Ухвала суду № 75695567, 02.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/394/2018(м)

266/1022/18

Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України

Суддя 1-ої інстанції: Сараєв І.А.

Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

та справах про адміністративні правопорушення

Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Бєдєлєва С.І., Кураковій В.В.

при секретарі Болдовській К.В.

за участю прокурора Заіки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050780000082 від 19.01.2018 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області Бойко Н.О. на вирок Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.06.2018 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Приморського районного суду м.Маріуполя суду Донецької області від 08 червня 2018 року ОСОБА_1 визнаний винним за ч.1 ст.263 КК України і йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі; відповідно до ст.75 КК України останній звільнений від відбування покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього судом відповідно до ст.76 КК України обов'язки: повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 28.05.2015 року в період часу з 11.00год. до 13.00год. в тату-салоні «Джокер» у Центральному районі м.Маріуполя по проспекту Нахімова, 105, незаконно придбав - отримав в подарунок від невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, дві наступальні осколкові ручні гранати «РГД-5» і оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1», які відносяться до бойових припасів, став зберігати їх за місцем проживання у АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 вирішив збути одну з гранат шляхом її дарування знайомому ОСОБА_2, і 28.05.2015 року приблизно о 13.30год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, незаконно збув шляхом дарування зазначеній особі бойовий припас наступальну осколкову ручну гранату «РГД -5».

Решту бойових припасів, а саме наступальну осколкову гранату «РГД- 5», оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1» ОСОБА_1 продовжив незаконно зберігати за раніше зазначеним місцем проживання, розібравши їх з метою недопущення вибуху на складові частини, а саме: запал з маркуванням 583.Е УЗРГМ 386 - П - 38 - 70, запал з маркуванням 53 - 83 УЗРГМ - 2 583, корпус гранати Ф-1 з маркуванням «386 - 1- 59…Т», корпус гранати «РГД - 5» з маркуванням «?119 - 83Т».

07.12.2017 року у період часу з 14.46год. до 15.41год. під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 в Приморському районі м. Маріуполя робітниками поліції були виявлені і вилучені:

- запал з маркуванням 583. Е УЗРГМ 386 - П - 38 - 70 - промислово виготовлений уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ, призначений для підриву розривного заряду гранат Ф - 1, РГД - 5, РГ - 42. Запал УЗРГМ відноситься до бойових припасів;

- запал з маркуванням 53-83 УЗРГМ - 2 583 - промислово виготовлений уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ - 2, призначений для підриву розривного заряду гранат Ф- 1, РГД - 5, РГ - 42. Запал УЗРГМ - 2 відноситься до бойових припасів;

- корпус гранати Ф-1 з маркуванням «386 - 1 - 59 …Т» - промислово виготовлений корпус ручної осколкової гранати Ф-1 дистанційної дії ( без запалу), споряджений зарядом вибухової речовини, являється складовою частиною бойового припасу, а саме ручної осколкової гранати «Ф- 1»;

- корпус гранати «РГД - 5» з маркуванням « ? 119 - 83 Т» - промислово виготовлений корпус ручної осколкової гранати РГД - 5 дистанційної дії ( без запалу), який споряджений зарядом вибухової речовини, та являються складовою частиною бойового припасу, а саме ручної осколкової гранати «РГД - 5».

При поєднанні корпусів гранат «Ф-1», «РГД- 5» з уніфікованими запалами ручних гранат типу «УЗРГМ» та «УЗРГМ-2» отримується повністю споряджені та готові до використання за призначенням оборонна осколкова ручна граната «Ф-1» та наступальна осколкова ручна граната «РГД - 5», які відносяться до бойових припасів.

Вказані бойові припаси ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

06.12.2017 року у період часу з 15.37год. до 16.05 год. працівниками поліції в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 виявлено та вилучено наступальну осколкову ручну гранату «РГД - 5», яка відноситься до бойових припасів та складається з наступних частин: запал з маркуванням «НОМЕР_1» (з лицевої сторони) та «УЗРГМ 386 -НОМЕР_2» (з внутрішньої сторони), корпус гранати «РГД -5» з маркуванням «? 142 - 81 Т», яку ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу збув шляхом дарування ОСОБА_2

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і знизити обвинуваченому покарання до 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

На обґрунтування апеляційних вимого зазначає, що відповідно до вимог ст.69-1 КК України суд повинен був призначити ОСОБА_1 максимальне покарання, яке не повинно перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого покарання, яке передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто не більше 4 років 6 місяців позбавлення волі, оскільки суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини і сприяння розкриттю злочину; обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Позиції учасників судового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії за ч.1 ст.263 КК України. Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч.3 ст.349 КПК України.

Фактичні обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, доведеність його вини й кваліфікація злочинних дій, які не оспорюють, в апеляційному порядку не перевіряються, відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України.

Апеляційні вимоги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, колегія судів вважає слушними.

Згідно вимог ст. 69-1 КК України та роз'яснень, що містяться у п.6-2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, з наступними змінами, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнивши останнього від відбування покарання, при цьому визнавши обставинами, що пом'якшують покарання, передбачені пунктом 1 частини першої статті 66 КК України, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини.

Натомість, за таких обставин, відповідно до вимог ст. 69-1 КК України, максимальне покарання, яке могло бути призначено обвинуваченому не повинно перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого покарання, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, тобто не більше 4 років 6 місяців.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 408, п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора, вирок суду першої інстанції підлягає зміні, ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч.1 ст. 263 КК України, відповідно до вимог ст.69-1 КК України, у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Апеляційні доводи прокурора про зниження обвинуваченому ОСОБА_1 покарання до 3 років позбавлення волі нічим не обґрунтовані та не вмотивовані, тому колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню.

Керуючись статями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Бойко Н.О. задовольнити частково.

Вирок Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.06.2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

Преснякова А.А. Бєдєлєв С.І. Куракова В.В.