Рішення № 75705780, 30.07.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3475/18

Провадження № 2/500/2427/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що відсутній правовстановлюючий документ на ім'я померлої ОСОБА_3 на спадковий житловий будинок.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.06.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М. в реєстрі за № 2/2700, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 1/178 від 21.06.1996 року, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.07.2018 року за № 992.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.06.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до заповіту від 11.01.2011 року, посвідченого секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 14, ОСОБА_3, земельну ділянку розміром 3,53 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району відповідно державному акту серії НОМЕР_3, що належала їй на праві приватної власності на день смерті заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Осіб, які мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 немає.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

До неохопленої заповітом спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 відносить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 13.03.1963 року, виданого Кислицьким сільським відділом РАЦСу Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.10.1985 року, виданого Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_3, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 10.10.2017 року, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо визнання права власності на спадкове майноі право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 30.11.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2) до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Вишнева, 80, код ЄДРПОУ - 04078534) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2018 року.

Суддя: О.О.Бурнусус