Постанова № 75700145, 02.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/1200/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - ОСОБА_2 (ордер від 26.04.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державного підприємства «Миколаївське морське агентство» про визнання неправомірними та скасування постанови і припису,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати неправомірною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 08.06.2017 року №61/1014-3660-17 від 08.06.2017 року про накладення штрафу у розмірі 151 560 грн., визнати неправомірним та скасувати припис Управління від 29.05.2017 року №69 про зупинення виконання будівельних робіт, усунення порушень вимог містобудівного законодавства.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил містобудівного законодавства не відповідають дійсності. Позивач здійснює будівельні роботи на об'єкті з повним дотриманням правил чинного законодавства, зазначені роботи не потребують реєстрації в органі контролю декларації про початок будівельних робіт, а отже вимоги відповідача про усунення порушень на об'єкті є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами. У зв'язку із чим рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3 із залученням начальника Управління комунального господарства адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради ОСОБА_4, оперуповноваженого кримінального розшуку Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5, дільничного офіцера поліції сектору превенції Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового об'єкту за адресою: Каботажний спуск, 3, м. Миколаїв, за рахунок будівництва вагової та естакади з трубопроводом», за результатом якої складено акт від 29.05.2017 року.

Під час перевірки встановлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва залізобетонних фундаментів розмірами у плані 20 м Х 3,8 м з влаштуванням вагів з залізобетонними пандусами для заїзду розмірами у плані 12 м Х 3,35 м та 10 м Х 3,2 м. Виконуються роботи з армування та бетонування дорожнього покриття приблизною площею 240 кв.м. біля вищевказаної вагової. Виконуються роботи з будівництва металоконструкцій естакади та прокладання трубопроводу діаметром 100 мм в напрямку від причалу до споруди вагової.

Водночас, вказані роботи виконуються без реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, чим позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, під час перевірки головним інспектором будівельного нагляду складено протокол від 29.05.2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 29.05.2017 року №69 із вимогою негайного зупинення будівельних робіт, усунення у строк до 05.06.2017 року виявлених порушень шляхом оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт, розроблення проектної документації, подання декларації про початок виконання будівельних робіт та у разі не виконання вказаних вимог припису - привести земельну ділянку у стан, що передував самочинному будівництву, знести металоконструкції естакади з прокладеними трубопроводами.

Розглянувши вказані матеріали перевірки, головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову від 08.06.2017 року №61/1014-3660-17, якою ТОВ «Миколаївський рибний порт» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 151 560 грн. (а.с. 14-15).

Не погоджуючись із накладенням штрафу та вимогами припису, посилаючись на їх безпідставність і необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень відповідача.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки виявлені порушення вимог містобудівного законодавства знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не спростовані позивачем, підстави для скасування рішень суб'єкта владних повноважень відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Наведені правила кореспондуються із приписами п.п. 2, 5, 7, 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Водночас, згідно із п.п. 16, 17, 18, 19, 20, 21 Порядку від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом, зокрема, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою органу у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, лише наявність в діях суб'єкта містобудування порушень у сфері містобудівної діяльності ініціює посадову особу органу скласти відповідний акт, протокол, припис та застосувати до суб'єкта заходи стягнення.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Так, під час перевірки встановлено, що позивачем виконуються будівельні роботи з будівництва залізобетонних фундаментів розмірами у плані 20 м Х 3,8 м з влаштуванням вагів з залізобетонними пандусами для заїзду розмірами у плані 12 м Х 3,35 м та 10 м Х 3,2 м., а також роботи з армування та бетонування дорожнього покриття приблизною площею 240 кв.м. та з будівництва металоконструкцій естакади і прокладання трубопроводу діаметром 100 мм в напрямку від причалу до споруди вагової.

Проведення вказаних будівельних робіт підтверджується здійсненою під час архітектурно-будівельного контролю фото фіксацією об'єкта.

Водночас, під час перевірки інспектором встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до ІІІ категорії складності.

Колегія суддів враховує, що за правилами ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, чинним законодавством до об'єктів архітектурної діяльності віднесено, в тому числі і споруди промислового чи іншого призначення, їх комплекси.

Слід зазначити, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Як встановлено під час перевірки, виявлені споруди, пов'язані із землею, створені з будівельних матеріалів та обладнання в результаті виконання будівельно-монтажних робіт, а отже у розумінні Закону України «Про архітектурну діяльність» є об'єктом архітектурної діяльності (об'єктом архітектури), у зв'язку із чим замовник такого будівництва має додержуватись вимог законодавства, в тому числі, і щодо повідомлення в установленому порядку про намір проведення будівельних робіт.

Зазначені обставини не спростовані і наданими позивачем висновками експертів, згідно яких елементи будівництва знайшли своє підтвердження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відмова посадової особи суб'єкта містобудування від підписання матеріалів перевірки не зупиняє її проведення та здійснення контролюючих функцій.

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №208/94-ВР виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, оскільки матеріалами перевірки належним чином підтверджено порушення позивачем правил містобудівного законодавства та не спростовані підприємством, колегія суддів вважає вірним висновок про обґрунтованість накладення штрафу та вимог щодо усунення виявлених порушень, у зв'язку із чим підстави для скасування рішень відповідача відсутні.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко