Ухвала суду № 75699922, 03.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13118/17

УХВАЛА

03 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Троян Н.М. та суддів Костюк Л.О., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, 19.06.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав, передбачених ст.ст. 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства. При цьому невідповідність приписам статті 295 КАС України полягала у тому, що апелянтом при поданні апеляційної скарги пропущено тридцятиденний строк оскарження рішення суду першої інстанції, та статті 296 КАС України - не додано документ про сплату судового збору. Вказаною ухвалою апелянту надано строк десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення без руху для усунення зазначених в ній недоліків.

Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримана 09.07.2018, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

19 липня 2018 року до канцелярії Київського апеляційного адміністративного суду апелянтом за допомогою засобів поштового зв'язку подано заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору до прийняття судом рішення по суті або продовжити строк на сплату судового збору.

Вказана заява в частині поновлення строку обгрунтована тим, що ДПІ не могла сплатити судовий збір у зв'язку з блокуванням рахунків (проведення безспірного списання коштів).

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України.

За правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тимчасове зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій або блокування рахунків, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №820/4420/18).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №814/1646/16).

Крім іншого, перевіривши вказане клопотання апелянта в частині відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по суті або продовження строку на сплату судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, апелянт посилається на незадовільний майновий стан, проте не надає жодних доказів про відсутність належного фінансування на підтвердження неможливості сплати судового збору на час подання вказаного клопотання.

Згідно з частиною першою ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, у клопотанні відсутні посилання на обставини, які перешкоджають скаржнику виконати вимоги ухвали суду у встановлений строк. Також до суду не надані належні письмові докази, які підтверджують відсутність у скаржника можливості сплатити судовий збір.

Крім того, положеннями частини першої ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, клопотання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є необґрунтованим і безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відтак, станом на день прийняття даної ухвали, апелянтом не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року, а саме - не надано суду поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та документу про сплату судового збору.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 295, 296, 299, 329 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по суті або продовження строку на сплату судового збору - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Троян Н.М.

Судді Костюк Л.О.

Файдюк В.В.