Постанова № 75702534, 03.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1537/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1815 про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Військової частини А1815, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 28.02.2018 № 226, яким за недбале ставлення до службових документів йому оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

В обгрунтування вимог посилається на те, що до дисциплінарної відповідальності його притягнуто безпідставно, оскільки матеріали справи не місять факту умисного порушення ним своїх службових обов'язків та жодних негативних наслідків від його дій не настало.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд дійшов до висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та правомірність оскаржуваного наказу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга умотивована тими ж доводами, що і позовна заява. Окрім того, позивач звертає увагу на те, що посвідчення учасника бойових дій не відноситься до службових документів, які використовуються в Збройних Силах, а є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що відповідно до наказу командира в/ч А1815 від 28.02.2018 № 226 по факту зіпсування посвідчення учасника бойових дій за недбале ставлення до службових документів відповідно до статей 51, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил, позивачу оголошено дисциплінарне стягнення - зауваження.

Уважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся у суд із позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Статут).

Відповідно до статтей 1, 2 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

За статтею 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно статті 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно вимог статті 68 Статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Статуту.

Статтею 83 Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Статуту).

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення накладено за недбале ставлення до службових документів.

Відповідно до статті 84 Статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах, затвердженою наказом Міністра оборони від 15 березня 2004 року № 82, службове розслідування проводиться у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальної шкоди, чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини.

Судом установлено, що позивач рапортом від 02.02.2018 року доповів командира військової частини, що виконуючи завдання за призначенням в зоні проведення АТО з грудня 2016 року по січень 2018 року, посвідчення учасника бойових дій, видане його ім'я, під дією факторів зовнішнього і внутрішнього середовища було зіпсовано.

Згідно з наказом командира від 22.02.2018 № 330 проведено службове розслідування по факту зіпсування посвідчення учасника бойових дій, видане старшому сержанту ОСОБА_2

За результатами службового розслідування 28.02.2018 складено акт, яким запропоновано відповідно до статей 51, 59 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил за недбале ставлення до службових документів головному сержанту розвідувального взводу, розвідувальної роти старшому сержанту ОСОБА_2 зробити «зауваження».

При цьому, в ході проведення службового розслідування та з пояснень старшого сержанта ОСОБА_2 встановлено, що в період з грудня 2016 року по січень 2018 року під час виконання завдань в зоні проведення АТО, посвідчення учасника бойових дій, видане старшому сержанту ОСОБА_2, зіпсувалося під впливом зовнішніх факторів. Одночасно, було установлено, що втрата посвідчення стала можлива в зв'язку з неналежним зберіганням особистих документів старшим сержантом.

Натомість, в оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказано яким саме чином позивач порушив порядок зберігання особистих документів, у той час як зазначено, що втрата посвідчення відбулася під впливом зовнішніх факторів, що свідчить про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для накладення дисциплінарного стягнення.

Таким чином, колегія суддів уважає, що застосування в даному випадку дисциплінарного стягнення є неправомірним, оскільки позивачем не порушено своїх службових обовязків та військової дисципліни, а зіпсування посвідчення відбулося за відсутності умислу на це. До того ж, жодних негативних наслідків від дій позивача не настало.

З огляду на викладене, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, прийнятому з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, ч. 3 ст. 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1815 від 28.02.2018 року №226, яким ОСОБА_2 оголошено зауваження за недбале ставлення до службових документів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест (Повний текст постанови складений 03 серпня 2018 року.)