Ухвала суду № 75698859, 27.07.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2608/18

№ 2-з/207/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року Суддя Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області суддя Тюлюнова В. Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. В заяві просить суд вжити заходів для забезпечення позову про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ спільно набутого майна з ОСОБА_2, накласти арешт на квартиру № 40 у житловому будинку 64 по пр.Свободи у м.Кам’янське Дніпропетровської області.

Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ спільно набутого майна до суду не подана.

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не з’явились.

Дослідивши заяву і додані до неї матеріали про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, керуючись завданнями цивільного судочинства, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову має бути повернута заявнику виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4), а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6).

Відповідно до ч. 4 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, у заяві, окрім іншого, необхідно зазначати, як про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, так і про доцільність вжиття кожного із цих заходів забезпечення.

ОСОБА_1 хоча і порушує питання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру 40 у житловому будинку 64 по пр.Свободи у м.Кам’янське Дніпропетровьскої області, однак не зазначає та не обґрунтовує необхідність і доцільність вжиття цих заходів забезпечення, та не надав ніяких письмових доказів.

Предметом позову є спільне майно подружжя, а не квартира чи інші пов’язані із цим нерухомим майном правочини.

Саме тому, що ОСОБА_1 при поданні заяви про забезпечення позову порушено вимоги ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України в частині зазначення необхідності і доцільності вжиття заходів забезпечення нерухомого майна. До заяви не надані докази, які б свідчили про необхідність і доцільність вжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на нерухоме майно.

Також, у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення покликане забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 151 - 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову щодо встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ спільно набутого майна з ОСОБА_2 — повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. Г. Тюлюнова