Ухвала суду № 75700828, 06.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4423/17

1-кп/214/241/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Хомініч С.В.,

за участю:

секретаря - Горбунової Л.С.,

прокурора - Личаної С.В.,

захисника - Максимова Р.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі об'єднані кримінальні провадження за №12017040750001725, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017, №12017040750001729, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ще на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_2 не працює і не має постійного джерела доходу. Зареєстрований в Запорізькій області, а фактично мешкав в місті Кривий Ріг без реєстрації. ОСОБА_2, засуджений 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.1 КК України до штрафу проте знову вчинив злочин і лише після його вчинення сплатив штраф, в зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватись від суду.

Захисник Максимов Р.І., заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Подав клопотання про заміну запобіжного заходу на домашній арешт за місцем фактичного проживання з 22.00 до 06.00 за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням на останнього обов'язків, відповідно до вимог КПК України. Вказав, що відпали ризики зазначені у ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_2 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, про що свідчить його поведінка до обрання запобіжного заходу, яка виразилася у добровільній явці до органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_2 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі речові докази, вилучені та передані на зберігання, а письмові докази - досліджені та зберігаються в матеріалах провадження. Окрім того, захисник стверджує, що ОСОБА_2 не має потреби незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду було допитано зазначених осіб та зроблені висновки експерта. ОСОБА_2 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та не збирається вчиняти інші злочини чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Прокурор у клопотанні захисника про заміну запобіжного заходу просила відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_2, заперечував проти продовження строку тримання під вартою та підтримав клопотання свого захисника.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі та відмову в задоволенні клопотання захисника про заміну запобіжного заходу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, не працює і не має постійного джерела доходу, мешкає в м. Кривому Розі без реєстрації, а зареєстрований у м. Запоріжжя, раніше судимий 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.1 КК України до штрафу, який сплатив після вчинення нових злочинів, тобто маючи невідбуте покарання, обвинувачується у вчиненні нового злочину, в зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, та переховуватись від органів досудового слідства та суду.

З урахуванням вищевикладеного є всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду та продовжити свою злочинну діяльність.

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ще на 60 днів, підлягає задоволенню, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_2 задовольнити.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Максимова Романа Ігоровича про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомініч С.В.