Ухвала суду № 75701252, 26.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1457/18 Справа № 177/589/18 Головуючий у 1 й інстанції - Строгова Г. Г. Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваленко В.Д.,

суддів Кононенко О.М., Кондакова Г.В.,

секретаря Пиріч Н.А.,

за участю прокурора Манукян Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження № 12016040000000653 за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Манукян Г.Г. на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року стосовно

ОСОБА_3,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в м.Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого раніше на посаді начальника відділу ДержГеоКадастру Апостолівського району Дніпропетровської області, померлого після дорожньо-транспортної події, свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22.08.2016 року зареєстрованого Апостолівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року, обвинувальний акт з додатками відносно померлого ОСОБА_3, підозрюваногоза ч.3 ст. 286 КК України повернуто прокурору Дніпропетровської області для усунення недоліків.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК України, з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи у кримінальному провадженні забезпечується обов'язкова участь захисника. Однак, вказані вимоги закону під час досудового слідства дотримано не було.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 20.09.2016 року № 1526, інтереси ОСОБА_4.у кримінальному провадженні, пов'язаного із загибеллю її сина, представляє адвокат ОСОБА_5 Відповідно до тверджень прокурора, який приймає участь в даному кримінальному провадженню, і самого адвоката ОСОБА_5, вказаний адвокат представляв на досудовому слідстві також і інтереси потерпілої ОСОБА_6, що суперечить вимогам п.1 ч.2 ст.78 КПК України.

Про факт існування конфлікту інтересів ОСОБА_4, як особи, яка користується правами підозрюваного в частині необхідній для його реабілітації, та ОСОБА_6, було відомо усім учасникам кримінального провадження. Проте, стороною обвинувачення не прийнято відповідного процесуального рішення щодо участі у справі адвоката ОСОБА_5

На думку суду першої інстанції, органом досудового розслідування допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, які порушують гарантовані законом процесуальні права як ОСОБА_4,так і загиблого ОСОБА_3, які перешкоджають суду призначити справу до судового розгляду та ухвалити в подальшому законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування містить різні номери кримінального провадження, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань суду не наданий, що позбавляє можливості встановити вірний номер кримінального провадження.

В апеляційній скарзі:

-прокурор просить ухвалу суду скасувати, обвинувальний акт направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вважає, що вищезазначена ухвала винесена необґрунтовано,

На його думку, що системно-структурний аналіз норм КПК доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Кримінальним процесуальним кодексом України визначення поняття «реабілітації» не визначено. Не міститься воно і в інших джерелах кримінального процесуального права. Закон не вказує, коли саме продовження провадження може вважатись таким, яке є «необхідним для реабілітації померлого». Вважає, що в цій ситуації йтиметься про випадок, коли близькі родичі померлого переконані, що останній не вчиняв інкриміноване йому діяння, і, відповідно, проведення повного судового розгляду кримінального провадження забезпечить установлення цього.

Посилання в ухвалі суду на те, що обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування містить різні номера кримінального провадження, що позбавляє можливості встановити вірний номер кримінального провадження, на його думку, не дає суду першої інстанції підстав для повернення обвинувального акта прокурору, і легко усунути в судовому засіданні.

Стосовно недоліку, наведеного в ухвалі суду, що не дотримано обов'язкову участь захисника, на його думку, не відповідає дійсності, у зв'язку з тим що, під час досудового розслідування приймав участь захисник ОСОБА_3- адвокат Пантюхов B.C.

Вважає, що судом фактично не було встановлено наявність конфлікту інтересів особи що наділена правом обвинуваченого, в частині реабілітації померлого сина ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6

Крім того, адвокат ОСОБА_5 в односторонньому порядку відмовився від надання правової допомоги потерпілій ОСОБА_6, що підтвердила ОСОБА_6 та вказала, що дії адвоката ОСОБА_5 не порушують ії права на захист.

В запереченні на апеляційну скаргу:

- прокурор Трикуль С.А. просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Вважає апеляційну скаргу прокурора необгрунтованою, безпідставною та не вмотивованою, суть та мотиви якої зводяться до суб'єктивного сприйняття (розуміння) прокурором окремих положень КПК України та нав'язування своєї позиції суду.

На її переконання, вищенаведене оскаржуване рішення, ухвалене судом першої інстанції за результатами проведення повного, всебічного, об'єктивного, безстороннього та неупередженого підготовчого судового засідання є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга прокурора - підлягає залишенню без задоволення, з огляду на таке.

Зазначила, що 30 січня 2017 року, слідчий Литвинов Р. В., вручив її адвокату ОСОБА_5, повідомлення про підозру стосовно її сина, ОСОБА_3 С, який загинув 20.08.2016 року (практично на півроку раніше) у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.286 КК України з роз'ясненням йому прав, обов'язків та суті пред'явленої підозри. Не погоджуючись з таким формулюванням у повідомленні про підозру від 30.01.2017 року, її адвокат ОСОБА_5, зробив у ньому запис про те, що положеннями чинного КПК України, зокрема, статями 42, 276-278 КПК України, взагалі не передбачено складання повідомлення про підозру померлої особи у вчиненні злочину. З урахуванням вищевикладених обставин та положень кримінального законодавства, загиблий у ДТП, що сталася 20.08.2016 року року ОСОБА_3С, не може набути процесуального статусу підозрюваного через півроку після настання його смерті.

Не зважаючи на це, вже наступного дня після складання вищезгаданої підозри, 31 січня 2017 року, прокурором Манукяном Г.Г., було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3С, без вручення (направлення) їй копії, та її адвокату ОСОБА_5, роз'яснення порядку її оскарження, як того вимагають приписи ст. 110 КПК України.

01 березня 2017 року, заступником прокурора Дніпропетровської області Черкашиним Ю.О., за результатами розгляду скарг, винесено постанову про скасування постанови прокурора Манукяна Г.Г. про закриття кримінального провадження від 31 січня 2017 року, як незаконної, з тих підстав, що прокурором у кримінальному провадженні, в порушення п. 5 ч. 1 ст.284 КПК України, не було з'ясовано позицію сторони захисту щодо намірів реабілітувати померлого.

25 травня 2017 року, прокурор Манукян Г.Г., повторно виніс постанову про закриття кримінального провадження від 20.08.2016 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, незважаючи на те, що заявлені нею та її адвокатом клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій у рамках даного кримінального провадження, залишені без належного процесуального реагування. Копію вказаної вище постанови, прокурор Манукян Г.Г., до цього часу не вручив, порядок її оскарження не роз'яснив. Не погодившись з постановою прокурора про закриття кримінального провадження від 25 травня 2017 року, її адвокат оскаржив в судовому порядку. Ухвалою слідчого судді постанову про закриття кримінального провадження прокурора, у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3, винесену 25 травня 2017 року, прокурором у кримінальному провадженні Манукяном Г.Г., було скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено до СУ ГУНП у Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.

Отже, на її думку, після двох невдалих спроб прокурора закрити вказане кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваної особи, стороною обвинувачення прийнято рішення про завершення цього досудового розслідування та складання обвинувального акта відносно ОСОБА_3

Зазначає, що 26 жовтня 2017 року, Криворізький районний суд Дніпропетровської області за результатами розгляду у підготовчому судовому засіданні обвинувального акта від 14.08.2017року, постановив ухвалу, яка була залишена в силі ухвалою Апеляційного суду

Дніпропетровської області від 11.01.2018 року, про його повернення прокурору

Дніпропетровської області для усунення недоліків.

Зазначила, що після повернення судом вищезгаданого обвинувального акта від 14.08.2017 року прокурору для усунення недоліків, стороною обвинувачення в березні 2018 року було здійснено ряд слідчих і процесуальних дій та прийнято процесуальні рішення, в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження, незважаючи на те, що чинним КПК України не передбачено відновлення досудового розслідування після повернення обвинувального акта прокурору.

В результаті чого, 30 березня 2018 року, старшим слідчим вдруге було складено, а прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

29 травня 2018 року, судом першої інстанції за результатами проведення підготовчого судового засідання, в якому було розглянуто вже вдруге складений і затверджений обвинувальний акт з додатками, у даному кримінальному провадженні за ч.3 ст. 286 КК України щодо померлого ОСОБА_3, було постановлено ухвалу про його повернення прокурору Дніпропетровської області для усунення недоліків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Висновки суду про повернення матеріалів кримінального провадження обгрунтовані та підтверджуються дослідженими в підготовчому засіданні матеріалами.

Так, відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду про це свідчить. рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК України, з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи у кримінальному провадженні забезпечується обов'язкова участь захисника.

Однак, вказані вимоги закону під час досудового слідства дотримано не було.

В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що протягом досудового розслідування мати померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечувала проти закриття кримінального провадження з підстав смерті її сина і вимагала здійснення кримінального повноваження в повному обсязі для його реабілітації.

Постановою прокурора від 31.01.2017 року на підставі п.5 ч.1 ст.284КПК України, було закрито кримінальне провадження, у зв'язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3

1 березня 2017 року, заступником прокурора області була скасована вказана постанова від 31.01.2017 року про закриття кримінального провадження за підозрою померлого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і прийнято рішення про проведення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 року під час перегляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.05.2017 року про повернення її скарги на бездіяльність прокурора, який здійснює нагляд за дотриманням законності під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 була наділена правами підозрюваного ОСОБА_3, в частині необхідній для його реабілітації, ухвалу слідчого судді скасовано, та постановлено нову, якої матеріали за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора було направлено до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.10 2017 року обвинувальний акт з додатками від 20.08.2016 року за ч.3 ст.286 КК України щодо померлого ОСОБА_3, повернуто прокурору Дніпропетровської області для усунення недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.01.2018 року, апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, якою обвинувальний акт повернуто прокурору, у зв'язку з невідповідністю вимогам кримінального процесуального кодексу України - без змін.

Ухвалою Криворізького суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 року обвинувальний акт з додатками щодо померлого ОСОБА_3, було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в даному випадку право на реабілітацію виникло з 14 червня 2017 року, коли ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 наділено правами підозрюваного, в частині необхідній для реабілітації її сина ОСОБА_3

Доводи прокурора про те, що судом фактично не було встановлено наявність конфлікту інтересів особи, що наділена правом обвинуваченого, в частині реабілітації померлого сина ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6, спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 20.09.2016 № 1526, інтереси ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, пов'язаного із загибеллю її сина, представляє адвокат ОСОБА_5

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що адвокат ОСОБА_5, представляв в ході досудового розслідування також і інтереси потерпілої ОСОБА_6, що суперечить п.1 ч.2 ст. 78 КПК України, оскільки особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник у випадках, коли вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги.

Про факт існування конфлікту інтересів ОСОБА_4, як особи, яка користується правами підозрюваного в частині необхідній для його реабілітації, та ОСОБА_6 було відомо усім учасникам кримінального провадження. Однак, стороною обвинувачення не прийнято відповідного процесуального рішення щодо участі у справі адвоката ОСОБА_5

Таким чином, доводи прокурора про те, що в ухвалі суду не зазначено жодного недоліку, який би свідчив про невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, не відповідають дійсності.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції та вважає, що органом досудового розслідування допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, які порушують процесуальні права як ОСОБА_4, так і загиблого ОСОБА_3, та перешкоджають суду призначити справу до судового розгляду та ухвалити в подальшому законне і обґрунтоване рішення.

Ухвала районного суду за змістом є належно обґрунтованою вмотивованою та законною.

Порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду, не встановлено.

Отже, районний суд обґрунтовано повернув обвинувальний акт для усунення виявлених недоліків, оскільки органом досудового розслідування не були виконані всі вимоги, передбачені нормами кримінального процесуального закону при направленні кримінального провадження до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акта стосовно померлого ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: