Ухвала суду № 75697438, 03.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

03 серпня 2018 р. Справа №805/3035/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И В:

02 травня 2018 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в особі Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у якому просить суд визнати акти про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок виробничого характеру протиправними та скасувати їх, зобов'язати скласти нові акти, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15 квітня 2009 року по 22.06.2017 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Під час проходження служби в 2010 році переніс дві операції на легенях, у зв'язку з хворобою на туберкульоз. В жовтні - листопаді 2016 році він знову був направлений на лікування з діагнозом туберкульоз легенів, закінчив лікування в травні 2017 року. Був звільнений через хворобу. Оскільки в ході проходження служби при виконанні свої службових обов'язків він контактував з хворими на туберкульоз, вважає, що отримав захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків. Важає, що складені 19 березня 2018 року Бахмутським відділом поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області акт № 1 за формою НТ*, відповідно до якого неможливо встановити обставини, що призвели до нещадного випадку, а також акт за формою Н-5*, відповідно до якого неможливо встановити обставини, що призвели до нещасного випадку протиправними та просить суд їх скасувати та зобов'язати відповідача скласти нові акти за висновками яких сказати, що нещасний випадок трапився при проходженні служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та звіти зазначений випадок на облік.

Відповідач позов не визнав, 23.06.2018 року надав відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що в ході розслідування комісією, було встановлено , що позивач захворів в 2010 році. Членами комісії, які є спеціалістами в області медицини зазначено, що рецидив захворювання на туберкульоз у ОСОБА_3 міг виникнути у будь який момент, без контакта з хворими, оскільки захворювання є хронічним. Йомовірність зараження туберкульозом при допитах хворих на відкриту форму туберкульозу вкрай мала. Встановлений прямий причино-наслідковий зв'язок між захворюванням позивач у 2010 та у 2016 роках, однак не встановлено причин захворювання в 2010 року. Вважає, що відповідачем не було допущено порушень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 7 червня 2018 року.

7 червня 2018 року відкладено підготовче засідання до 22 червня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року підготовче засідання по справі було відкладено на 03 липня 2018 року.

Ухвалою від 03 липня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 липня 2018 року.

16 липня 2018 року представником відповідача було надано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції. Ухвалою суду від 18 липня 2018 року в задоволенні клопотання було відмовлено.

24 липня 2018 року судове засідання було відкладено на 30.07.2018 року у зв'язку з неприбуттям до судового засідання представника відповідача.

Представник позивача року надав суду клопотання про проведення судового засідання 24.07.2018 в письмовому провадженні.

30 липня 2018 року сторони до судового засідання не з'явились, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи. Представник відповідача 30.07.2018 року надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

02 травня 2018 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в особі Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт складений Бахмутським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 березня 2018 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався у період часу з 25.02.2010 по 11.05.2016 з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- визнати протиправним та скасувати акт №1 складений Бахмутським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 березня 2018 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався у період часу з 25.02.2010 по 11.05.2016 з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області в особі Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за фактом нещасного випадку, що стався у період часу з 25.02.2010 по 11.05.2016 з інспектором СВ Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1, відповідно до Порядку розслідування та обдіку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач висловив незгоду з висновками вказаних актів, зазначивши, що оскільки в ході проходження служби при виконанні своїх службових обов'язків він контактував з хворими, тому отримав захворювання - туберкульоз, при виконанні службових обов'язків, вважає висновки зазначених актів протиправними та просить їх скасувати та зобов'язати відповідача скласти нові акти.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, в своїх запереченнях , серед іншого зазначив, що наказом № 195 від 20.09.2017 року було створено комісію з розслідування нещасного випадку (захворювання) колишнього співробітника Бахмутського відділу поліції ОСОБА_1 Зазначена комісія була створена для розслідування нещасного випадку, та не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вважає, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини першої ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист…

За визначенням, закріпленим у пункті 7 частини першої статті 4 згаданого Кодексу, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 19 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи акти відповідача складені комісією з розслідування нещасного випадку (захворювання) колишнього співробіника Бахмутського відділу поліції ОСОБА_1 , яка не є юридичною особою, та утворена на підставі наказу № 195 від 20.09.2017 року.

До складу зазначеної комісії згідно до наказу увійшли:

1. Голова комісії - відповідальний за охорону праці, старший інспектор сектору моніторингу, капітан поліції ОСОБА_5;

2. Члени комісії:

- Заступник начальника ВП-начальник СКП, підполковник поліції ОСОБА_6;

- Заступник начальник ВП-начальник СВ, підполковник поліції ОСОБА_7;

- В.о. начальника СКЗ, майор полції ОСОБА_8;

- Начальник сектору моніторингу, підполковник поліції ОСОБА_9;

- Старший інспектор сектору моніторингу, капітан поліції ОСОБА_10;

- Головний лікар КЛПУ «МПТД м.Бахмут» ОСОБА_11;

- Лікар -епідеміолог ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» ОСОБА_12;

- Голова медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області « ОСОБА_13

Отже, до складу комісії увійшли як представники суб'єкта владних повноважень - поліції, так і представники лікарняних закладів.

Відтак, комісія, створена для розслідування нещасного випадку, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що зазначена комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок та склала акти, які не є актами індивідуальної дії, а дії чи бездіяльність щодо складення таких актів не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний суд у постанові по адміністративній справі К/9901/1075/18 805/17614/13 від 24.01.2018 року. Таку правову позицію було викладно також у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а.

Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу наступне.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. за квитанцією від 24.04.2018 та № 1524545 та 704,80 грн. за квитанцією від 11.05.2018 року № 1840666.

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини шостої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 3674 з врахуванням вимог частини шостої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 143, 238, 239, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова,86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 03.08.2018.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.