Ухвала суду № 75699020, 06.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

06 серпня 2018 року Справа №0440/5105/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат благоустрою" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат благоустрою" та просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме заборонити експлуатацію: 25 ліфтів з реєстраційними номерами 65160, 65158, 65157, 65402, 65401, 65398, 68687, 65162, 68688, 66484, 67144, 67145, 68577, 72196, 69718, 72255, 49788, 66486, 49782, 60329, 60979, 65307, 49786, 49789, 68299.

Одночасно з поданням позову позивач звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі того, що позивач є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, для якої кошти на оплату судових витрат станом на день подання адміністративного позову відсутні.

Ухвалою суду від 16.07.2018р. у задоволенні вказаного клопотання позивачеві було відмовлено.

Також, ухвалою суду від 16.07.2018р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 1762 грн. у відповідності до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог вказаної вище ухвали, позивачем 01.08.2018р. подано до канцелярії суду клопотання, в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви посилаючись на те, що позивач є бюджетною неприбутковою організацією, також Держпраці неодноразово зверталось до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника коштів, з проханням розглянути можливість виділення додаткових асигнувань для сплати судового збору протягом 2018р., тому проведення платежів зі сплати судового збору стане можливим після внесення змін до Державного бюджету України на 2018 рік та надходження коштів на рахунок Держпраці.

З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2018р. щодо сплати судового збору у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір" разом з поданим клопотанням, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги вказаної вище ухвали не виконані, оскільки відповідного документу про сплату судового збору суду позивачем не надано у встановлений судом строк.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин та враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду, даний позов слід повернути позивачеві.

Що стосується заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, то в даному клопотанні слід відмовити, виходячи з наступного.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб ( зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

При цьому, слід зазначити, що, якщо бюджетні установи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України та які діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати про що свідчить правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» від 23.01.2015р. №2.

Судом також враховується і те, що законодавець не вніс позивача до переліку осіб, установ та організацій, які звільняються від сплати судового збору згідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову, а посилання позивача на відсутність (недостатність) коштів на сплату судового збору не приймається судом до уваги з вищенаведених підстав. При цьому, судом враховується, що, у даному випадку, подаючи позов, позивач діє як суб'єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору з причин відсутності (недостатності) у нього коштів на сплату судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, оскільки недоліки, встановлені ухвалою суду від 16.07.2018р., позивачем фактично не були усунуті.

Враховуючи наведене, та те, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову у спосіб зазначений в ухвалі суду від 16.07.2018р., суд приходить до висновку, що даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст. 133, п.1 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат благоустрою" про застосування заходів реагування - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачеві, що згідно ч. 8 ст. 169 вказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва