Ухвала суду № 75694629, 03.08.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа 233/3853/18

Провадження 1-кп/225/403/2018

У Х В А Л А

03 серпня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

Скиби М.М.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Загребельного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

і його захисника Ружицького В.В.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду у режимі відеоконференції з Бахмутською установою виконання покарань №6 та Костянтинівським міськрайонним судом кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ

У підготовчому судовому засіданні від захисника Ружицького В.В. надійшло клопотання про скасування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу, та обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання обгрунтовано тим, що 30.07.2018 року на підготовчому засіданні судом було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримння під вартою, в той час як ч.3 ст.315 КПК України передбачає право суду обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід. Відтак захисник вважав, що продовжуючи запобіжний захід, суд діяв за межами повноважень, передбачених ч.3 ст.315 КПК України, а тому продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати і обрати домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Прокурор заперечував, вважав, що судом було правомірно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі відповідного клопотання прокурора.

Суд зауважує, що судове засідання 03.08.2018 року було призначено у визначений ст.201 КПК України трьохденний строк виключно для розгляду клопотання захисника Ружицького В.В. про скасування та обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу. Інші учасники провадження - потерпіла, обвинувачені і їх захисники у судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання захисника Ружицького В.В. щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 Однак інші питання підготовчого засідання судом через їх відсутність не вирішувались.

Суд заслухав позиції присутніх учасників, дослідив матеріали клопотання та кримінального провадження і зауважує наступне:

27.06.2018 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду продовжив строк тримання піддозрюваному ОСОБА_2 до 30.07.2018 року включно.

Прокурор звернувся до Дзержинського міського суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Копію клопотання завчасно було вручено обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику Ружицькому В.В.

У підготовчому судовому засіданні 30.07.2018 року за наслідками розгляду клопотання прокурора ухвалою Дзержинського міського суду було продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27.09.2018 року включно.

Суд зауважує, що згідно ч.3 ст.315 КПК України - Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Конституційний Суд України своїм Рішенням №1-р/2017 від 23.11.2017 по справі №1-28/2017 визнав неконституційним положення третього речення ч.3 ст.315 КПК України.

При цьому Конституційний Суд України висловився, що "...зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. ... Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу)....

Конституційний Суд України вважає, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. "

Тобто у своєму рішенні Конституційний Суд України висловив чітку позицію, що умовою, за якою суд не може вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу є відсутність відповідного клопотання прокурора (чи іншого учасника). За наявності відповідного клопотання, суд, продовжуючи у підготовчому засіданні дію запобіжного заходу, діє в межах повноважень, не допускаючи порушення принципу рівності, незалежності та безсторонності суду.

Аналогічно Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі "Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України» висловлювався, що "При направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (якщо згідно з вимогами глави 18 КПК вид запобіжного заходу передбачає обов'язок слідчого судді визначити термін його дії). Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні. ...Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК."

Позиція цих Судів з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зводилась до того, що обов'язковою умовою продовження запобіжного заходу на підготовчому засіданні є наявність відповідного клопотання прокурора.

В судовому засіданні 30.07.2018 року судом на підставі заявленого прокурором клопотання було вирішено питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Дослідивши представлені прокурором матеріали клопотання, суд визначив наявні ризики, як те передбачено ст.177 КПК України, врахував обставини відповідно до вимог ст.178, та слідуючи нормам ст.ст.184, 193, 194 прийняв рішення про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Так, судом з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутнітність доходів і роботи у обвинуваченого, оцінено ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду; передбачений п.2 ризик знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду; передбачений п.3 ризик у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні; п.4 - у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, враховуючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Суд розглянув питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу та дійшов до переконання, що ані домашній арешт, ані інші більш м'які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Водночас захисник Ружицький В.В. у своєму клопотанні просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись виключно на висновки щодо недотримання вимог ч.3 ст.315 КПК України.

Надавши оцінку аргументам захисника, суд вважає, що наразі відсутні підстави для скасування та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.201, Главою 18 КПК України

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Ружицького В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу домашнього арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Суддя: Суддя: