Ухвала суду № 75708439, 27.07.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13922/18

УХВАЛА

27 липня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Ютовець І.А.

слідчого - Менчак Н.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного - Жилінська Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Менчак Н.М., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Ютовець І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Менчак Н.М., звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Ютовець І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимий, востаннє 19.10.2016 Сарненським районним судом за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки 6 місяців, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний злочин.

Так, 26 червня 2018 року, приблизно о 18 год. 00 хв., точного час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перелізши через паркан, проникли на територію будівельного майданчика, де будується храм «Дім Молитви», що по вул. Жукова, 13 в м. Рівне, звідки таємно викрали металеву драбину вартістю 4276,12 гривень, яка належить релігійній громаді Церква Євангелійських Християн - Бабтистів «Преображенія», чим завдали майнову шкоду у вказаному розмірі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення- таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням в сховище, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні доказів.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжить вчиняти інші корисливі злочини (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків -може переховуватись від суду - відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років, а оскільки в підозрюваного відсутні стримуючих фактори, а саме: без постійного місця проживання, неодружений, не працює, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду. Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів, може вчинити інші кримінальні правопорушення - ОСОБА_1, будучи раніше судимий, востаннє 19.10.2016 Сарненським районним судом за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки 6 місяців, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний злочин.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1, покладених на нього процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1, запобіжний захід - тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запопобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180010003862 від 27 червня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

25.07.2018 року ОСОБА_1, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідпо до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1, на даний час встановлено, що раніше судимий, працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, не має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1, вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також, що останній може переховуватись від суду. Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів, може вчинити інші кримінальні правопорушення - ОСОБА_1, будучи раніше судимий, востаннє 19.10.2016 Сарненським районним судом за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки 6 місяців, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний злочин.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Зідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у виненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 25 вересня 2018 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимому- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 27.07.2018 року.

Визначити строк дії ухвали до 25 вересня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів, що становить 92 050 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 вересня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е