Рішення № 75698615, 03.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року справа № 2340/2790/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гордієнка Ю.П.,

представника позивача ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" Беленкової В.В. - за довіреністю.

представника відповідача Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шемчук А.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" до Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" до Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 21.06.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56640832;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.06.2018 у ВП № 56640832 про арешт майна боржника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 21.06.2018 про відкриття ВП № 56640832 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки була винесена на підставі не існуючого виконавчого документа. Зазначено, що Управлінням Держпраці у Черкаській області була винесена постанова від 03.04.2018 № 23-01-93/0060-062, а не від 03.03.2018, як вказано у спірній постанові. Серед інших помилок постанови про відкриття ВП позивач виявив розбіжності в стягувачах, а також невірно зазначено назви боржника. Додатково наголошено, що державним виконавцем безпідставно зазначено в постанові від 21.06.2018 про стягнення з позивача виконавчого збору, адже останній може стягуватись лише у випадку фактичного виконання судового рішення, а також вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення. Представник позивача додатково наголосив, що постанова від 22.06.2018 у ВП № 56640832 про арешт майна боржника була винесена не у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження», а саме: поза межами процедури накладення арешту на майно під час відкриття ВП, а також до виявлення державним виконавцем індивідуально-визначеного майна боржника.

Представник позивача до зали судового засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до зали судового засідання прибув, у строки визначені судом надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що постанова старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 21.06.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56640832 в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може бути скасована з підстав наявних в ній помилок в її оформленні. Більше того, постановою від 23.07.2018 у ВП № 56640832 були виправлені наявні помилки. Також вказала, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить норм про добровільне виконання боржником документу, що надійшов на виконання, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється з моменту відкриття ВП. Представник відповідача зазначив, що постанова про арешт майна боржника від 22.06.2018 також є правомірною адже була винесена для забезпечення виконання рішення суду, що призвело до сплати боргу та виконавчого збору боржником. Посилання позивача на неправомірність вказаної постанови, оскільки вона була винесена поза межами процедури накладення арешту на майно під час відкриття ВП, а також до виявлення державним виконавцем індивідуально-визначеного майна боржника не мають братись судом до уваги, адже для встановлення такого майна робились відповідні запити, зокрема, у відповідності до відомостей Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області були виявлені транспортні засоби, що належать позивачеві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Управління Держпраці у Черкаській області від 03.04.2018 № 23-01-93/0060-062 до ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" був застосований штраф в розмірі 297 840,00грн.

31.05.2018 начальник Управління Держпраці у Черкаській області звернувся в Соснівський відділ ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області із заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження за вищевказаною постановою.

21.06.2018 постановою старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було відкрито ВП № 56640832 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 297 840,00грн.

Вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 29 784,00грн.

В подальшому, 22.06.2018 старший державний виконавець Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийняв постанову про арешт майна боржника у ВП № 56640832.

Вважаючи такі дії державного виконавця протиправними, ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" звернулось з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд врахував, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (п.7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII).

Пунктом 1 ч. 2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Згідно з п1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця.

Виконавчий збір згідно з ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII).

Арешт і вилучення майна (коштів) боржника регламентований ст. 56 Закону №1404-VIII.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно п.9 ст.39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За приписами ч.1 ст.40 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Аналіз позовної заяви, а також доданих до неї матеріалів дає суду підстави дійти висновку, що позивачем оскаржується постанова старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 21.06.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56640832, а також постанова від 22.06.2018 у ВП № 56640832 про арешт майна боржника.

Так, матеріалами справи встановлено, що постановою заступника начальника відділу Соснівського ДВС від 24.07.2018 ВП № 56640832 було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII - повна сплата боргу згідно виконавчого документа. Вказаною постановою припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення накладені постановою від 22.06.2018 про арешт майна боржника.

Вищевказане свідчить, що станом на час винесення даного рішення оскаржувані позивачем постанови припинили свої дії, а отже предмет спору у даній справі відсутній, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" в цих частинах.

Суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець в межах відкритого виконавчого провадження, незалежно від проведених заходів з примусового виконання рішення.

Таким чином, норми права, що регулюють виконавчий збір, є багатогранним інститутом. В тому числі, стягнення виконавчого збору - це встановлена державою складова процедури виконавчого провадження, яка гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору можна за своєю суттю визначити як інститут "забезпечення виконання судового рішення" боржником. У випадку невиконання рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження, боржник вже з моменту відкриття виконавчого провадження несе відповідальність за невиконання своїх зобов'язань. Подальші санкції в межах виконавчого провадження залежать від здійснених боржником дій на виконання судового рішення.

Частина 9 ст.27 Закону №1404-VIII визначає, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вищевказаного п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За наслідками здійснення виконавчих дій з боржника стягується виконавчий збір.

З матеріалів справи вбачається, що старшим державного виконавцем Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 21.06.2018 відкрито ВП № 56640832, на підставі постанови Управлінням Держпраці у Черкаській області від 03.04.2018 № 23-01-93/0060-062.

В пункті 3 вищевказаної постанови державний виконавець зазначив, що з боржника підлягає стягненню виконавчий збір в розмірі 29 784,00грн..

Постанова Управління Держпраці у Черкаській області від 03.04.2018 № 23-01-93/0060-062 була виконана боржником лише 05.07.2018, що підтверджується копією платіжного доручення № 836, тобто вже після винесення постанов від 21.06.2018 про відкриття ВП № 56640832, а тому посилання позивача в своїх доводах на ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Закон №1404-VIII не надає повноважень державному виконавцеві визнавати поважність причин невиконання рішення суду боржником до відкриття виконавчого провадження і не стягувати в зв'язку з цим виконавчий збір, єдиною підставою для не стягнення виконавчого збору з боржника, за виключенням положень ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, є добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

Вищевказана позиція викладена Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 21.09.2017 у справі № 823/1150/17.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя С.М. Гарань