Постанова № 75707060, 01.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Форощук О.В.

Доповідач -Суддя доповіда: ОСОБА_2

Справа № 431/3284/15-ц

Провадження № 22ц/782/471/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів -Коновалової В.А., Стахової Н.В.

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3

відповідач: Старобільська міська рада

особа, яка не брала участі у справі -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 01 вересня 2015 року ухваленого у складі судді Форощук О.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до Старобільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на автомобіль,

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Старобільського районного суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначила, що з 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона з ОСОБА_4 проживали однією сім'єю в будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 24 листопада 2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю, на підставі якого вона є спадкоємцем згідно ст. 1264 ЦК України четвертої черги. Позивач посилається на те ,що вона своєчасно подала заяву до Старобільської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка відкрилася у вигляді легкового автомобіля ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008. Позивач змушена була звернутися з даною позовною заявою до суду, у зв'язку з тим, що у неї немає оригіналів документів. Просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на легковий автомобіль ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 01 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Старобільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на автомобіль задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 01 вересня 2015 року та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з довідкою Обласної МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи від 20.04.2004 року № 87 ОСОБА_4 був інвалідом другої групи та визнаний придатним для управління автомобілем з ручним керуванням. Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів визначений Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999. Управління забезпечило потерпілого - ОСОБА_4 легковим автомобілем марки ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Пунктом 12 Порядку (в редакції, що діяла на дату винесення оскаржуваного судового рішення) визначено, що реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на інвалідів. У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. На виконання зазначеного пункту Порядку, ВРЕР ДАІ м. Луганська внесено відповідний запис в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.01.2009 року, на яке посилається суд в оскаржуваному судовому рішенні. В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 27.01.2009 року в розділі особливі відмітки зазначено наступне: «Акт приймання-передачі транспортного засобу НДЦ 816144 від 23.01.2009 року; управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування; відчуження та передача іншим особам заборонена». Зазначений автомобіль обліковується в Управлінні та включений до оборотної відомості по розподілу автомобілів для інвалідів. Таким чином, власником спірного майна (автомобіля) є Фонд соціального страхування України і оскаржуване рішення стосується майнових прав та інтересів Управління щодо вказаного автомобіля.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, і вона звернулася до суду для оформлення своїх спадкових прав після померлого. У складі спадкового майна був автомобіль марки ЗАЗ 110387-40, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Вказаний автомобіль був наданий ОСОБА_4 Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999. Вона не знала про порядок звернення до Фонду соціального страхування з заявою про викуп автомобіля як член сім'ї інваліда, тому звернулася до суду. Вважає, що підстав для скасування судового рішення не має.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 09 липня 2018 року Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Старобільського районного суду Луганської області від 01 вересня 2015 року.

В судовому засіданні представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, про місце та час судового засідання був повідомлена у визначеному законом порядку.

В судове засідання представник Старобільської міської ради не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений у визначеному законом порядку.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися до судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України (на час ухвалення рішення суду) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.12 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.13 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.81 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме легковий автомобіль ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008. Суд виходив з того , що факт належності спадкового майна померлому підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.01.2009 року. Позивач ОСОБА_3 після смерті спадкодавця є спадкоємцем за законом на підставі ст. 1264 ЦК України, як спадкоємець четвертої черги, якій було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв'язку з відсутності правовстановлюючого документу на автомобіль, тому вимоги позивача обґрунтовані.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд соціального страхування України забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах в порядку та на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою КМУ від 19 липня 2006 року № 999 визначає механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 16 Порядку, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений Головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім'ї померлого інваліда, а у разі їх відсутності повертається Головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда Головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається Головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) Головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Судом встановлено, що згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25.11.2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 2002 року по 1 вересня 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а.с.5).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2015 року (а.с.8), позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 на автомобіль ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, у зв'язку з відсутністю документа який підтверджує право власності померлого на вказаний автомобіль.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.7).

В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу в розділі особливі відмітки зазначено, що автомобіль наданий ОСОБА_4 відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу НДЦ 816144 від 23.01.2009 року управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, відчуження та передача іншим особам заборонена.

На підставі викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 не був власником автомобіля марки ЗАЗ 110387-40, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 і вказаний автомобіль не входить до складу спадкового майна, оскільки померлий не є його власником.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов неправильного висновку, щодо права позивача на спадкування спірного автомобіля.

За таких підстав, колегія суддів судової палати погоджується з доводами апеляційної щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що вона не знала про порядок звернення до Фонду соціального страхування з заявою про викуп автомобіля як член сім'ї інваліда і вона звернулася до суду з вимогами про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів судової палати виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання апеляційної скарги Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області сплачено судовий збір у розмірі 365, 40 грн. Позивач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням (а.с.4). Відповідно до п.5ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» інваліди 2 групи звільненні від сплати судового збору.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що у разі якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок держави, тому сплачений судовий збір підлягає поверненню Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

Керуючись ст. ст. 259, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 01 вересня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні заявлених вимогОСОБА_3 до Старобільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на автомобіль відмовити.

Зобов'язати Державну казначейську службу України у Луганської області повернути Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області судовий збір в сумі 365, 40 грн., сплачений 18.05.2018 року за наступними реквізитами: рахунок 31211206780080,отримувач:м. Сєвєродонецьк/Апеляційний суд Луганської області, код отримувача 37944909, код банку отримувача 804013, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст складено 03 серпня 2018 року

Головуючий

Судді: