Постанова № 75694053, 30.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 21-32-2/44-10-2632Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників справи:

Кредитори - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31

Апелянт - ОСОБА_32

Арбітражний керуючий - ОСОБА_49

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_32

на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. (суддя Оборотова О.Ю.) яку проголошено у судовому засіданні у м. Одесі, просп. Шевченка, 29. Повний текст складено 26.06.2018 р.

по справі №21-32-2/44-10-2632

за заявою гр. ОСОБА_34, гр. ОСОБА_35, гр. ОСОБА_36

до Кредитної спілки "Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ

15.06.2010 р. заявники, гр. ОСОБА_34, гр. ОСОБА_35, ОСОБА_36, звернулися до господарського суду із заявою стосовно боржника Кредитної спілки "Україна" - про порушення справи про банкрутство, за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7,11 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство), оскільки останній неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 747735 грн. 77 коп. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Україна" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.09.2010р. гр. ОСОБА_36 визнано кредитором до Кредитної спілки "Україна" з грошовими вимогами до боржника на суму 365907 грн. 00 коп., введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. Окрім того, зазначеною ухвалою господарського суду було зобов'язано кредитора ОСОБА_36 у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради чи Кабінету Міністрів (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та можливих санаторів (інвесторів). Розгляд заяв гр. ОСОБА_34 на суму 115000 грн. 00 коп. та гр. ОСОБА_35 на суму 266828 грн. 77 коп. припинено ухвалою підготовчого засідання суду від 07.09.2010р. у зв'язку з їх відкликанням.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 19.11.2012р. затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до Кредитної спілки "Україна".

Постановою господарського суду Одеської області від 18.09.2013 р. визнано Кредитну спілку "Україна" - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру Кредитної спілки "Україна", передбачену ст.ст. 37- 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2017р. по даній справі заяву арбітражного керуючого ОСОБА_49 задоволено, призначено ліквідатором кредитної спілки "Україна" арбітражного керуючого ОСОБА_49.

11.12.2017 р. ОСОБА_32 звернулась до господарського суду Одеської області із скаргою на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_49. В обґрунтування поданої скарги, ОСОБА_32 посилається на намагання ОСОБА_49 перереєструвати громадську організацію кредитну спілку "Україна" в мале підприємство. Крім того, ОСОБА_32 посилається на інформацію, розміщену в мережі Інтернет, про незаконну реорганізацію кредитної спілки "Україна" в компанію "Україна". Викладене, за переконанням заявника, свідчить про необхідність відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_49 від повноважень ліквідатора до вирішення питання у межах кримінального провадження щодо правомірності дій арбітражного керуючого.

20.12.2017 р. та 20.06.2018 ОСОБА_32 до господарського суду Одеської області надано заяву про конфлікт інтересів та відвід ліквідатора ОСОБА_49, а також заяву про подвійний конфлікт інтересів.

Заява ОСОБА_32, щодо конфлікту інтересів, з урахуванням заяви про подвійний конфлікт інтересів містить вимоги про визнання конфлікту інтересів в співпраці ліквідатора ОСОБА_49 на посадах ліквідатора КС "Україна" (боржника) та ліквідатора КС "МКО" (конкурсного кредитора); звернення з клопотанням до правоохоронних органів про проведення досудового слідства щодо Національної безпеки України в діях та бездіяльності громадян Росії ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, які в міжнародному розшуку та громадянина України (посібника громадян Росії) ОСОБА_43, щодо роботи на території України 50 юридичних осіб (фірм та підприємств) громадян Росії ОСОБА_46., ОСОБА_42, ОСОБА_41, у тому числі засновника КС "Україна", голови наглядової ради КС "Україна", директора інвестиційно-фінансового центру "Вищої Ліги" в м. Одеса ОСОБА_43, якій продано в 2012 році, без розрахунку з ошуканими вкладниками КС "Україна"; зобов'язання суд першої інстанції розглянути питання про визнання боргу в 1 783 000,00грн., який зобов'язано ухвалою від 18.09.2013року розрахуватися КС "Україна" - за ОСОБА_43, на підставі: страхування суми кредиту; рішенні Приморського районного суду м. Одеси про скасування Протоколу про передачу в іпотеку власність КС "Україна" офісу № 504, який вже продано; у тому числі визнати дебіторську заборгованість ОСОБА_43 у сумі 1 816 000,00грн. перед КС "Україна" та скасування ухвали від 18.09.2013р., щодо розрахунку в першу чергу з КК "ЛОЄР"

Подане клопотання ОСОБА_32 обґрунтовує посиланнями на наявність конфлікту інтересів у арбітражного керуючого, який, окрім виконання повноважень ліквідатора у межах даної справи, виконує повноваження арбітражного керуючого у межах справи про банкрутство кредитної спілки "Морський кредитний союз".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2017р. у задоволенні скарги ОСОБА_32 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_49 та заяви про виникнення конфлікту інтересів та відвід ліквідатора кредитної спілки "Україна" - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 ухвалу господарського суду Одеської області від 20.12.2017р. (про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_32) по справі № 21-32-2/44-10-2632 скасовано, матеріали справи № 21-32-2/44-10-2632 про банкрутство Кредитної спілки "Україна" направлено до господарського суду Одеської області для розгляду в установленому Законом порядку скарги ОСОБА_32 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора ОСОБА_49 та заяви про виникнення конфлікту інтересів та відвід ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. у задоволенні скарги ОСОБА_32 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_49 та заяв про виникнення конфлікту інтересів та відвід ліквідатора кредитної спілки «Україна» відмовлено.

В мотивах оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_32 на дії ліквідатора у зв'язку з тим, що вона не обґрунтована та безпідставна, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань єдиною юридичною особою, якій присвоєно ідентифікаційний код 23989657, є кредитна спілка "Україна", що відповідно спростовує доводи заявника щодо незаконної перереєстрації ліквідатором кредитної спілки "Україна" в компанію "Україна". Інформацію, яка міститься в мережі Інтернет, на яку посилається заявник в обґрунтування скарги, судом не взято до уваги як доказ, оскільки дана інформація не є офіційним джерелом, розміщена на приватному ресурсі, а тому, на думку суду першої інстанції, посилання ОСОБА_32 на вчинення ліквідатором протиправних дій є безпідставними.

Крім цього, місцевим господарським судом відзначено, що ОСОБА_32 не надала будь яких належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що ліквідатор КС "Україна" ОСОБА_49 не виконує обов'язків які передбачені ст. 98 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або зловживає правами ліквідатора чи подає до суду неправдиві відомості.

З приводу заяви ОСОБА_32 про подвійний конфлікт інтересів арбітражного керуючого ОСОБА_49 місцевим господарським судом зазначено, що приписами чинного законодавства не встановлено обмежень для арбітражного керуючого щодо виконання повноважень ліквідатора у межах процедури банкрутства різних юридичних осіб, у зв'язку з чим, доводи ОСОБА_32 без надання належних та допустимих доказів на підтвердження факту виникнення у ліквідатора конфлікту інтересу, не можуть бути підставою для усунення ліквідатора. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано будь-яких доказів, що ліквідатор є родичем або близькою особою когось з кредиторів КС "Україна" чи ліквідатор виконував повноваження керівника КС "Україна" або був у родинних чи близьких стосунках з будь-яким керівником КС "Україна".

Щодо вимоги заявника про звернення з клопотанням до правоохоронних органів про проведення досудового слідства щодо Національної безпеки України в діях та бездіяльності фізичних осіб, господарським судом Одеської області зазначено про відмову заявнику у задоволенні даної вимоги за відсутністю достатніх підстав та належного обґрунтування. Окрім того, судом першої інстанції відзначено, що згідно діючого законодавства України ОСОБА_32 не позбавлена права самостійно звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги заявника щодо зобов'язання суду першої інстанції розглянути питання про визнання боргу в 1 783 000,00грн., який зобов'язано ухвалою від 18.09.2013року розрахуватися КС "Україна" - за ОСОБА_43, на підставі: страхування суми кредиту; рішенні Приморського районного суду м. Одеси про скасування Протоколу про передачу в іпотеку власність КС "Україна" офісу № 504, який вже продано; у тому числі визнати дебіторську заборгованість ОСОБА_43 у сумі 1 816 000,00грн. перед КС "Україна" та скасувати ухвалу від 18.09.2013р., щодо розрахунку в першу чергу з КК "ЛОЄР" залишені господарським судом Одеської області без розгляду, оскільки 21.06.2018 р. призначено судове засідання виключно для розгляду скарги на дії арбітражного керуючого та заяв про конфлікт інтересів, питання про визнання боргу, визнання дебіторської заборгованості ОСОБА_43 перед КС "Україна" та скасування ухвали виходить за межі розгляду скарги на дії ліквідатора або заяв про конфлікт інтересів. Як відзначено місцевим господарським судом дані вимоги ОСОБА_32 не стосується питань, які є предметом розгляду скарги та заяв про конфлікт інтересів ліквідатора, а тому залишаються без розгляду.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулась ОСОБА_32 з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.2018 по справі №21-32-2/44-10-2643 про бездіяльність ліквідатора КС «Україна» ОСОБА_49 про конфлікт інтересів та відвід ліквідатора КС «Україна» на підставі ст. 172-7 КУоАП, керуючись п. 1,2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» з позбавленням права обіймати посади або займатися певною діяльністю строком на один рік та винести нове рішення, яким визнати бездіяльність ліквідатора КС «Україна» ОСОБА_49, визнати конфлікт інтересів та відвести ліквідатора ОСОБА_49 з посади ліквідатора КС «Україна».

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків,викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку апелянта, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали господарського суду Одеської області від 20.12.2017, судом першої інстанції на підставі абз. 4 п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 26.12.2011 необхідно було почати розгляд справи заново та на підставі п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 та п.2 ч.4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» необхідно було встановити принцип незмінності суддів, тобто, необхідно було розпочати розгляд справи спочатку щодо питання про скасування підготовчого засідання по справі №21-32-2/44-10-2632 від 07.09.2010 року ухвалу суду по справі №21-32-2/44-10-2632 від 02.09.2016 року, тобто, з 2016 року предмету спору відсутній, на підставі ухвали від 18.04.2018 р. Одеського Апеляційного господарського суду (до розгляду в першій інстанції).

Саме про ці обставини, як вказує апелянт, вона заявляла на протязі з 2016-2017-2018 років, подавала заяви про роз'яснення суду, однак судді відмовлялися розглядати це питання та саме всі ці заяви апелянт підготувала та приєднала до заяви про подвійний конфлікт інтересу 20.06.2018 року та зареєструвала до канцелярії суду з додатками на 47 аркушах, проте, ці матеріали суддя Оборотова О.Ю. у незаконний спосіб вилучила з матеріалів справи та без жодного процесуального документу, підкинула ОСОБА_32 на стіл, за яким остання сиділа після засідання суду від 21.06.2018 р., тобто, як стверджує апелянт, суддя не стала їх розглядати в засіданні суду та повернула їх після засідання 21.06.2018 року, що є порушенням присяги суддів.

Скаржник також зазначає, що суддя Оборотова О.Ю. відмовилася долучити до матеріалів справи докази переслідування ОСОБА_32 по завідомо недостовірній інформації ОСОБА_23 про злочин та ліквідатора ОСОБА_49, після чого ОСОБА_32, без жодного усного попередження, суддею Оборотовою О.Ю. було винесла ухвалу про попередження під час пояснення про грубі порушення ліквідатора ОСОБА_49, які були встановлені перевіркою МЮ України в Одеській області, за твердженням апелянта, суддя не дала відповідати на її ж запитання та пішла до нарадчої кімнати та повернулася вже з готовою ухвалою з мокрими печатками (корупційний заказ), що і видала на руки ОСОБА_32 в судовому засіданні, натякуючи про оскарження в апеляції. Апелянт вважає цей захід судді Оборотової О.Ю, упередженим та таким, що порушує права ОСОБА_32, як громадянина України.

За твердженням апелянта, саме після цих обставин суддею Оборотовою О.Ю. було відмовлено в визнанні бездіяльності ліквідатора КС «Україна» ОСОБА_49., конфлікту інтересів та відводі ліквідатора ОСОБА_49, не дивлячись на те, що він сам визнав цей конфлікт, що підтверджується заявою ОСОБА_49 про дострокове припинення повноважень ліквідатором КС «МКО». На 21.06.2018 року в Держреєстрі юридичних осіб МЮ України ОСОБА_49 зареєстрований як ліквідатор КС «МКО». На думку апелянта, конфлікт інтересів існує, поки не буде оскаржена ухвала судді Зеленова Г.М. від 18.09.2013 року про першочергове розрахування з кредитором КК «ЛОЕР», яка не має жодного відношення до КС «Україна», як боржника, а закладений офіс №504, власність КС «Україна», під особистий кредит голови наглядової ради ОСОБА_43 - вже двічі продано, а сам кредит був застрахований на 2 116 000,00 грн.

Зазначені порушення судді Оборотовою О.Ю., як стверджує апелянт, призвели до порушення прав ОСОБА_32 та прав сторін провадження, які були позбавлені давати пояснення, позбавлені права давати письмові докази та їх дослідження, позбавлено права наводити свої доводи і міркування з питань, які виникли у ході судового процесу, а тому, ухвала від 21.06.2018 року є такою, що не базується на законі, що є доказом упередженого ставлення судді Оборотової О.Ю. до ОСОБА_32 - сторони по справі, яка захищає свої права і матеріальні інтереси за своїм власним переконанням і з обов'язковим дотриманням законодавства інтересів.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №21-32-2/44-10-2632 за апеляційною скаргою ОСОБА_32 на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. та призначено справу до розгляду на 30 липня 2018 року.

30.07.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано уточнення до апеляційної скарги в яких ОСОБА_32 посилається на ухвали Суворовського районного суду міста Одеси та зазначає про процесуальні дії вчиненні сторонами та судом при розгляді справи №523/17508/17 за позовом ОСОБА_32 до ОСОБА_43 про переуступку боргу до депозитного внеску, стягнення коштів.

Також 30.07.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання кредитора ОСОБА_45 до апеляційної скарги ОСОБА_32 в якій остання зазначає про неправомірність дій апелянта.

До оголошення у судовому засіданні від 30.07.2018 технічної перерви, апелянт підтримала вимоги за апеляційною скаргою та наполягала на її задоволенні. Після закінчення технічної перерви скаржник повідомила про погрози та тиск на неї з боку інших кредиторів, просила всебічно розглянути її скарги та покинула залу судових засідань.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_32 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 4 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частини 11 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Так, повноваження ліквідатора регулюються положеннями статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої ліквідатор виконує, зокрема, наступні повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Як передбачено ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство, усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів.

Таким чином, для встановлення факту щодо неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, заявник повинен довести належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76-77 ГПК України, наявність порушень при здійсненні ліквідатором своїх обов'язків за час здійснення ним ліквідаційної процедури.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 11.12.2017 р. ОСОБА_32 звернулась до господарського суду Одеської області із скаргою на дії та бездіяльність ліквідатора ОСОБА_49., в якій просила надати ухвалу суду, згідно якої здійснено перереєстрацію КС "Україна" в мале підприємство компанію "Україна" під одним і тим же кодом; заборонити та визнати перереєстрацію КС "Україна" в Компанію "Україна" - недійсною, винести окрему ухвалу; відсторонити окремою ухвалою ОСОБА_49 від повноважень ліквідатора до вирішення питання в кримінальному порядку по к/п № 12017160500007530 та проведення перевірки МЮ України та Управлінням по банкрутству МЮ України.

В обґрунтування поданої скарги, ОСОБА_32 посилається на намагання ОСОБА_49 перереєструвати громадську організацію кредитну спілку "Україна" в мале підприємство. Крім того, ОСОБА_32 посилається на інформацію, розміщену в мережі Інтернет, про незаконну реорганізацію кредитної спілки "Україна" в компанію "Україна". Викладене, за переконанням заявника, свідчить про необхідність відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_49 від повноважень ліквідатора до вирішення питання у межах кримінального провадження щодо правомірності дій арбітражного керуючого.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

Так наявними матеріалами справи спростовуються твердження ОСОБА_32 щодо незаконної перереєстрації ліквідатором кредитної спілки "Україна" в компанію "Україна", оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань єдиною юридичною особою, якій присвоєно ідентифікаційний код 23989657, є кредитна спілка "Україна". (т.261 а.с. 45-50).

У відповідності до приписів ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Проте наявні матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів на підтвердження того, що ліквідатором вживались або вжиті дії щодо перетворення кредитної спілки "Україна" в іншу юридичну особу.

Інформація яка міститься в мережі Інтернет та на яку посилається скаржник в обґрунтування своєї скарги, не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки у відповідності до приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» будь-які зміни щодо юридичної особи підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Разом з цим, як встановлено розглядом справи, будь-яких змін, зокрема й перереєстрації, щодо КС «Україна» вчинено не було.

ОСОБА_32 не обґрунтовано, які саме неправомірні або незаконні дії вчиняються ліквідатором ОСОБА_49, жодних належних та допустимих доказів в підтвердження доводів скарги на дії ліквідатора скаржником у даній справі не надано.

Враховуючи наведені обставини, наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_32 на бездіяльність ліквідатора КС «Україна» ОСОБА_49, оскільки під час розгляду даної скарги фактів невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, або вчинення ним дій, що суперечать вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та шкодять правам кредиторів по справі та іншим учасникам не встановлено.

Щодо вимог ОСОБА_32 викладених у скарзі на дії ліквідатора, а саме надати ухвалу суду згідно якої здійснено перереєстрацію КС «Україна» в мале підприємство компанію «Україна» під одним і тим же кодом та заборонити та визнати перереєстрацію КС «Україна» в компанію «Україна» недійсною, винести окрему ухвалу, судова колегія відзначає, що у наявних матеріалах справи про банкрутство КС «Україна» не міститься ухвали щодо здійснення перереєстрації КС «Україна», також, суд господарської юрисдикції згідно чинного Господарського процесуального кодексу України не наділений повноваженнями щодо заборони та визнання перереєстрації юридичної особи недійсною.

Відповідно до ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Разом з цим судом скаржником, з посиланням на належні докази, не зазначено порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення, яке могло б стати підставою для винесення окремої ухвали.

20.12.2017 р. та 20.6.2018 ОСОБА_32 до господарського суду Одеської області надано заяву про конфлікт інтересів та відвід ліквідатора ОСОБА_49, а також заяву про подвійний конфлікт інтересів.

Заява ОСОБА_32, щодо конфлікту інтересів, з урахуванням заяви про подвійний конфлікт інтересів містить вимоги про визнання конфлікту інтересів в співпраці ліквідатора ОСОБА_49 на посадах ліквідатора КС "Україна" (боржника) та ліквідатора КС "МКО" (конкурсного кредитора); звернення з клопотанням до правоохоронних органів про проведення досудового слідства щодо Національної безпеки України в діях та бездіяльності громадян Росії ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, які в міжнародному розшуку та громадянина України (посібника громадян Росії) ОСОБА_43, щодо роботи на території України 50 юридичних осіб (фірм та підприємств) громадян Росії ОСОБА_46., ОСОБА_42, ОСОБА_41, у тому числі засновника КС "Україна", голови наглядової ради КС "Україна", директора інвестиційно-фінансового центру "Вищої Ліги" в м. Одеса ОСОБА_43, якій продано в 2012 році, без розрахунку з ошуканими вкладниками КС "Україна"; зобов'язання суд першої інстанції розглянути питання про визнання боргу в 1 783 000,00грн., який зобов'язано ухвалою від 18.09.2013року розрахуватися КС "Україна" - за ОСОБА_43, на підставі: страхування суми кредиту; рішенні Приморського районного суду м. Одеси про скасування Протоколу про передачу в іпотеку власність КС "Україна" офісу № 504, який вже продано; у тому числі визнати дебіторську заборгованість ОСОБА_43 у сумі 1 816 000,00грн. перед КС "Україна" та скасування ухвали від 18.09.2013р., щодо розрахунку в першу чергу з КК "ЛОЄР"

В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_32 посилається на наявність конфлікту інтересів у арбітражного керуючого, який, окрім виконання повноважень ліквідатора у межах даної справи, виконує повноваження арбітражного керуючого у межах справи про банкрутство кредитної спілки "Морський кредитний союз".

Згідно з пунктом 7-1 частини 2 статті 98 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту.

Частиною 2 ст. 4 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Пунктом «б» частини 2 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення також є особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках).

Законом України "Про запобігання корупції" дано визначення термінів "приватний інтерес", "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів". Порушене питання вказаний Закон врегульовує окремим розділом V.

Так, приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

Колегія суддів відзначає, що приписами чинного законодавства не встановлено обмежень для арбітражного керуючого щодо виконання повноважень ліквідатора у межах процедури банкрутства різних юридичних осіб, у зв'язку з чим, доводи ОСОБА_32, без надання належних та допустимих доказів на підтвердження факту виникнення у ліквідатора конфлікту інтересів у зв'язку із виконанням арбітражним керуючим ОСОБА_49 повноважень ліквідатора КС «Україна» та КС «Морське кредитне товариство», не можуть бути підставою для усунення ліквідатора.

Колегія суддів також відзначає, що заявником не надано, а наявні матеріали справи не містять, будь-яких доказів на підтвердження того, що ліквідатор є родичем або близькою особою когось з кредиторів КС "Україна" чи ліквідатор виконував повноваження керівника КС "Україна" або був у родинних чи близьких стосунках з будь-яким керівником КС "Україна".

Не знайшли свого підтвердження й посилання заявника на те, що КС «Морське кредитне товариство» є конкурсним кредитором боржника згідно ухвали господарського суду Одеської області від 18.09.2013, оскільки у відповідності до даної ухвали ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" визнана конкурсним кредитором до Кредитної спілки „Україна" на загальну суму 1783556 грн. 52 коп. Дана ухвала залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. та у касаційному порядку не переглядалась.

Щодо вимоги ОСОБА_32 про звернення з клопотанням до правоохоронних органів про проведення досудового слідства щодо Національної безпеки України в діях та бездіяльності громадян Росії ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, які в міжнародному розшуку та громадянина України (посібника громадян Росії) ОСОБА_43, щодо роботи на території України 50 юридичних осіб (фірм та підприємств) громадян Росії ОСОБА_46., ОСОБА_42, ОСОБА_41, у тому числі засновника КС "Україна", голови наглядової ради КС "Україна", директора інвестиційно-фінансового центру "Вищої Ліги" в м. Одеса ОСОБА_43, якій продано в 2012 році, без розрахунку з ошуканими вкладниками КС "Україна", колегія суддів зазначає, що заявником не обґрунтовано та не надано належних доказів на вчинення вказаних дій. До того ж, ОСОБА_32 не позбавлена права самостійно звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Щодо вимог ОСОБА_32 щодо розгляду питання про визнання боргу в 1 783 000,00 грн., який зобов'язано ухвалою від 18.09.2013року розрахуватися КС "Україна" - за ОСОБА_43, на підставі: страхування суми кредиту; рішенні Приморського районного суду м. Одеси про скасування Протоколу про передачу в іпотеку власність КС "Україна" офісу № 504, який вже продано, у тому числі визнати дебіторську заборгованість ОСОБА_43 у сумі 1 816 000,00грн. перед КС "Україна" та про скасування ухвали від 18.09.2013 р., щодо розрахунку в першу чергу з КК "ЛОЄР" судова колегія зазначає наступне.

В мотивах оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дані вимоги залишено без розгляду з тих підстав, що 21.06.2018 р. призначено судове засідання виключно для розгляду скарги на дії арбітражного керуючого та заяв про конфлікт інтересів, питання про визнання боргу, визнання дебіторської заборгованості ОСОБА_43 перед КС "Україна" та скасування ухвали виходить за межі розгляду скарги на дії ліквідатора або заяв про конфлікт інтересів. Разом з цим, у висновках даної ухвали відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_32 про виникнення конфлікту інтересів й за цими вимогами у тому числі.

Колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині, оскільки висновки суду першої інстанції в цілому узгоджується з приписами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Ухвала господарського суду Одеської області від 18.09.2013 вже була предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р.

Заявником не надано доказів щодо перегляду даної ухвали за нововиявленими обставинами або доказів правонаступництва.

З огляду на вищевикладене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги на дії та бездіяльність ліквідатора КС «Україна» ОСОБА_49 та заяв ОСОБА_32 про конфлікт інтересів.

Колегія суддів відзначає, що доводи за апеляційною скаргою щодо незаконного вилучення судом першої інстанції з матеріалів справи заяви ОСОБА_32 про подвійний конфлікт інтересів з додатками на 47 аркушах, повернення їх після судового засідання від 21.06.2018 заявнику та відсутність процесуального документа щодо розгляду даної заяви, спростовуються наявними матеріалами справи.

Так у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_32 про подвійний конфлікт інтересів разом з додатками на 46 аркушах (як вказано в самій заяві), яка датується 20.06.2018 та зареєстровано господарським судом Одеської області 20.06.2018 за вх. №12365/18 (т. 268, а.с. 123-170).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області від 21.06.2018 місцевим господарським судом зазначено про надходження 20.06.2018 р. від ОСОБА_32 заяви про подвійний конфлікт інтересів арбітражного керуючого ОСОБА_49 та розглянуто заяву ОСОБА_32, щодо конфлікту інтересів, з урахуванням заяви про подвійний конфлікт інтересів (т. 268, а.с. 196).

Судова колегія також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції відмовився долучати до матеріалів справи докази переслідування ОСОБА_32 по завідомо недостовірній інформації ОСОБА_45 про злочин та упередженість суду першої інстанції, яка полягає у прийнятті судом першої інстанції ухвали про попередження, оскільки дані обставини не впливають на розгляд справи за скаргами на дії та бездіяльність ліквідатора та заяви про конфлікт інтересів. До того ж, ухвала господарського суду Одеської області про застосування до ОСОБА_32 заходів процесуального примусу у вигляді попередження не є предметом апеляційного перегляду.

Не приймає колегія суддів до уваги й доводи апелянта стосовно того, що конфлікт інтересів існує до тих пір, поки не буде оскаржена ухвала господарського суду Одеської області від 18.09.2013 про першочергове розрахування з кредитором КК «ЛОЕР», оскільки, як вже зазначалось колегією суддів дана ухвала переглядалась суду апеляційної інстанції та залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р.

Щодо наданих ОСОБА_32 уточнень до апеляційної скарги колегія суддів відзначає, що вони стосуються розгляду іншої судової справи, яка перебуває у провадженні Суворовського районного суду міста Одеси та не стосуються розгляду скарги на дії ліквідатора та конфлікту інтересів в межах справи про банкрутство КС «Україна».

Інших мотивів, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апелянтом не наведено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_32 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_49 та заяв про виникнення конфлікту інтересів та відвід ліквідатора кредитної спілки «Україна».

З огляду на вищевикладене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. у справі №21-32-2/44-10-2632 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Мишкіна М.А.