора Харківської області від 16.07.2018 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 12018220480001918 від 15.05.2018, за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за СВ УСБУ в Харківській області.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 15.05.2018; показаннями свідків ОСОБА_7 від 15.05.2018, ОСОБА_8 від 15.05.2018, ОСОБА_9 від 16.05.2018, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; висновком судово-медичної експертизи № 10-12/1498-ДМ/18; висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 531 від 06.07.2018; висновком судово-цитологічної експертизи 15№ 588-Дм/2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30.01.2003 вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).

На даний час завершити досудове розслідування не представляється можливим, у зв'язку з тим, що як зазначено у клопотанні сторони обвинувачення, про обставини, що можуть свідчити про причетність до даних кримінальних правопорушень інших осіб, підозрюваний ОСОБА_3 повідомив тільки у липні 2018 року, при цьому конкретно не називаючи даних осіб та не сприяючи органу досудового розслідування в їх пошуку, здійснити комплекс заходів, направлених на їх встановлення та подальшу перевірку до розслідуваних подій, раніше не видавалось за можливе з об'єктивних причин та через особливу складність даного кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що вимоги щодо проведення розслідування не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів. Іншими словами, державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події.

Крім того, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною. З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.». При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

Так, прокурором в судовому засіданні було доведено те, що вказані в клопотанні дії не могли бути виконанні в строк, передбачений ст. 219 КПК України. Доводи сторони обвинувачення про необхідність здійснити комплекс заходів, направлених на встановлення невідомих осіб, про яких повідомив підозрюваний ОСОБА_3 та подальшу перевірку їх причетності до розслідуваних подій, узгоджуються з наданими матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості та складності злочину, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12018220480001918 від 15.05.2018 до шести місяців, тобто до 15.11.2018.

Керуючись ст.ст. 219, 294, 295-1, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018220480001918, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018, за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 15 листопада 2018 року.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Муратова С.О.