Рішення № 75699003, 01.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/909/18

01 серпня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Долгова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про визнання неправомірним приховання публічної інформації, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Апарату Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, в якому просить:

- визнати неправомірним умисне приховання Апаратом Верховної Ради України від мене, ОСОБА_1, публічної інформації по 1389 запитах у формі рішень про оформлення ордерів на житлові приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в квартири в будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, збудованими за державний кошт для забезпечення житлом народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України;

- зобов'язати Апарат Верховної Ради України надати відповідь на 1389 запитів та надати копії рішень про оформлення ордерів на житлові приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в квартири в будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, збудованими за державний кошт для забезпечення житлом народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 134028 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове зсідання на 25.06.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 відкладено розгляд справи на 01.08.2018 на підставі статті 205 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом від 24.01.2018 № 15/60-23(15998) Перший заступник керівника Апарату Верховної Ради України - керуючий справами ОСОБА_5 повідомив позивача про те, що, починаючи з 1991 року для забезпечення народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України було збудовано одинадцять житлових будинків із відповідною кількістю квартир.

Надалі, позивач подав до Апарату Верховної Ради України 1389 запитів по кожній із квартир, збудованих для забезпечення народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, в яких вимагав надіслати на його адресу на паперових носіях формату А-4 наступну інформацію: завірену копію рішення про оформлення ордера на конкретне житлове приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в конкретну квартиру, зазначену в кожному конкретному запиті.

Листом від 14.05.2018 № 15/60-89 (101199) Перший заступник керівника Апарату Верховної Ради України - керуючий справами ОСОБА_5 проінформував позивача про те, що Апарат Верховної Ради України опрацював зазначені запити, а також звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення (чи укладення договору житлового найму)", а тому запитувана позивачем інформація відсутня у розпорядженні Апарату Верховної Ради України.

Позивач вважає, що Апарат Верховної Ради України умисно приховав від нього запитувану інформацію, як наслідок запитувана інформація не була наданою, оскільки Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Верховної Ради України № 286/95-ВР від 11.07.1995 та пунктом 58 науково - практичного коментаря до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) передбачено існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення". А перед прийняттям даного рішення про надання службового жилого приміщення Управління справами Верховної Ради України зобов'язане роз'яснити народному депутату України особливості договору найму. Водночас на підтвердження існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення" позивач надав низку рішень виконкомів органів місцевого самоврядування про видачу ордерів на квартири.

Також позивач вважає, що, оскільки Апарат Верховної Ради України умисно приховав від нього запитувану інформацію, як наслідок запитувана інформація не була наданою, то такими діями останнім завдано позивачу моральну шкоду в розмірі 134028 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що за результатами розгляду зазначених запитів в кількості 1389 шт. позивачу у передбачений строк надіслано обґрунтовану відповідь за № 15/60-89 (101199) від 14.05.2018, а факт незгоди позивачем із такою відповіддю не свідчить про те, що відповідач приховав запитувану інформацію та порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

З огляду на зазначене та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву від 22.06.2018 № 30/6-299 (134137), просив у задоволені позову відмовити.

Відповідач - Державна казначейська служба України, в судове засідання не прибула, та про причини не прибуття суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи судом. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша статті 19 Закону № 2939-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пунктом 1 розпорядження Голови Верховної Ради України "Про забезпечення виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Апараті Верховної Ради України" від 11.05.2011 № 393 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням конституційних повноважень Верховної Ради України розпорядником публічної інформації є Апарат Верховної Ради України стосовно інформації:

- що була отримана або створена в процесі реалізації Верховною Радою України, її органами повноважень, передбачених законодавчими актами, та яка знаходиться у володінні Апарату Верховної Ради України;

- що була отримана або створена Апаратом Верховної Ради України в процесі забезпечення діяльності Верховної Ради України та її органів, та яка знаходиться у володінні Апарату Верховної Ради України.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що листом від 24.01.2018 № 15/60-23(15998) Перший заступник керівника Апарату Верховної Ради України - керуючий справами ОСОБА_5 повідомив позивача про те, що, починаючи з 1991 року для забезпечення народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України було збудовано одинадцять житлових будинків із відповідною кількістю квартир (арк. справи 36).

Надалі, позивач подав до Апарату Верховної Ради України 1389 запитів по кожній із квартир, збудованих для забезпечення народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, в яких вимагав надіслати на його адресу на паперових носіях формату А-4 наступну інформацію: завірену копію рішення про оформлення ордера на конкретне житлове приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в конкретну квартиру, зазначену в кожному конкретному запиті.

Листом від 14.05.2018 № 15/60-89 (101199) Перший заступник керівника Апарату Верховної Ради України - керуючий справами ОСОБА_5 проінформував позивача про те, що враховуючи подану кількість однопредметних запитів на інформацію від одного субєкта, апарат вимушений їх об"єднати для забезпечення надання відповіді в установлений строк.

Слід відмітити, що змістом діяльності державного апарату є управлінська, організаційна робота, що покликана забезпечити належну організованість і ефективне функціонування всіх сфер громадського життя, та на думку суду, така організація відповідачем розгляду 1389 запитів позивача з приводу надання копій рішень про видачу ордерів на кожну із квартир у будинках, які збудовані для забезпечення народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, а саме шляхом об"єднання однопредметних запитів на інформацію від одного суб"єкта звернення, - відповідає принципу ефективного здіснення державної служи, та направлена на забезпечення надання позивачеві запитуваної інформації у найкоротший строк.

Крім того, у листі від 14.05.2018 № 15/60-89 (101199) щодо суті звернення зазначено, що Апарат Верховної Ради України опрацював зазначені запити, а також звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення (чи укладення договору житлового найму)", а тому запитувана позивачем інформація відсутня у розпорядженні Апарату Верховної Ради України (арк. справи 24-35).

Водночас у зазначеному листі відповідач додатково роз'яснив позивачу про те, що певні види документів мають певні строки зберігання і відповідно до підрозділу 7.3 "Житлово-побутові питання" розділу 7 "Соціально-побутові питання" Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, а також аналогічних положень наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 "Про затвердження Переліку типових документів", що діяв до зазначеного наказу Міністерства юстиції України, строки зберігання документів із житлово-побутових питань становлять від 3 до 10 років.

Однак, позивач вважає, що Апарат Верховної Ради України умисно приховав від нього запитувану інформацію, як наслідок запитувана інформація не була наданою, оскільки Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Верховної Ради України № 286/95-ВР від 11.07.1995 та пунктом 58 науково - практичного коментаря до Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення", що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Ознайомившись із відповіддю відповідача від 14.05.2018 № 15/60-89 (101199), та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначена відповідь є обґрунтованою, з огляду на наступне.

Порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень у м. Києві на строк їх повноважень у Верховній Раді України та користування ними регулюється Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, який затверджений постановою Верховної Ради України від 11.07.1995 № 286/95-ВР (далі - Положення № 286/95-ВР).

Так, відповідно до пункту 10 Положення № 286/95-ВР для одержання службового жилого приміщення народний депутат України подає заяву до комітету Верховної Ради України, до компетенції якого входять зазначені питання. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію. Члени сім'ї народного депутата України, які проживають разом з ним і бажають поселитися в службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.

Пунктом 13 Положення № 286/95-ВР визначено, що службове жиле приміщення надається народному депутату України на членів сім'ї, які визначаються у відповідності з пунктом 10 цього Положення.

Перед прийняттям рішення про надання службового жилого приміщення Управління Справами Верховної Ради України зобов'язане роз'яснити народному депутату України особливості договору найму зазначеного приміщення, норми цього Положення та отримати від нього письмове зобов'язання про звільнення наданого службового жилого приміщення у разі припинення депутатських повноважень або одержання у м. Києві іншого благоустроєного жилого приміщення у постійне користування (пункт 15 Положення № 286/95-ВР).

Згідно з пунктом 17 Положення № 286/95-ВР на підставі постанови Верховної Ради України про надання службового жилого приміщення Управління Справами Верховної Ради України видає народному депутату України спеціальний ордер встановленої форми, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів з дня його видачі.

Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

Відповідно до пункту 18 Положення № 286/95-ВР народному депутату України особисто Управлінням справами Апарату Верховної Ради України видається відповідний ордер встановленої форми за пред'явленням паспортів (свідоцтв про народження) всіх членів сім'ї, внесених до ордера, що є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер на жиле приміщення дійсний протягом 30 днів з дня його видачі.

З аналізу змісту Положення № 286/95-ВР які регулюють питання надання житла народним депутатам України, слідує, що дійсно, єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення народного депутатам України є спеціальний ордер встановленої форми.

Проте, такий ордер видається на підставі постанови Верховної Ради України Верховної Ради України про надання службового жилого приміщення. При цьому, у Положенні про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними відсутні будь які посилання на "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення (чи укладення договору житлового найму)", та зі змісту даного Положення не вбачається обов"язок створення субєктом такого рішення.

Що стосується твердження позивача на те, що пунктом 58 науково - практичного коментаря до Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено існування документа з назвою "рішення про оформлення ордера на житлове приміщення чи укладення договору житлового найму", суд зазначає, що зазначений коментар, як і Закон № 2939-VI, не регулює питання надання житла народним депутатам України.

Крім того, коментарі різних кодексів, окремих законів, моделі різноманітних нормативно-правових актів, це розроблені та обґрунтовані вченими-юристами положення, конструкції, принципи та судження про право, що є юридичною доктриною, а не нормативним актом.

Також, відповідач у зазначеному листі роз'яснив позивачу про те, що певні види документів мають певні строки зберігання і відповідно до підрозділу 7.3 "Житлово-побутові питання" розділу 7 "Соціально-побутові питання" Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, а також аналогічних положень наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 "Про затвердження Переліку типових документів", що діяв до зазначеного наказу Міністерства юстиції України, строки зберігання документів із житлово-побутових питань становлять від 3 до 10 років.

Щодо посилання позивача на низку рішень виконкомів органів місцевого самоврядування про видачу ордерів на квартири, суд зазначає, що такі рішення приймали відповідні сільські, міські ради на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" та Житлового кодексу України, які не регулюють питання надання житла народним депутатам України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розглядаючи запити позивача в кількості 1389 шт., відповідач Апарат Верховної Ради України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України. Відповідь відповідача від 14.05.2018 № 15/60-89 (101199) надіслана позивачу у передбачений строк, є обґрунтована та прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а факт незгоди позивачем із такою відповіддю не свідчить про те, що відповідач приховав запитувану інформацію та порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністтю, в тому числі щодо стягнення моральної шкоди, яка за своїм змістом є похідною від основних позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКП НОМЕР_1) до Апарату Верховної Ради України (місцезнаходження: вул. Грушевського, 5, м. Київ 8, 01008) та Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ 14, 01014) про визнаня неправомірним умисного приховання Апаратом Верховної Ради України від ОСОБА_1, публічної інформації по 1389 запитах у формі рішень про оформлення ордерів на житлові приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в квартири в будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, збудованими за державний кошт для забезпечення житлом народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, та позовних вимог про зобов'язання Апарат Верховної Ради України надати відповідь на 1389 запитів та надати копії рішень про оформлення ордерів на житлові приміщення (чи укладення договору житлового найму) для заселення в квартири в будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, збудованими за державний кошт для забезпечення житлом народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, а також позовних вимог про стягнення в користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 134028 грн. 00 коп., - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.