Постанова № 7570050, 29.12.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" грудня 2009 р. Справа № 2а-1292/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

С удді Григорука О.Б.

при секретарі Пікович Л.Р.

за участю:

представників позивача: Романець В.В.,

представника відповідача: Андрейко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Ольва», вул. Петраша,30, смт. Богородчани, Івано-Франківська область,

до відповідача: ДПІ у Богородчанському районі, вул. Шевченка, 64, м. Богородчани, Івано-Франківська область

про скасування податкового повідомлення-рішення №0004461701/3 від 15.04.2009року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ольва» звернулося до суду з адміністративним позовом до Начальника Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області М.С. Шкурашівського про скасування податкового повідомлення-рішення №0004461701/3 від 15.04.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за наслідками виїзної планової документальної перевірки за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 року визначено позивача як податкового агента згідно з договорами комісії та купівлі-продажу рухомого майна (транспортних засобів) та прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 1519278,54 грн., в тому числі основний платіж 506426,18 грн. та штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 1012852,36 грн.

13.08.2009 р. до суду надійшло клопотання позивача про заміну відповідача у справі на належного, за наслідками якого 13.08.2009 р. ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду було здійснено заміну первинного відповідача належним ДПІ в Богородчанському районі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області було проведено документальну перевірку Приватного підприємства «Ольва» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008р., зокрема з питань дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 28.10.2008 р. №441/23/20535236, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 1.2, 1.5 ст. 1, пп. 4.2.1, 4.2.6, 4.2.9 (е) п. 4.2, пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 12.1, 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: порушення щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 506426,18 грн.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0004461701/0 від 17.11.2008р., яким у відповідності до ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивачу донараховано 506426,18 грн. податку та згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1012852,36 грн. Загальна сума податкового зобовязання позивача склала 1519278,54 грн.

Не погодившись з податковими рішеннями, позивачем відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було оскаржено в адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008р. Згідно з рішенням податкового органу, скарга позивача була залишена без задоволення та надіслано нове податкове повідомлення-рішення за №0004461701/1 від 11.12.2008р. на загальну суму податкового зобовязання в розмірі 1519278,54 грн., яке також було оскаржено в апеляційному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0004461701/2 від 04.02.2009р. та спірне податкове повідомлення-рішення №0004461701/3 від 15.04.2009р. на загальну суму податкових зобовязань в розмірі 1519278,54 грн., яке позивачем було отримано 23.04.2009р.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку і утримає податок від суми такого доходу за його рахунок.

Відповідно до п.12.3 ст.12 даного Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, слід розуміти, що податковий агент по операціях з обєктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницьку функцію по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди, надає послуги із здійснення зазначених у ст. 12 вказаного Закону розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ольва» є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 13.09.1993 р. №11041050001000272 (а.с.123), також є платником податків згідно довідки ДПІ в Богородчанському районі (а.с.125) та здійснює свою господарську діяльність на підставі Статуту та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 117-122, 124 відповідно).

Судом встановлено, що відповідно до договору комісії № 525 від 07.07.2007 р., №39 від 02.12.2007 р., №246 від 12.06.2008р. (а.с.126, 129, 132 відповідно), ПП «Ольва», яке діє, зокрема, на підставі Дозволу УДАІ УМВС України №4/4687 від 05.12 2001 р. (реєстраційний номер 3480), було зобовязане за доручення «Продавця» (фізичних осіб) здійснити в інтересах і за його рахунок послуги по оформленню договорів купівлі-продажу транспортних засобів у відповідності до кожного договору. Пунктом 2.1.2 зазначених договорів сторони домовились, що «Продавець» самостійно сплачує податки в розмірах та у терміни, передбачені законодавством України. Також, виходячи зі змісту договору комісії, позивач отримував від Продавця винагороду за послуги по оформленню подальшого договору купівлі-продажу рухомого майна та зберігання транспортного засобу під час переоформлення.

Відповідно з положеннями Цивільного кодексу України посередником є повірений за договором доручення, який зобовязаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, який зобовязаний за дорученням другої сторони (комітента), за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (статті 1000, 1011 Цивільного кодексу України). Таким чином, посередництво означає діяльність уповноваженого субєкта по вчиненню юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини 1 статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг субєктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок субєкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (ч. 3 ст. 295 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що фактами виконання позивачем обовязків по вищезазначеним договорам комісії є укладення між «Продавцями» та «Покупцями» договорів купівлі-продажу №№525, 39, 246 (а.с.128, 131, 134 відповідно), у п. 5.2 яких зазначено, що при укладенні даних договорів сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 грн., виходячи з актів технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату (а.с.127, 130, 133).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обовязковим у випадках оподаткування майна згідно з законом.

Статтею 8 цього Закону визначено, що оцінка майна у випадках її обовязкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана субєктами, які не є субєктами оціночної діяльності, визначається недійсною.

Як вбачається з акту податкової перевірки №441/23/20535236 від 28.10.2008 р. та не заперечується сторонами, що у відповідності до сертифікату Фонду державного майна України №4513/05 від 30.12.2005 року позивачу надано право здійснювати оцінку нерухомого та рухомого майна (транспортних засобів) терміном дії до 30.12.2008 року. Таким чином, позивачем на законних підставах було проведення оцінка транспортних засобів для подальшої їх продажі.

В матеріалах справи міститься інформація про експертну оцінку транспортних засобів по власниках, які придбали рухоме майно відповідно до договорів купівлі-продажу (а.с.111), яка судом не може бути прийнята до уваги, оскільки в ній вказана експерта оцінка (ринкова ціна) транспортних засобів нових власників, за яку позивач не несе відповідальності як субєкт оціночної діяльності у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивач є податковим агентом платника податків стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від продажу майна та зобовязаний сплачувати зазначений податок до бюджету, оскільки в судовому засіданні доведено та підтверджується матеріалами справи, що доходи від продажу майна по кожному договору купівлі-продажу транспортного засобу «Продавець» отримував безпосередньо від «Покупця» транспортного засобу, та «Продавець» зобовязаний був сплатити та сплачував суму податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивач згідно з умовами договорів комісії та купівлі-продажу рухомого майна не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб та сплачувати його до бюджету.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 1519278,54 грн. є безпідставним, а позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області №0004461701/3 від 15.04.2009р. про визначення сум податкових зобовязань є таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Податкове повідомлення-рішення ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області №0004461701/3 від 15.04.2009року скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ольва», код ЄДРПОУ 20535236 3(Три) грн. 40 коп. сплаченого державного мита.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване рішення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ О.Б. Григорук

Постанова в повному обсязі складена 04.01.2010 року.