Рішення № 75697397, 30.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/948/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Шацько-Любомльського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Шацько-Любомльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач, Шацько-Любомльське об'єднане управління ПФУ) про визнання протиправною відмови від 27.04.2018 року №13/А-01 в перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Шацько-Любомльського ОУПФУ з заявою про перерахунок пенсії, як державному службовцю.

Проте, листом від 27.04.2018 року Шацько-Любомльським ОУПФУ у задоволенні перерахунку пенсії відмовлено на підставі ст. 90 Закону України «Про державну службу». Вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Просить визнати протиправною відмову від 27.04.2018 року №13/А-01 в перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, листом від 23.07.2018 року №5122/06-33 просив розглядати справу без участі представника управління, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.11.2004 року вийшов на пенсію, як державний службовець.

З 22.10.2013 року отримує пенсію по інвалідності, перебуває на обліку в Шацько-Любомльському ОУПФУ.

25.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шацько-Любомльського ОУПФУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії як державному службовцю.

Листом від 27.04.2018 року №13/А-01 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з посиланням на ст. 90 Закону України «Про державну службу», оскільки цим Законом не передбачено підстав та порядку перерахунку пенсії державним службовцям.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.

Відповідно до частин другої, п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на дату призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (у редакції до 01.01.2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІ статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». Вказаний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015 року.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01.01.2015 року по 01.12.2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України № 865).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013, якою підвищено розміри заробітку працюючим державним службовцям та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 не містила.

Крім того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 року № 622, яка відповідно до її пункту 5 застосовується з 01.05.2016 року, постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865 втратила чинність.

Отже, з 01.12.2015 року по 01.05.2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу).

Натомість, у статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІ, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ні стаття 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з 01.12.2015 року, початку застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду України від 07.11.2017 у справі №398/4332/16 та в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 745/458/16-а.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року 1-рп/99 цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії (25.04.2018 року), не передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, відтак він не має підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючих державних службовців на законодавчому рівні не встановлено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому Шацько-Любомльське об'єднане управління ПФУ, відмовляючи в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Шацько-Любомльського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 06.08.2018 року.