Постанова № 75701615, 18.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5727/17

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАВА» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017р. ТОВ «УКРКАВА» звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило:

- скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0092291307 від 23.10.2017р.;

- скасувати Рішення №009230/307 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску від 23.10.2017р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0092281307 від 23.10.2017р.;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 15.08.2017р. по 27.09.2017р. посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «УКРКАВА» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1.01.2014р. по 30.06.2017р., валютного законодавства - за період 1.01.2014р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період 1.01.2014р. по 30.06.2017р., за результатами якої складено акт перевірки за №000541/15-32-14-08/31541491 від 4.10.2017р., у висновках якого встановлено низку порушень.

На підставі виявлених порушень податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю- 0092291307 від 23.10.2017р., рішення за №009230/307 від 23.10.2017р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення за №0092281307 від 23.10.2017р..

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та діями ГУ ДФС, вважає їх такими, що прийняті внаслідок невірного тлумачення норм права та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Посилаючись на вищевказане позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0092291307 від 23.10.2017р. - скасовано.

Рішення №009230/307 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску від 23.10.2017р. - скасовано.

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «УКРКАВА» судові витрати в розмірі 1591,84 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 84коп..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибув, про причини не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «УКРКАВА», суми нарахованої заробітної плати (доходу) особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), на яку нараховується єдиний внесок та з якої утримується єдиний внесок, відображено у звітності в повному обсязі, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-0092291307 від 23.10.2017р. та рішення за №009230/307 від 23.10.2017р. про застосування штрафних санкцій є незаконними та підлягають скасуванню. Що стосувалось скасування податкового повідомлення-рішення за №0092281307 від 23.10.2017р., суд першої інстанції вважав, що ТОВ «УКРКАВА» порушено порядок заповнення Розділу ІІ Податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) в частині оподаткування військовим збором зазначались недостовірні відомості, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «УКРКАВА» є законним та правомірним.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 15.08.2017р. по 27.09.2017р. ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «УКРКАВА» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1.01.2014р. по 30.06.2017р., валютного законодавства - за період 1.01.2014р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період 1.01.2014р. по 30.06.2017р..

Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є табелі обліку використання робочого часу, зведені відомості по нарахуванню заробітної плати, касові книги та додатки до касових звітів, виписки банку та додатки до них, платіжні відомості для зарахування заробітної плати на карткові рахунки працівників, накази по особовому складу, обігово- сальдові відомості по рахунку « 66», договори цивільно-правового характеру та акти прийому-передач виконаних робіт та наданих послуг, копії виписок з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії.

За даними щомісячних Звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «УКРКАВА», суми нарахованої заробітної плати (доходу) особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), на яку нараховується єдиний внесок та з якої утримується єдиний внесок, відображено у звітності не в повному обсязі, чим було занижено фонд оплати праці: за 2014р. в сумі 277 104,83грн., за 2015р. в сумі 2 099 367,8грн..

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ «УКРКАВА» було укладено договори з фізичними особами на виконання робіт (надання послуг), характер яких притаманний трудовому договору, а саме: в договорах ЦПХ передбачалися виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатору професій, тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес - виконання функцій. Фізичні особи підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, конкретним його посадовим особам, режиму роботи. Сума винагород за договорами ЦПХ відображалася в відомостях нарахування заробітної плати.

За даними щомісячних Звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «УКРКАВА» включено суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, на які нараховане та з яких утримано єдиний внесок.

За результатами вказаної перевірки ДФС 4.10.2017р. складено акт перевірки за №000541/15-32-14-08/31541491 (т.1 а.с.13-52), у висновках якого встановлено порушення вимог:

- ч.1 п.1 ст.7, п.5 ст.8, ч.2 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за №2464-VI від 8.07.2010р. із змінами та доповненнями, та ч.1 ст.837, ч.1 ст.901 ЦК України, а саме платником зайво нараховано суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок, за 2014р. в сумі 277 104,83грн., за 2015р. в сумі 2 099 367,8грн.;

- ч.1 п.1 ст.4, ч.2 п.2 ст.6, ч.1 п.1 ст.7, п.5 ст.8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ТОВ «УКРКАВА» занижено суму нарахованого єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнту у розмірі 37,18% , який нараховується на фонд оплати праці, за 2014р. в сумі 103 027,58грн., за 2015р. в сумі 531 167,51грн.;

- ч.2 п.1 ст.6, ч.1 п.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме занижено єдиний внесок у розмірі 3,6% за 2014р. в сумі 9975,77грн., за 2015р. в сумі 75 577,24грн.;

- ч.1 п.1 ст.7, п.5 ст.8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: платником зайво нараховано суму єдиного внеску у розмірі 34,7% за 2014р. в сумі 96 155,37грн., за 2015р. в сумі 495 738,4грн. та зайво утримано єдиного внеску у розмірі 2,6% за 2014р. в сумі 7204,73грн., за 2015р. в сумі 54 583,56грн.;

- порушення порядку заповнення Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N1ДФ) в частині оподаткування військовим збором, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України, а саме податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за період з 1-4 квартал 2015р., 1-2 квартал 2016р., 4 квартал 2016р. надавалася з помилками та недостовірними відомостями.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю- 0092291307 від 23.10.2017р. (т.1 а.с.80), рішення за №009230/307 від 23.10.2017р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (т.1 а.с.81), а також податкове повідомлення-рішення за №0092281307 від 23.10.2017р. (т.1 а.с.83).

Перевіряючи правомірність дій та вказаних рішень ГУ ДФС в Одеській області, з урахуванням підстав, за якими позивач просить визнати їх протиправними та скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Правовідносини у даній адміністративній справі врегульовано нормами ПК України та ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Приписами ч.1 п.1 ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску, серед іншого є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

За правилами ч.2 п.1 ст.6 та ч.2 п.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

У відповідності до ч.1 п.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п.1 (крім абзацу сьомого), ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до ЗУ «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абз.7 п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абз.7 п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з ч.5 ст.8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

За правилами ч.2 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У відповідності до ч.1 ст.12 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства. Відповідно до постанови КМУ «Про Державну фіскальну службу України» за №236 від 21.05.2014р. ДФС України здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ «УКРКАВА» укладено договори з фізичними особами на виконання робіт (надання послуг), характер яких притаманний трудовому договору, а саме: в договорах ЦПХ передбачалися виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатору професій, тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес - виконання функцій. Фізичні особи підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, конкретним його посадовим особам, режиму роботи. Сума винагород за договорами ЦПХ відображалася в відомостях нарахування заробітної плати. За даними щомісячних Звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «УКРКАВА» включено суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, на які нараховано та з яких утримано єдиний внесок.

В період з 8.01.2014р. по 23.12.2015р. між ТОВ «УКРКАВА» та фізичними особами (т.1 а.с.161-178) було укладено 560 договорів цивільно-правового характеру про надання послуг, на виконання яких було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.179-250, т.2, т.3, т.4, т.5, т.6 а.с.1-159).

Як вбачається із вказаних договорів, які по своїй суті та змісту є ідентичними, Замовник (ТОВ «УКРКАВА») в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, доручає Виконавцеві (фізичні особи), а Виконавець бере на себе зобов'язання за завданням Замовника надати послуги. В кожному з договорів прописані строки надання послуг, можливість надання Виконавцю приладів та інструментів Замовника шляхом підписання акту приймання-передачі, зазначено про зобов'язання Замовника своєчасно прийняти і оплатити надані послуги. Крім того в кожному з договорів зазначено, що він не носить характеру трудового договору і на нього, відповідно, не поширюється дія норм чинного в Україні трудового законодавства. Передбачено проходження Виконавцем медогляду з наданням довідки про стан здоров'я, забезпечення його спецодягом з боку Замовника. Виконавець бере на себе відповідальність за забезпечення власної безпеки при виконанні робіт, обумовлених у даному Договорі, з дотриманням норм охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, електробезпеки та екології та зобов'язується виконувані роботу відповідно до виданої Замовником технологічної документації, а у разі заподіяння шкоди майну Замовника або шкоди його працівникам з вини Виконавця, останній зобов'язується відшкодувати збиток у повному обсязі. Крім того, у межах строку, визначеного Договорами, Виконавець зобов'язується на свій ризик надавати послуги (виконати роботи) обумовлені таким Договором, до 1 числа наступного місяця, надавати Замовникові для підписання Акти здачі-прийманні наданих послуг, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та у разі відсутності зауважень підписувати вищевказані Акти у 5 (п'яти) денний термін з дня надання Виконавцем відповідних Актів.

Аналізуючи зміст договорів цивільно-правового характеру, апеляційний суд зазначає, що фізична особа має право самостійно вибирати, в якій сфері і на якій посаді (роботі) вона буде працювати як найманий працівник за трудовим договором або фізична особа яка буде надавати послуги відповідно до договору ЦПХ. Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст укладених Договорів не суперечить чинним нормативно-правовим актам. ТОВ «УКРКАВА» не видавало наказів про прийняття на роботу фізичних осіб, з якими було укладено договори ЦПХ, не заповнювало та не вело їх трудові книжки.

Приписами ст.21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Основними ознаками, що відрізняють трудові та цивільно-правові відносини є:

- в трудових відносинах важливим є процес трудової діяльності, її організація, а в цивільно-правових не важливий процес організації праці, натомість важливим є результат роботи;

- виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик;

- за трудовим договором працівника приймають до штату за певною кваліфікацією, професією, посадою, йому гарантуються заробітна плата, гарантії, пільги, компенсації які передбаченні чинним законодавством України, тоді як за цивільно-правовим договором оплачується результат роботи, і відносини сторін обмежуються лише виконанням роботи та передачею і оплатою її результату;

- за трудовим договором відповідальність працівника чітко визначена нормами чинного законодавства, тоді як в цивільно-правовому договорі відповідальність встановлюється за згодою сторін. Тобто відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що вищезазначені договори не є трудовими договорами у розумінні КЗпП України, у зв'язку із відсутністю основних критеріїв, за якими їх можливо кваліфікувати як трудові договори.

Судом першої інстанції встановлено, що укладені Договори цивільно-правового характеру між ТОВ «УКРКАВА» та фізичними особами, не містять обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; не містять обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; не містять регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Укладені договори були спрямовані на отримання результату роботи. На виконання зазначених договорів було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Відповідно до змісту договорів Виконавець бере на себе відповідальність за забезпечення власної безпеки при виконанні робіт. Як встановлено судом, оплачувався лише результат роботи, відносини сторін обмежувались лише виконанням роботи та передачею і оплатою її результату. Відповідальність сторін була прописана в договорах за згодою сторін. Зі змісту договорів вбачається, що відсутні жодні посилання на норми трудового законодавства.

Приписами ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин (укладений договір) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України, а також недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ ДФС самостійно перекваліфікувало цивільно-правові відносини у трудові, на підставі чого й було сформовано та складено вимогу про сплату боргу, прийнято рішення про застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) за №Ю- 0092291307 від 23.10.2017р. та рішення за №009230/307 від 23.10.2017р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягають скасуванню, оскільки суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «УКРКАВА», суми нарахованої заробітної плати (доходу) особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), на яку нараховується єдиний внесок та з якої утримується єдиний внесок, відображено у звітності в повному обсязі, а тому оскаржувані рішення ГУ ДФС є неправомірним та незаконними.

Що стосується відмови в скасування податкового повідомлення-рішення за №0092281307 від 23.10.2017р., суд першої інстанції виходив із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, в перевіряємому періоді податкові розрахунки форми 1 ДФ (І - ІV квартали 2014р.), форма яких затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України за №49 від 21.01.2014р. не містять інформації щодо об'єкту оподаткування військовим збором (загальних сум нарахованого (виплаченого) доходу та сум нарахованого (перерахованого) військового збору.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) в частині оподаткування військовим збором встановлено, що платником податку помилково завищений фонд військового збору за період з 1-4 квартал 2015р. , 1-2 квартал 2016р., 4 квартал 2016р..

Також, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) в частині оподаткування військовим збором, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України від 2.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за період з 1-4 квартал 2015р., 1-2 квартал 2016р., 4 квартал 2016р. надавалася з помилками та недостовірними відомостями.

Так, за правилами п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510грн..

Враховуючи що ТОВ «УКРКАВА порушено порядок заповнення Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) в частині оподаткування військовим збором зазначались недостовірні відомості, апеляційний погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення за №0092281307 від 23.10.2017р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510грн. є законним та правомірним.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук'янчук