Постанова № 75700050, 18.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4903/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук’янчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №575/15/52/РРО/НОМЕР_1 від 5.08.2017р.;

- стягнути з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_2 суму судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1600грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 4.08.2017р. посадовими особами ГУ ДФС проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки за №575/15/52/РРО/НОМЕР_1 від 9.08.2017р., у висновках якого встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України за №637 від 15.12.2004р., а саме встановлено не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) у книзі обліку доходів та витрат готівкових коштів на загальну суму 3441,4грн..

На підставі виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0028911406 від 4.09.2017р., яким до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за №436/95 від 12.06.1995р. застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 207грн..

Позивач вважає, що фактичну перевірку проведено з порушенням ст.ст.80,81 ПК України. Також, зазначає безпідставними висновки контролюючого органу про порушення ним вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., оскільки грошові кошти у розмірі 3 441,4грн. відображено в повному обсязі у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснено облік зазначених готівкових коштів у КОРО. Позивач вважає, що ГУ ДФС помилково ототожнюється облік у книзі обліку доходів і витрат та у книзі обліку розрахункових операцій. В акті перевірки посадовими особами контролюючого органу зазначено про не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) сум готівкових коштів на загальну суму 3 441,4грн. у книзі обліку доходів і витрат, однак не встановлено не оприбуткування зазначених готівкових коштів у КОРО. Позивач наголошує, що ним виконано вимоги п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., в зв'язку з чим вважає, що штрафні санкції, передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», до нього застосовано безпідставно. Позивач вважає, що не відображення ним записів у Книзі обліку доходів і витрат може розглядатися лише як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.164 КУпАП України. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги п.8 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015р., оскільки на його адресу надіслано податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акта перевірки №575/15/52/РРО/НОМЕР_1 від 09.08.2017р., без зазначення його номера та дати прийняття.

Посилаючись на вищевказане позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області за №0028911406 від 4.09.2017р..

Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_2 суму судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1600грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло не в межах своїх повноважень та не на підставі діючого законодавства України, чим порушила права позивача.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДФС в Одеській області з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у період з 4.08.2017р. по день завершення перевірки тривалістю 10 діб.

За наслідками перевірки складено акт за №575/15/52/РРО/НОМЕР_1 від 9.08.2017р. у висновках якого встановлено не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) у книзі обліку доходів та витрат готівкових коштів на загальну суму 34 41,4грн..

У серпні 2017р. посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови ФОП ОСОБА_2 від підпису та отримання акту про результати фактичної перевірки (а.с.36).

В подальшому, за результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0028911406 від 4.09.2017р., яким до ФОП ОСОБА_2, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за №436/95 від 12.06.1995р. застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 207грн. (а.с.22;47).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу, ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність дій ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач просить визнати їх протиправними, судова колегія виходить з наступного.

Приписами пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За правилами пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наказом Міністерства фінансів України за №1204 від 28.12.2015р. затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1204), який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

У відповідності до п.2 розділу ІІ зазначеного Порядку, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Згідно п.8 розділу II зазначеного Порядку, при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру, передбаченого п.1 розділу IV цього Порядку, та складається з: порядкового номера у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера; номера підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без зазначення номера та без дати (а.с.22), чим порушено п.8 розділу II Порядку №1204.

Правовідносини, пов'язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, веденням касових операцій під час здійснення готівкового обігу у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також щодо повноважень контролюючих органів у вищезазначеній сфері, врегульовано ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за №265/95-ВР від 6.07.1995р., ПК України та іншими законодавчими актами.

В ст.2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наведено визначення реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), згідно із яким - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо

Також у даній нормі наведено тлумачення поняття «книга обліку розрахункових операцій» (далі-КОРО), під яким розуміється прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Приписами п.п.1-7 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за №637 від 15.12.2004р., затвердженим постановою Правління Національного банку України за №637 від 15.12.2004р. (далі - Положення №637).

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (п.п.1.2 Положення №637).

Приписами пп.2.2 Положення №637 встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до вимог п.2.6 Положення №637 - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися саме у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

За правилами п.7.3 Положення №637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за №436/95 від 12.06.1995р. передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки сума штрафу дорівнює п'ятикратному розміру неоприбуткованої суми (абз.3 п.1 Указу).

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) є: Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як вбачається із матеріалів справи, що на момент проведення ГУ ДФС перевірки позивача, ФОП ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність за адресою господарської одиниці: м.Одеса, вул.Новікова, 12-А.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ФОП ОСОБА_2 проводив розрахункові операції через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер РРО - 300218857, реєстраційне посвідчення. №300218857, видане ДПІ у Малиновському районі м.Одеси), з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до приписів п.3 розділу 1 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України за №417 від 28.08.2013р. (далі - Порядок №417), фіскальний звітний чек - фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Пунктом 4 розділу 3 Порядку №417 передбачено, що суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО, а також друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства.

Апеляційний суд зазначає, що аналіз вищевказаних норм законодавства України свідчить про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі.

У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абз.3 ст.1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 1.04.2014р. (справа №21-54а14), від 4.11.2015р. (справа №21-3680а15).

Судова колегія звертає увагу на те, що штрафні санкції, передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р., до ФОП ОСОБА_2 застосовано за порушення п.2.6 Положення №637, в якому чітко зазначено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Проте ГУ ДФС під час перевірки ФОП ОСОБА_2 не встановив, що позивачем не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень саме у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а обґрунтував висновки перевірки тим, що ФОП ОСОБА_2 не оприбутковано (несвоєчасно оприбутковано) у книзі обліку доходів та витрат готівкові кошти на загальну суму 3441,4грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 здійснювалось проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО, відтак оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Готівкові кошти у розмірі 3441,4грн. відображено у повному обсязі у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснено облік зазначених готівкових коштів у КОРО.

В акті перевірки зазначено, що друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій забезпечено (а.с.65).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ГУ ДФС не доведено факт, що ФОПП ОСОБА_2 порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України за №637 від 15.12.2004р. (із змінами та доповненнями), відтак застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0028911406 від 4.09.2017р. прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. - залишити без змін.

Стягнути із Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 640грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук’янчук