Рішення № 75701291, 06.08.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/951/18

Провадження № 2/192/538/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 30 травня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.3.2, п.3.3 зазначених Умов та Правил відповідачка також надала згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і вона надала право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що у відповідності до умов договору він свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором, а відповідач свої зобов'язання не виконала належним чином, у зв'язку з чим станом на 31 березня 2018 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 15 415 гривень 75 копійок, з яких: 2 160 гривень 80 копійок - заборгованість за кредитом, 12 044 гривень 68 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також нараховані штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 710 гривень 27 копійок (процентна складова), у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.31), в судове засідання 06 серпня 2018 року не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.25), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прохали їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1, яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином за місцем її реєстрації (а.с.32), в судове засідання 06 серпня 2018 року не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксуваннясудового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року постановлено здійснення розгляду справи в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін регулюються положеннями ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.22) та ОСОБА_1 згідно заяви від 22 травня 2006 року був укладений договір про надання банківських послуг, в якому також зазначено про укладення договору SAMDN34000007411578 від 25 травня 2006 року (а.с.10).

Доказів укладання 30 травня 2006 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору на 2 600 гривень позивачем суду не надано, а розрахунок заборгованості позивачем здійснено саме за таким договором на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6-9).

Інших доказів на підтвердження укладення договору з відповідачкою 30 травня 2006 року позивачем суду не надано.

Оскільки позивачем не надано суду доказів укладення договору з відповідачкою договору б/н від 30 травня 2006 року, тому суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 06 серпня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина