Рішення № 75707508, 02.08.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2465/18

Провадження № 2/552/926/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2018 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Алексєєву М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління держгеокадастру у Полтавській області про усунення перешкод, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Головного управління держгеокадастру у Полтавській області про усунення перешкод, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2004 року він є власником 3/5 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 що в цілому складалося з: житлового будинку літ. А-1, глиноплетеного, обкладеного цеглою, жилою площею 27,30 кв.м, сараю літ. Б. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28.12.2011 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на самочинно збудовані: житловий будинок літ. «В-2», що складається з: 1 поверх: коридор 1-1 площею 10,7 кв.м., кухня 1-2 площею 21,2 кв.м., санвузол 1-3 площею 5,5 кв.м., сіни 1 літ «в» площею 3,4 кв.м., всього по першому поверсі площа 490, 8 кв.м., сходи 1-4 площею 3,0 кв.м., 2 поверх: кімната 1-5 площею 20,1 кв.м., кладова 1-6 площею 1,0 кв.м., кімната 1-7 площею 11,8 кв.м., всього по 2 поверху площа 35,9 кв.м., ганок літ. «ві», погріб літ. «в2». Інша частина будинку перебувала у власності міста Полтави. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 23.02.2017 року право власності територіальної громади м. Полтави на 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 припинено. ОСОБА_1 на даний час є єдиним власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 У лютому 2017 року він звернувся до Київської районної у м. Полтаві ради із проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. 23.02.2017 року рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості по АДРЕСА_1 площею 797 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради погодили розташування та площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 Лише ОСОБА_2 не погоджується на підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання. Тому для захисту своїх порушених прав ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Головного управління держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Треті особи Київська районна у м. Полтаві рада та Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку, про розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_8, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2004 року позивачу належить 3/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 що в цілому складалося з: житлового будинку літ. А-1, глиноплетеного, обкладеного цеглою, жилою площею 27,30 кв.м, сараю літ. Б.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28.12.2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані: житловий будинок літ. «В-2», що складається з: 1 поверх: коридор 1-1 площею 10,7 кв.м., кухня 1-2 площею 21,2 кв.м., санвузол 1-3 площею 5,5 кв.м., сіни 1 літ «в» площею 3,4 кв.м., всього по першому поверсі площа 490, 8 кв.м., сходи 1-4 площею 3,0 кв.м., 2 поверх: кімната 1-5 площею 20,1 кв.м., кладова 1-6 площею 1,0 кв.м., кімната 1-7 площею 11,8 кв.м., всього по 2 поверху площа 35,9 кв.м., ганок літ. «ві», погріб літ. «в2». Інша частина будинку перебувала у власності міста Полтави.

Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 23.02.2017 року право власності територіальної громади м. Полтави на 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 припинено.

Встановлено, що ОСОБА_1 на даний час є єдиним власником нерухомого майна по АДРЕСА_1

23.02.2017 року рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовленя технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості по АДРЕСА_1 площею 797 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно довідки ПП ПБТІ «Інвентаризатор» рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 107 від 18.03.1997 року закріплено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 797 кв.м. Згідно кадастрового плану земельної ділянки площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 797 кв.м.

12.04.2017 року Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради надало свій висновок про планувальні обмеження на земельну ділянку по АДРЕСА_1

15.05.2017 року Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру надало свій висновок щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1

Встановлено, що сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради погодили розташування та площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 Відповідач ОСОБА_2 не погоджується на підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 116 Земельного Кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 3 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 81 Земельного Кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав набуття права власності на земельні ділянки, а саме громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийнятті спадщини; виділення в натурі належної їм земельної частки.

Отже, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку, іншого способу набуття права власності на земельну ділянку закон не передбачає.

Стаття 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. В п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України вказано, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Для визначення та відновлення меж земельних ділянок проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, і погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (ст.198 Земельного кодексу України). Порядок погодження меж землі при проведенні кадастрових зйомок на законодавчому рівні не визначений.

Згідно до ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на

підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплений принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України громадянам України гарантовано право власності на землю.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, отже, держава зобов'язана гарантувати кожному захист його прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

Встановлено, що під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_1, з'ясувалося, що дана земельна ділянка закріплена за домоволодінням по АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської районної у м. Полтаві ради №107 від 18.03.1997 року. В подальшому дана земельна ділянка була передана у власність на підставі рішення міськвиконкому № 363 від 24.12.1997 року. У зв'язку з тим, що сім'ї Новохацьких замість частини будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 було надано інше житло рішення міськвиконкому № 363 від 24.12.1997 року в частині, що стосується земельної ділянки по АДРЕСА_1 відмінено. Тобто, земельна ділянка була сформована по площі 0, 0797 га.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 земельною ділянкою, визнавши за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки площею 0,0797 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту проголошення до апеляційного суду Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2018 року.

Головуючий Т.В.Турченко