Рішення № 75700278, 03.08.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1765/18

Провадження №2/0203/840/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про звільнення майна з-під арешту,

у с т а н о в и в:

21 травня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про звільнення майна з-під арешту. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачці та її дітям належить квартира АДРЕСА_1. У березні 2018 року позивачка дізналася про арешт, накладений у грудні 2005 року на вказану квартири. Арешт був накладений у зв'язку з борговими зобов'язаннями її колишнього чоловіка (ОСОБА_2.) перед ОСОБА_3 Між тим, ОСОБА_2 ніколи не був співвласником квартири. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про звільнення квартири з-під арешту (а.с.а.с. 2 - 6).

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, пояснивши, що їй та її дітям - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, належить квартира АДРЕСА_1. 28.03.2018 року позивачка дізналася про арешт, накладений третьою особою у грудні 2005 року на вказану квартири. Арешт був накладений у зв'язку з борговими зобов'язаннями її колишнього чоловіка (ОСОБА_2.) перед ОСОБА_3 Між тим, ОСОБА_2 ані на час виникнення борговим зобов'язань, ані згодом не був співвласником квартири.

Відповідачі до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. 21.06.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та визнання позову (а.с. 31). У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Представник третьої особи до суду також не з'явився, був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачці та її дітям (ОСОБА_4, ОСОБА_5) на праві спільної часткової власності від 14.10.2008 року на підставі свідоцтва про право власності від 20.06.2008 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради, належить квартира АДРЕСА_1 (по 1/3 частині), про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.10.2008 року НОМЕР_4. ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивачки (а.с.а.с. 9, 15).

Позивач та її діти є першими власниками квартири, набувши її у власність у порядку приватизації державного житлового фонду (а.с. 10).

04 жовтня 2005 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 16 428,75 грн. (а.с. 14).

21 листопада 2005 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (правонаступником якого є третя особа) Горбатенко Д.А. у рамках виконавчого провадження з виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2005 року було ухвалено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ №928929, якою на спірну квартиру було накладено арешт (номер запису про обтяження - 2719693 від 21.12.2005 року) (а.с.а.с. 12, 13).

24 квітня 2018 року позивачка звернулася до третьої особи із заявою про зняття арешту, накладеного на квартиру, проте їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з позовом (а.с.а.с. 16 - 20).

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-ХІV) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом ухвалення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з частиною третьою статті 57 Закону №606-ХІV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Аналіз приведених норм дає підстави для висновку про те, що арешт у рамках виконавчого провадження може бути накладений виключно на майно, що належить боржникові.

Між тим, судом було встановлено, що станом на день ухвалення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2005 року ОСОБА_7 не був співвласником спірної квартири.

Ця обставина не була встановлена державним виконавцем під час накладення арешту, що вплинуло на законність ухваленого ним рішення.

У відповідності з частиною першою статті 59 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За правилами, встановленими статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ураховуючи факт наявності для позивачки перешкод (у вигляді накладеного і незнятого згодом арешту) у користуванні та розпорядженні їх нерухомим майном, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.

Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; АДРЕСА_3) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2; АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3; АДРЕСА_4), третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 листопада 2005 року серії АЕ №928929 державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Горбатенко Д.А. на квартиру АДРЕСА_3) (реєстраційний номер обтяження - 2719693 від 21 грудня 2005 року).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян