Рішення № 75702901, 03.08.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5252/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Рибака Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської митниці державної фіскальної служби України, в якому просив суд постанову в справі про порушення митних правил №2495/20900/18 від 03.07.2018 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС України Скоромним І.Я. року у справі № №2495/20900/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 180245,49 грн. Вважає постанову у справі про порушення митних правил незаконною, необгрунтованоюю та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що його діях відсутня об'єктивна сторона адмінправопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. ОСОБА_1 було ввезено автомобіль «Опель» (р.н.з. НОМЕР_2, країна реєстрації Польща) в режимі транзиту. Тому у відповідності з ст. 284 МК України до позивача було застосоване умовне (а не цільове) звільнення від оподаткування митом з обов'язком дотримання відповідних умов. Відповідно в даному випадку позивач міг порушити умови ( а не цілі), за яких було надано умовне повне звільнення від оподаткування митом. Будь-які цільові пільги до ОСОБА_1 не застосовувались. На думку позивача, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування, не враховано доводів заперечення позивача проти протоколу про порушення митних правил.

Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали повністю. Надали аналогічні у викладеному адміністративному позові пояснення. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив повністю. Надав аналогічні у викладеному письмовому відзиві пояснення. Зазначив, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Тому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю

Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд доходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_6 від 03 липня 2018 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми платежів, а саме 180245,49 грн.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 22.06.2017 року стосовно громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 2757/20900/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. Вказаний протокол про порушення митних правил складено у зв'язку із перевищенням громадянином ОСОБА_1 строку доставки, встановленого ст. 95 МК України, товару - транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - ОСОБА_5), кузов (VIN) № НОМЕР_4, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення. Постановою Львівської митниці ДФС від 21.08.2017 у справі про порушення митних правил № 2757/20900/18 громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500,00 грн України. 22 березня 2018 року на адресу Львівської митниці ДФС надійшла заява громадянина ОСОБА_1 в якій він заявив, що оскільки вказаний автомобіль перебував у несправному стані, користуватись ним за призначенням було не можливо, коштів для ремонту він не мав, а отже вимушений був здати автомобіль на «шрот» разом з документами.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що митний режим «транзит» не передбачає будь-яких пільг, а відтак, в діях останнього відсутня об'єктивна сторона правопорушення за ст. 485 МК України.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 193 МК України, у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Необхідність скасування оскаржуваної постанови митниці позивач обґрунтовує відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки митницею неправильно кваліфіковано його дії. Зокрема, позивач стверджує, що під час ввезення автомобіля у митному режимі «транзит» до нього застосовано умовне повне звільнення від сплати митних платежів на підставі ч. 1 ст. 284 МК України. При цьому, ст. 282 МК України визначено підстави для звільнення від оподаткування митом (податкові пільги), серед яких звільнення від сплати митних платежів за транспортні засоби, ввезені у митному режимі «транзит» не передбачено.

Оцінюючи такі твердження позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 90 Митного кодексу України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст.. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 МК України, у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Згідно із ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються, у разі якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Отже, метою транзиту є переміщення між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів. При цьому, таке переміщення дозволено без будь-якого використання товарів. Також, транзит передбачає переміщення товару без сплати митних платежів, тобто з пільгою. Таким чином, твердження представника позивача про те, що транзит не передбачає будь-яких пільг не заслуговує уваги та не відповідає вимогам законодасвтва.

Так, статтею 284 Митного кодексу України передбачено, що за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування вивізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.

Зі змісту пункту 4 частини 1 статті 284 Митного кодексу України вбачається, що звільнення від оподаткування митом є по суті пільгою.

Статтею 95 Митного кодексу України (пункт 1 частини 1) передбачено, що встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 276 Митного кодексу України платниками мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.

Отже, строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту строк становить 10 діб, протягом якого діє пільга у вигляді умовного звільнення від сплати митних платежів.

З огляду на вищезазначене, розпорядження транспортним засобом особистого користування, ввезеного у митному режимі «транзит» в інших цілях, ніж транзит, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Тому суд приходить до висновку, що Львівською митницею ДФС правильно кваліфіковано дії позивача за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, як використання товару, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

В оскаржуваній постанові зазначено, що листом Львівської митниці ДФС від 28.03.2018р. №5952/10/13-70-20/29 ОСОБА_1, запрошено на 03.04.2018 р. управління протидій митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС за адресою: вул. Городоцька 369, м. Львів, для надання пояснень стосовно ввезення та перебування на митній території України транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3, (країна реєстрація ОСОБА_5) де він і пояснив обставини ввезення та відчуження вищезгаданого автомобіля. У своїх поясненнях вказаний громадянин також зазначив, що «продав цей автомобіль за 300$ і це відбулось приблизно в грудні 2016 року».

20.04.2018 року митним органом Львівської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №2495/20900/18, в якому було зафіксовано, що ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V Митного кодексу України (Глава 17 «Транзит»), а саме здійснив використання товарів, транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку із якими було надано такі пільги, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

За результатами розгляду цього протоколу 03 липня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС України ОСОБА_6І винесено постанову в справі про порушення митних правил №2495/20909/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 180245,49 грн.

Статтею 485 цього Кодексу визначено, що несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст.193 цього Кодексу за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 МК України, у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Таким чином, заступник начальника Львівської митниці ДФС при винесенні постанови у справі про порушення митних правил №2495/20900/18 від 03.07.2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил є безпідставними, тому в задоволенні таких необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст.9, 72, 90, 240, 271, 286 КАС України, ст.ст.92, 93, 381, 470 МК України, ст..288 КУпАП суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушенн - залишити без задоволення, а постанову у справі про порушення митних правил №2495/20900/18 від 03 липня 2018 року - без змін.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Повний текст рішення складений 03.08.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.