Постанова № 75706425, 31.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 389/341/18

провадження № 22-ц/781/1180/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г.В.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дуковського О.Л., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою філії АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 рокуза позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого виступає філія АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2018 року публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого виступає філія АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому (далі АТ «Укрексімбанк»), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по процентах за кредитним договором № 55207С29 від 28 вересня 2007 року в сумі 2726,49 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», який перейменований в Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 55207С29 про надання кредиту в сумі 18000,00 дол. США для оплати за житловий будинок. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався погашати кредит щомісяця рівними частинами, починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених графіком погашення кредиту (додаток №1 до Кредитного договору) не пізніше 15 числа кожного місяця та сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі ставки 13,0% річних щомісяця не пізніше 15 числа кожного місяця, але у всякому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 вересня 2028 року (пункти 2.1., 2.4.1, 2.2.1, 2.5.1. Кредитного договору). Пунктом 2.3.1. кредитного договору передбачалось, що кредит надається у готівковій формі. Платежі за кредитом здійснюються у доларах США з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника. Кредит надавався шляхом видачі готівкових коштів через касу банку (п. 2.3.2. кредитного договору). Пунктом 2.5.1 кредитного договору визначено, що позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. п. 2.2.1. цього Договору, у валюті кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань сторони уклали Іпотечний договір від 28 вересня 2007 року №55207229, який посвідчений 28 вересня 2007 року приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Цибульською Л.М. за реєстровим номером 1342. Згідно з умовами іпотечного договору в забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, в заставу передано житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 96600 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк звертався до суду і 15 жовтня 2009 року Кіровським районним судом у справі № 2-3726/09 за позовом ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту було ухвалене рішення про стягнення з боржника заборгованості в сумі 129249 грн. 81 коп.

04 березня 2010 року на виконання вказаного рішення суду Кіровським районним судом міста Кіровограда видано виконавчий лист №2-3726/09. 27 вересня 2010 року відкрите виконавче провадження, у межах якого частково стягнута заборгованість з відповідача в сумі 40711 грн. 06 коп. за рахунок продажу іпотечного майна. Вся сума заборгованості за кредитним договором відповідачем до теперішнього часу не погашена, судове рішення не виконане.

Пунктом 6.1 кредитного договору № 55207С29 від 28 вересня 2007 року передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, а відповідно умови договору повинні виконуватись сторонами належним чином. Відповідно до п. 2.5 кредитного договору позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному в п.2.2.1 кредитного договору, а саме 13% річних у валюті кредиту. Тому за кредитним договором відповідачу нараховуються проценти і станом на 05 лютого 2018 року існує заборгованість по процентах в сумі 2726,49 доларів США, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив, що змусило позивача звернутися до суду.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі АТ «Укрексімбанк» ставить питання про скасування вказаного судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Судом першої інстанції не враховано, що 15.10.2009 року по справі №2-3726/09 Кіровського районного суду м. Кіровограда позов АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 129249,81 грн., судові витрати. 04.03.2010 року Кіровським районним суду м. Кіровограда видано виконавчий лист № 2- 3726/09. 27.09.2010 року відкрите виконавче провадження, в якому частково стягнуто заборгованість в розмірі 40 711,06 грн. за рахунок продажу іпотечного майна. Вся сума заборгованості за кредитним договором не погашена, судове рішення не виконане. Кінцева дата повернення кредитних коштів визначена - 27 вересня 2028 року, проценти за користування кредитними коштами продовжують нараховувати.

Тому відповідно до умов п. 6.1. кредитного договору № 55207С29 від 28 вересня 2007 року, згідно якого договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, п. 2.5. договору, відповідно якого позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 2.2.1. кредитного договору, 13,0 % річних у валюті кредиту, позовні вимоги, на думку позивача, підлягають задоволенню.

АТ «Укрексімбанк» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час і місце розгляду справи повідомлене відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України (а.с.134-135.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, направлена апеляційним судом, за адресою вказаною в апеляційній скарзі, поштова кореспонденція повернута поштовим звязком з відміткою, що не вручена з інших причин (а.с. 92, 123, 124).

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

Колегія суддів вважає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України справу можливо розглядати за відсутності нвідповідача, оскільки ОСОБА_2 не вжито заходів для отримання відправлення та ознайомлення з поштовою кореспонденцією, іншої адреси проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження суду не повідомлено, його офіційної електронної адреси в апеляційній скарзі не зазначено, відсутня можливість сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію вручення ухвали апеляційного суду, на останню відому адресу.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив і правильно виходив з того, що дострокове стягнення всієї суми кредиту і фактична зміна кінцевого терміну повернення кредитних коштів на підставі судового рішення про задоволення вимог кредитора, надає йому право лише на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, які позивачем не заявлялись.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного експортно-імпортного банку України перетворений у відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство.

28 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 55207С29 про надання останньому кредиту в сумі 18000,00 дол. США для оплати за житловий будинок (а.с.5-8).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався погашати кредит щомісяця рівними частинами, починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) не пізніше 15 числа кожного місяця та сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі ставки 13,0% річних щомісяця не пізніше 15 числа кожного місяця, але у всякому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 вересня 2028 року (пункти 2.1.,2.4.1.,2.2.1,2.5.1. Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором сторони уклали іпотечний договір від 28 вересня 2007 року № 55207229, що був посвідчений 28 вересня 2007 року приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Цибульською Л.М. за реєстровим номером 1342, згідно якого в забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, в заставу оформлено житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 96600 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, банк у 2009 році звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №55207С29 від 28 вересня 2007 року, яка виникла станом на 20 лютого 2009 року в сумі 129249 грн. 81 коп. (18474,63 дол. США), та складалася з 16785,69 дол. США - строкової заборгованості за кредитом; 500,01 дол. США - простроченої заборгованості; 59,36 дол. США - нарахованої пені за відсотками; 1097,58 дол. США - прострочених відсотків; 31,99 дол. США - нарахованої пені за кредитом. Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 жовтня 2009 року позов задоволено, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - 129249 грн. 81 коп. боргу за кредитним договором №55207С29 від 28 вересня 2007 року (а.с.15). Вказане рішення набрало законної сили.

В обґрунтування наявності у ОСОБА_2 заборгованості по відсоткам позивачем суду надано графік погашення кредиту, копію таблиці сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки, та розрахунок заборгованості по кредитному договору (а.с. 9-14, 16).

Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на наведене суд правильно вважав, що відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом у цій цивільній справі.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року

№ 15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Таким чином, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред'явлення досудової вимоги, так і судової.

Згідно з п. 2.4.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався погасити кредит на рахунок, вказаний у п.п. 2.3.1. цього договору, в строк, зазначений в п. 2.1 цього договору. Погашення кредиту відбувається у валюті кредиту щомісяця рівними частинами починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах визначених графіком погашення кредиту. Строки, передбачені графіком погашення кредиту за договором, є обов'язковими.

Пунктом 2.4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, процентів та платежів за цим договором, позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами та платежами за цим договором у повному обсязі.

Разом з тим, у п. 4.1 ст. 4 кредитного договору сторони узгодили, що несплата позичальником банку у строк платежів по погашенню кредиту, чи будь-якої іншої суми, належної до сплати згідно з п. 2.2. цього договору, а також невиконання будь-якого із зобов'язань за цим договором, що не належить до підпункту 4.1.1, тлумачаться як подія невиконання зобов'язання.

Якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, зазначена у п. 4.1, у банку виникає право вимоги дострокового виконання позичальником зобов'язань за цим договором, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі за цим договором підлягають достроковому поверненню (п.4.2 договору).

Як встановлено судом ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є АТ «Укрексімбанк», вже було пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №55207С29 від 28 вересня 2007 року в сумі 129249 грн. 81 коп. (18474,63 дол. США), який задоволений заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 жовтня 2009 року, вказану суму боргу стягнуто (а.с.15).

Постановою державного виконавця ВДВС Знам'янського міскрайонного управління юстиції від 27.09.2010 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на підставі вказаного рішення (а.с.38).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на території України.

Звернувшись до суду із позовною заявою про стягнення із позичальника кредитної заборгованості у повному обсязі, банк реалізував своє право на пред'явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання в повному обсязі кредитного зобов'язання відповідача, тому у позивача припинилося право нараховувати проценти за кредитом, після чого позивач не вправі здійснювати нарахування таких процентів.

Згідно з умовами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк АТ «Укрексімбанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, та порядку сплати процентів за користування кредитом.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням суду заборгованість за кредитним договором стягнута у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в межах строку позовної давності, а не у вигляді стягнення процентів.

Оскільки після спливу строку кредитування або пред'явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання в порядку частини другої статті 1050 ЦК України у позивача відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення таких процентів є необґрунтованими.

Із системного аналізу наведених норм права суд правильно зробив висновок, що банк не мав права на нарахування процентів за кредитом, які стали предметом позову, а отже, відсутні підстави стверджувати про наявність порушення суб'єктивного цивільного права.

Розглядаючи зазначений позов, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу філії АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому залишити без задоволення.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 06 серпня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Дуковський

С.А. Кіселик