Ухвала суду № 75700080, 06.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

06 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5226/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

судді- доповідача Мікули О.І.,

суддів- Богаченка С.І., Качмара В.Я.,

перевіривши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу.

Однак подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ч.5 ст.296 КАС, а саме: апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому законом або докази звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду та надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивуючи його відсутністю бюджетних коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні правові норми містяться в ст.8 Закону України "Про судовий збір".

З вищенаведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану апеляційну скаргу у встановленому законом порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що подане апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є безпідставним, тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

Відповідно до наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (за адресою вказаною апелянтом для кореспонденції), апелянт отримав копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху 20 липня 2018 року, однак у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунув.

Оскільки на час постановлення цієї ухвали, апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 298, 328 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О.І.Мікула

Судді: С.І. Богаченко

В.Я. Качмар