Рішення № 75699785, 23.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2018 року (15 год. 56 хв.) Справа № 808/1218/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_10,

відповідача - Татаринова О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_3 (69006, АДРЕСА_1)

до Головного управління Національної поліції в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. партизанська, 16)

про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2018 № 789 в частині попередження про неповну посадову відповідальність,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих працівників УКР ГУНП в Луганській області» в частині попередження про неповну посадову відповідальність полковника поліції ОСОБА_3 (п. 1 наказу).

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.05.2018.

Ухвалою суду від 03.05.2018 відкладено підготовче засідання на 22.05.2018.

У підготовчому засіданні 22.05.2018 відкладено підготовче засідання на 07.06.2018.

Враховуючи те, що суддя Конишева О.В. в період з 06.06.2018 по 08.06.2018 перебувала у відрядженні підготовче засідання відкладалося на 11.06.2018.

Ухвалою суду від 11.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, та відкладено підготовче засідання на 1.07.2018.

У підготовчому засіданні 11.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.07.2018.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, зокрема зазначив, що відповідно до наказу від 07.11.2015 №13о/с, ОСОБА_3, прийнято на службу до Національної поліції України та присвоєно у порядку переатестування спеціальне звання "полковник поліції". Станом на 03.03.2018 (видання оскаржуваного наказу відповідача), позивач працював на посаді начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області. Наказом Головного управління Національної поліції України від 03 березня 2018 року № 789 «Про покарання окремих працівників УКР ГУНП в Луганській області» за суттєві прорахунки в організації роботи УКР ГУНП в Луганській області щодо виявлення та документування злочинної діяльності осіб - учасників незаконних збройних формувань, відсутність дієвого контролю за результатами роботи підпорядкованого підрозділу на зазначеному напрямку оперативно-службової діяльності, ігнорування вимог керівництва ГУНП щодо усунення наявних недоліків за вказаним напрямком роботи начальника УКР ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність. Вважає, що зазначений наказ не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, які склалися між позивачем та теперішнім начальником ГУНП в Луганській області Коміссаровим С.А. Наказ Головного управління Національної поліції України від 03.03.2018 №789 в частині попередження про неповну посадову відповідальність полковника поліції ОСОБА_3 позивач вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Враховуючи зазначене, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що ГУНП в Луганській області при проведенні службового розслідування та прийнятті наказу ГУНП в Луганській області від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих керівників УКР ГУНП в Луганській області» діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, висновок службового розслідування від 03.03.2018 та наказ ГУНП в Луганській області від 03.03.2018 № 789 відповідають фактичним обставинам справи та правовим нормам, що регламентують спірні правовідносини. В задоволенні позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до наказу від 07.11.2015 № 13 о/с, позивача, прийнято на службу до Національної поліції України та присвоєно у порядку переатестування спеціальне звання «полковник поліції».

До прийняття на службу в Національну поліцію України позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України: 01 грудня 1988 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, що підтверджується записом в трудовій книжці серії БТ-І № 1563523.

Станом на 03 березня 2018 року (дата видання оскаржуваного наказу відповідача), позивач працював на посаді начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Наказом Головного управління Національної поліції України від 03 березня 2018 року № 789 «Про покарання окремих працівників УКР ГУНП в Луганській області» за суттєві прорахунки в організації роботи УКР ГУНП в Луганській області щодо виявлення та документування злочинної діяльності осіб - учасників незаконних збройних формувань, відсутність дієвого контролю за результатами роботи підпорядкованого підрозділу на зазначеному напрямку оперативно-службової діяльності, ігнорування вимог керівництва ГУНП щодо усунення наявних недоліків за вказаним напрямком роботи начальника УКР ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.

Вважаючи Наказ Головного управління Національної поліції України від 03 березня 2018 року № 789 «Про покарання окремих працівників УКР ГУНП в Луганській області» протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Водночас пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення дисциплінарного проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

З огляду на зазначене, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

У свою чергу, стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлює, що з метою з'ясування усіх обставин дисциплінарного проступку начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 (надалі по тексту Інструкція).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю (п. 2.2.1 Інструкції).

Згідно з вимогами п. 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6 Інструкції).

Підставою для призначення службового розслідування, висновок якого слугував підставою для винесення оскаржуваного наказу ГУНП в Луганській області від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих керівників УКР ГУНП в Луганській області» відповідно до вимог п. 2.1, п. 2.2.1 та п. 2.5 Інструкції було порушення ОСОБА_3 службової дисципліни.

Підставою для проведення службового розслідування відповідно до вимог п. 2.6 з урахуванням положень п. 3.1 Інструкції слугував наказ ГУНП в Луганській області від 02.03.2018 № 772 «Про призначення та проведення службового розслідування».

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення службового розслідування були встановлені наступні обставини.

02.03.2018 заступником начальника ГУНП в Луганській області полковником поліції Радаком В.О. було надано рапорт про недоліки, допущені Управлінням карного розшуку ГУНП в Луганській області, в організації роботи по виявленню та документуванню злочинної діяльності незаконних збройних формувань (НЗФ).

Зокрема, в рапорті зазначено, що за підсумками оперативної наради ГУНП в Луганській області, проведеної 09.02.2018, роботу УКР ГУНП в Луганській області щодо виявлення та документування злочинної діяльності НЗФ було визнано незадовільною та вказано керівництву цього підрозділу на необхідність поліпшення стану службової діяльності за цим напрямком роботи.

Протягом 2017 року на оперативних нарадах ГУНП в Луганській області питання щодо організації роботи підрозділів ГУНП в Луганській області з протидії незаконним збройним формуванням розглядалось 7 разів (31 січня, 29 червня, 08 серпня, 08 вересня, 10 жовтня, 01 листопада та 22 грудня). Під час зазначених нарад керівництву підрозділів кримінальної поліції та безпосередньо Управлінню карного розшуку ГУНП в Луганській області надавались завдання щодо покращання результатів роботи на цьому напрямку оперативно - службової діяльності. Так, тричі (31.01.2017,29.06.2017,08.08.2017) наголошувалось вжити заходи з активізації роботи оперативних підрозділів з документування злочинної діяльності НЗФ та осіб, причетних до них, щотижнево узагальнювати та доповідати результати керівництву ГУНП в Луганській області.

На оперативній нараді ГУНП в Луганській області, яка відбулась 09.02.2018, організацію та результати роботи Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області з документування злочинної діяльності незаконних збройних формувань, а також взаємодію зі слідчими підрозділами під час виконання цих завдань визнано незадовільними. Начальника УКР ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3, заступника начальника УКР - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю УКР ГУНП в Луганській області підполковника поліції Ізварина Олександра Миколайовича, начальника відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області підполковника поліції Байдукова Олексія Володимировича попереджено про те, що у разі невжиття ними до кінця лютого поточного року вичерпних заходів щодо усунення наявних прорахунків в організації роботи підпорядкованих підрозділів з документування злочинної діяльності незаконних збройних формувань та забезпечення позитивних практичних результатів на цьому напрямку оперативно-службової діяльності, до них будуть вжиті суворі заходи дисциплінарного впливу.

В ході службового розслідування встановлено, що з 09.02.2018 по 14.02.2018 працівниками УОАЗОР ГУНП в Луганській області проводилась перевірка службової документації УКР ГУНП в Луганській області, в ході якої виявлено ряд недоліків (вих. № 304/111/32-2018 від 16.02.2018).

Зокрема, у цьому підрозділі ГУНП в Луганській області відсутні розпорядчі документи (наказ або доручення) щодо закріплення працівників, відповідальних за організацію та результати службової діяльності з протидії незаконним збройним формуванням.

Крім цього, питання щодо результатів роботи підрозділів кримінальної поліції ГУНП в Луганській області на зазначеному напрямку службової діяльності впродовж 2017 року 10 разів розглядалось на оперативних нарадах під головуванням заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Луганській області полковника поліції Радака В.О. та керівництва УКР ГУНП в Луганській області, до участі у яких запрошувались працівники УКР ГУНП в Луганській області та, у деяких випадках, керівники підрозділів кримінальної поліції відділів поліції.

Вивченням протоколів цих оперативних нарад встановлено, що, не зважаючи на визнання результатів роботи з документування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб - учасників незаконних збройних формувань незадовільними та такими, що не відповідають вимогам керівництва ГУНП в Луганській області та НПУ (протоколи від 07.10.2017 та 09.12.2017), завдання, які надавалися підрозділам та повинні були бути спрямовані на покращання службової діяльності на цьому напрямку службової діяльності, мають формальний характер, переписуються з одного протоколу до іншого та взагалі здебільшого не конкретизовані та сформульовані однаково «активізувати роботу ...», «спрямувати зусилля...», «забезпечити якісне ...». Строки виконання наданих завдань та контроль за їх виконанням не визначаються.

Згідно з вказаними протоколами, під час проведення цих нарад заслуховувались лише доповіді керівництва УКР ГУНП в Луганській області, а звіти посадових осіб підрозділів, які мають суттєві прорахунки в службовій діяльності, не заслуховувались.

Також, в ході службового розслідування встановлено, що раніше, наказом ГУНП в Луганській області від 27.10.2017 № 4021 начальнику УКР ГУНП ОСОБА_3 вже було оголошено догану, в тому числі і за недоліки в організації роботи щодо виявлення та документування злочинної діяльності осіб - учасників незаконних збройних формувань. Незважаючи на це, керівництвом УКР ГУНП в Луганській області належні висновки з цього не зроблено, визначені прорахунки не усунуто та не вжито необхідних заходів, спрямованих на виконання вимог керівництва ГУНП в Луганській області щодо вдосконалення роботи з виявлення та документування діяльності незаконних збройних формувань. Про формалізм у в роботі свідчить те, що дотепер протоколи оперативних нарад з цього питання не конкретизовані, з боку УКР ГУНП в Луганській області будь-яка плановість у веденні вказаної роботи, управлінський вплив та ініціатива з координації дій відділів поліції в цьому напрямку службової діяльності відсутні.

Наявність виявлених недоліків в організації роботи УКР ГУНП в Луганській області підтверджено в рапорті заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Луганській області полковника поліції Радака В.О., який, окрім іншого, зазначив, що лише 22.02.2018 наказом ГУНП в Луганській області № 660 в УКР ГУНП в Луганській області створено групу з документування злочинної діяльності незаконних збройних формувань, керівником якої призначено начальника відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області підполковника поліції Байдукова О.В. До цього, незважаючи на неодноразові вимоги керівництва ГУНП в Луганській області з цього приводу, така особа визначена не була та відповідні зміни до її функціональних обов'язків не вносилися, внаслідок чого організація роботи за цим напрямком службової діяльності перебуває на недостатньому рівні.

Крім цього, згідно з отриманою з УОТЗ ГУНП в Луганській області інформацією, УКР ГУНП в Луганській області до вказаного підрозділу упродовж 2017-2018 років надано всього 42 завдання на проведення НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій) з документування фактів злочинної діяльності незаконних збройних формувань, що є вкрай недостатнім. При цьому, керівництвом УОТЗ ГУНП в Луганській області зазначено, що одним з основних недоліків при відпрацюванні інформації, отриманої в ході проведення заходів, є те, що підрозділами-ініціаторами не проводиться системна робота з відпрацювання зв'язків активних учасників незаконних збройних формувань.

Опитаний з цього приводу в ході службового розслідування начальник УКР ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що робота по боротьбі із незаконними збройними формуваннями не входить до функціоналу Управління карного розшуку. Але за ініціативою очолюваного ним управління з 2014 року ця робота ведеться ефективно та на високому рівні, про що свідчать показники та кількість підозр про вчинення кримінальних правопорушень цього виду, а закріплений за цією лінією роботи начальник відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області підполковник поліції Байдуков О.В. є одним з найкращих начальників відділів УКР ГУНП в Луганській області.

Таким чином, в ході службового розслідування встановлено факти систематичного ігнорування вимог керівництва Головного управління щодо усунення недоліків в організації роботи Управління карного розшуку з виявлення та документування злочинної діяльності осіб - учасників незаконних збройних формувань з боку начальника УКР ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3

Згідно п. 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення; завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (п.п. 5.2, 5.3 Інструкції).

Службове розслідування за фактом неналежної організації роботи УКР ГУНП в Луганській області з виявлення та документування злочинної діяльності НЗФ було розпочато 02.03.2018 року. Результати службового розслідування належним чином зафіксовано у висновку службового розслідування, затвердженого 03.03.2018 року та свідчать про порушення службової дисципліни ОСОБА_3

Разом із тим, пунктом 5.4. Інструкції передбачено, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення; про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ.

За висновками проведеного службового розслідування було винесено наказ ГУНП в Луганській області від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих керівників УКР ГУНП в Луганській області», яким, зокрема, ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.

Відповідно до вимог п. 5.4 Інструкції зміст зазначеного наказу було доведено ОСОБА_3 під підпис.

Обґрунтовуючи протиправність попередження про неповну службову відповідність позивач у своєму позові зазначає, що в накладенні дисциплінарного стягнення не було законного підґрунтя та вважає, що наказ ГУНП в Луганській області від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих керівників УКР ГУНП в Луганській області» не відповідає вимогам чинного законодавства України, винесений без належних на те підстав та без дотримання імперативно-передбаченої процедури застосування заходів дисциплінарного впливу, за відсутності події вчинення дисциплінарного проступку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що порушень порядку проведення службового розслідування, який регламентований Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, та порядок накладення дисциплінарного стягнення, який регламентований Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, не встановлено.

У своєму письмовому поясненні від 02.03.2018 ОСОБА_3 зазначає, що робота по боротьбі із незаконними збройними формуваннями не входить до функціоналу Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області. У рапорті від 19.02.2018 № 856/111/14-2018 на протокол оперативної наради ГУНП в Луганській області від 09.02.2018 № 8 ОСОБА_3 зазначає, що підрозділи карного розшуку відділів поліції ГУНП в Луганській області взагалі не здійснюють роботу у напрямку протидії незаконним збройним формуванням, але він не зобов'язаний організовувати та контролювати діяльність зазначених підрозділів.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що, що вищенаведені твердження позивача суперечать вимогам наказу ГУНП в Луганській області від 16.02.2017 № 477 «Про організацію діяльності управління карного розшуку ГУНП», яким затверджено Положення про управління карного розшуку ГУНП в Луганській області, зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Луганській області від 06.03.2017 № 758, з огляду на зміст зазначеного наказу та мету його прийняття.

Зі змісту вступної частини наказу ГУНП в Луганській області від 16.02.2017 № 477 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Луганській області від 06.03.2017 № 758) вбачається, що зазначений наказ було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», наказу МВС України від 14.11.2015 № 90 «Про затвердження Положення про Департамент карного розшуку Національної поліції України» з метою вдосконалення організації оперативно-службової діяльності підрозділів карного розшуку ВП ГУНП в Луганській області, координації та узгодження їх дій щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, боротьби зі злочинністю.

Відповідно до Положення про Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 16.02.2017 № 477, функціями управління карного розшуку, начальником якого є ОСОБА_3, зокрема, виступають:

організація і координація діяльності підрозділів карного розшуку, спрямованої на захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань (зі змісту п. 3.1);

визначення правових, організаційних та практичних заходів з метою підвищення ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів карного розшуку на підставі узагальнення практики застосування законодавства України, насамперед того, що регламентує оперативно-розшукову діяльність, нормативно-правових актів МВС України та Національної поліції України, комплексного аналізу і прогнозування стану криміногенної ситуації в державі (зі змісту п. 3.2);

здійснення організаційно-методичного забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку з попередження, виявлення злочинів, насамперед тяжких та особливо тяжких, а також тих, що набули суспільного резонансу, учинених із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї (зі змісту п. 3.3);

розроблення та вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення форм і методів оперативно-розшукової діяльності підрозділів карного розшуку, за рішенням керівництва ГУНП в Луганській області надання ім практичної допомоги в організації роботи з протидії злочинності (зі змісту п. 3.4);

організація розроблення та виконання програм, комплексних і цільових оперативно-профілактичних операцій та інших заходів, спрямованих на активізацію боротьби зі злочинністю (п. 3.10);

надання підрозділам карного розшуку методичної, консультативної та, за дорученням керівництва ГУНП в Луганській області практичної допомоги в організації діяльності підрозділів карного розшуку з попередження, припинення і розкриття тяжких та резонансних злочинів, у тому числі ОГ і ЗО (зі змісту п. 3.13);

забезпечення контролю за діяльністю підрозділів карного розшуку щодо виконання законів, інших нормативно-правових актів України, наказів МВС України, Національної поліції України та ГУНП в Луганській області з питань протидії злочинності (зі змісту п. 3.14);

на підставі комплексного аналізу оперативної обстановки та оперативної інформації підготовка управлінських рішень щодо активізації роботи у підрозділах карного розшуку з протидії груповій і організованій злочинності та вжиття оперативно-розшукових заходів з притягненням правопорушників до кримінальної відповідальності (зі змісту п. 3.20);

здійснення контролю за організацією та ефективністю діяльності підрозділів карного розшуку із запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів, пов'язаних з протиправною діяльністю учасників організованих груп, злочинних організацій, бандитських формувань, злочинних проявів у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та радіоактивних матеріалів (зі змісту п. 3.21);

Отже, з огляду на зміст вищенаведеного Положення та його смислове навантаження, поняття «підрозділи карного розшуку», яке неодноразово у ньому вживається, позначає саме підрозділи карного розшуку ВП ГУНП в Луганській області. А відділи Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області вживаються у змісті даного Положення збірним узагальненим поняттям «Управління».

На підставі вищенаведеного, твердження позивача про те, що він не відповідальний за організацію і координацію та за здійсненням контролю щодо діяльності підрозділів карного розшуку ВП ГУНП в Луганській області з виявлення та документування злочинної діяльності осіб - учасників незаконних збройних формувань, є хибним.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено відсутність належних результатів оперативно-службової діяльності УКР ГУНП в Луганській області щодо боротьби із незаконними зброїними формуваннями, що стало можливим внаслідок незабезпечення дієвого контролю за ходом проведення зазначених заходів, неналежної координації та взаємодії між підрозділами ГУНП в Луганській області з боку начальника УКР ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3

Крім того, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що згідно з інформацією управління оперативно-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області УКР ГУНП до вказаного підрозділу упродовж 2017-2018 років надано всього 42 завдання на проведення НРСД з документування фактів злочинної діяльності незаконних збройних формувань, що є вкрай недостатнім. При цьому, керівництвом УОТЗ ГУНП в Луганській області зазначено, що одним з основних недоліків при відпрацюванні інформації, отриманої в ході проведення заходів, є те, що підрозділами-ініціаторами не проводиться системна робота з відпрацювання зв'язків активних учасників незаконних збройних формувань.

У свою чергу відповідно до Положення про Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 16.02.2017 № 477, основними функціями управління карного розшуку, зокрема, виступають:

безпосередня робота з джерелами оперативної інформації та за оперативно-розшуковими справами; аналіз ефективності використання негласного апарату, проведення оперативних розробок у боротьбі зі злочинністю (зі змісту п. 3.6);

організація розроблення та виконання програм, комплексних і цільових оперативно-профілактичних операцій та інших заходів, спрямованих на активізацію боротьби зі злочинністю (зі змісту п. 3.10);

організація агентурно-оперативної роботи, відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів МВС України, ужиття заходів, спрямованих на покращення якісного складу агентурної мережі, зміцнення оперативних позицій у злочинному середовищі, розвиток інституту офіцерів-нелегалів, а також активне комплексне використання в ході провадження оперативно-розшукових справ джерел оперативної інформації, можливостей оперативної служби та оперативно-технічних заходів (зі змісту п. 3.18).

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Витяги з протоколів оперативних нарад ГУНП в Луганській області (від 31.01.2017, 29.06.2017, 08.08.2017, 08.09.2017, 10.10.2017, 01.11.2017, 22.12.2017) свідчать про неодноразову вказівку прямих начальників позичаву на активізацію проведення профілактичних заходів щодо виявлення та вилучення з незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухівки і на незадовільну організацію роботи за певними напрямками оперативно-розшукової діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в ході проведення службового розслідування вину ОСОБА_3 було повністю доведено та встановлено неналежне виконання ОСОБА_3 службової дисципліни.

Щодо тверджень позивача відносно того, що накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та начальником ГУНП в Луганській області Коміссаровим С.А. суд вважає за необхідне зазначити, що документально це нічим не підтверджено.

Крім того, позивач у своєму позові зазначає, що за час служби в поліції (міліції) до нього не застосовувались жодні заходи дисциплінарного впливу, у зв'язку із чим накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність є занадто суворим для нього.

З цього приводу суд вваж є за необхідне зазначити наступне.

По - перше, згідно з положеннями пункту 11 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, ОСОБА_3 у 2017 році було двічі усно попереджено щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни (п. 5 резолютивної частини висновку службового розслідування ГУНП в Луганській області за фактом неналежної організації проведення профілактичних заходів щодо боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки від 29.09.2017 та п. 5 резолютивної частини висноку службового розслідування ГУНП в Луганській області за фактом неналежної організації профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант» від 06.10.2017)

По - друге, наказом ГУНП в Луганській області від 27.10.2017 № 4021 «Про покарання керівників підрозділів ГУНП в Луганській області за підсумками роботи за 9 місяців поточного року» ОСОБА_3 було оголошено догану (п. 3 резолютичної частини зазначеного наказу). Накладення зазначеного дисциплінарного стягнення ОСОБА_3 було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 808/4037/17 у задовленні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено (дата набрання законної сили судового рішення 15.03.2018).

По - третє, наказом ГУНП в Луганській області від 04.01.2018 № 32 «Про покарання окремих працівників ГУНП в Луганській області» ОСОБА_3 було оголошено сувору догану (п. 3 резолютичної частини зазначеного наказу).

Тобто при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді попередження ОСОБА_3 про неповну посадову відповідність було дотримано положення пункту 12 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, відповідно до якого у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Щодо пропорційності дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність фактичним обставинам скоєного дисциплінарного проступку зазначимо, що імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності нормативно-правовими приписами не встановлено, визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, який вільний у виборі останнього.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим п. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

У відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Положеннями Постанови Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У зв'язку із цим суд вважає, що при визначення виду дисциплінарного стягнення у вигляді попередження ОСОБА_3 про неповну посадову відповідність ГУНП в Луганській області діяло у межах визначених законом.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Наказ від 03.03.2018 № 789 «Про покарання окремих працівників УКР ГУНП в Луганській області» в частині попередження про неповну посадову відповідальність полковника поліції ОСОБА_3 (п. 1 наказу) прийнятий обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним і не підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_3 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Партизанська, 16, код ЄДРПОУ 40108845) - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 02.08.2018.

Суддя О.В.Конишева