Рішення № 75693512, 25.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/556/18Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Майданик Ю.В.

дослідивши матеріали справи

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Державного підприємства „Укртранснафтопродукт" (02095, м. Київ, вул. А.Ахматової, 47, офіс 108-А)

Фонду Державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)

Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

про розірвання договору оренди та виселення

у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін:

від позивача: Бундєва А.Г. за довіреністю № 03-36/46 від 27.12.2017р.;

від відповідача: Гнатенко А.В.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України: Донкоглова В.В. за довіреністю №03-36/4661 від 02.07.2018р.

У судовому засіданні 25.07.2018р. оголошувалась перерва до 25.07.2018р. о 16 год. 30 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018р. за вх.№596/18 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (т. 1 а.с. 5-9) та 30.05.2018р. за вх. №10647/18 із заявою про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 41-44) до Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (далі ПАТ «Одеський нафтопереробний завод») про розірвання договору оренди №9/83 від 30.07.2012р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПАТ„Одеський нафтопереробний завод", та виселення останнього з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 237, 0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1.

Доводи позивача

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 30.07.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» був укладений договір оренди нежитлового приміщення №9/83, умови якого щодо оплати орендної плати відповідачем не виконуються належним чином. Станом на 14.12.2017р. відповідач систематично не сплачує в повному розмірі за користування орендованим приміщенням орендну плату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1 480 776, 33 грн. за період з 01.11.2014р. по 31.12.2017р. 03.03.2018р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надіслано повідомлення про відмову від договору оренди, яке було отримано відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, до теперішнього часу відповідач не здійснив повернення орендованого майна, що свідчить про оспорювання закінчення строку дії договору оренди в порядку ст. 782 ЦК України, що надає право позивачу наполягати на своїх вимогах. Позивач вказує на його право внаслідок порушення орендарем умов договору оренди щодо сплати орендної плати протягом трьох місяців поспіль, в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди (с.1 с. 782 ЦК України), а також право розірвати договір оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст. 651 ЦК України).

30.05.2018р. позивачем до господарського суду Одеської області надано відповідь на відзив (т. 2 а.с. 33-36), в яких зазначено, що арешти та заборони, які накладені в рамках кримінальних справ №757/9548/14-к та №522/23126/15-к не стосуються майна територіальної громади м. Одеси, а виключно майна, що належить ПАТ „Одеський нафтопереробний завод"; відповідачем не надано жодних доказів неможливості використання саме нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 237, 0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1 та не повідомлено позивача про відсутність можливості використання орендованого майна через його захоплення третіми особами. Позивачем вказано, що банківські виписки щодо перерахування відповідачем на розрахункові рахунки Департаменту комунальної власності коштів відсутні, оскільки такі перерахування впродовж 38 місяців не було, що відображено у розрахункові заборгованості.

Рух справи

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2018р. (т. 1 а.с. 1-3) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/556/18; ухвалено розглядати справу №916/556/18 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2018р. (т. 2 а.с. 20-22) залучено Державне підприємство „Укртранснафтопродукт" та Кабінет Міністрів України до участі у справі №916/556/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за його клопотанням (т.2 а.с.2-3).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2018р. (т. 2 а.с. 199-200) продовжено строк проведення підготовчого провадження до 02.07.2018р. зобов'язано позивача та відповідача провести обстеження нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 237 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора 1, переданого в оренду за договором №9/83 від 30.07.2012р., та надати суду акт, підписаний обома сторонами у порядку ст. 74 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2018р. (т. 3 а.с. 42-43) закрито підготовче провадження у справі № 916/556/18; призначено справу № 916/556/18 до судового розгляду по суті

Доводи відповідача.

26.04.2018р. відповідачем надано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 56-60), в якому вказано, що позов не підлягає задоволенню, оскільки порушення ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" своїх зобов'язань за договором оренди відбулося не з вини орендаря. Посилаючись на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/9548/14-к від 17.04.2014р., якою накладено арешт на все нерухоме майно та земельну ділянку нафтопереробного заводу, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2015р., якою надано дозвіл на передачу всього нерухомого майна та земельної ділянки ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" на відповідальне зберігання та оперативне управління Державному підприємству „Укртранснафтопродукт", відповідач вказує, що з 15.12.2015р. після збройного захоплення силами охоронних фірм, все його майно перебуває під повним контролем Державного підприємства „Укртранснафтопродукт" та у зв'язку із відсутністю доступу до майна був виданий наказ №426 про простій. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2016р. накладено арешт на рухоме майно відповідача шляхом заборони розпоряджатися, продажу та передачі майнових прав; на його прості іменні акції; ухвалою слідчого судді Приморського районного суду від 19.09.2016р. накладено арешт на речові докази; ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. порушено провадження у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ „Одеський нафтопереробний завод". Відповідачем зазначено, що у зв'язку із накладенням слідчим суддею арешту та мораторієм на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство у ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" була відсутня можливість розпоряджатися своїми коштами.

Відповідач посилається також на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2017р. у справі №523/8045/17, яким застосовано спеціальну конфіскацію шляхом звернення стягнення всього рухомого та нерухомого майна, земельної ділянки, належних ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у дохід держави в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідач вважає, що акт обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Шкодова гора, 1 не відповідає критерію достовірності, встановленому ст. 78 ГПК України, оскільки було встановлено, що приміщення використовується працівниками Приватного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод", тоді як згідно із відомостями наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, останнє ніколи не існувало; запис про те, що працівники ПрАТ „Одеський нафтопереробний завод" відмовилися від підпису акту є недостовірним, оскільки ПрАТ „Одеський нафтопереробний завод" не існує, а працівники ПАТ „Одеський НПЗ" з 15.12.2015р. не перебувають на території, а тому взагалі не були присутні при проведенні обстеження. Відповідач вказує на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами його заборгованість по договору оренди, не надано жодних документів, на підставі яких зроблено розрахунок (наприклад, банківська виписка). На думку відповідача, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, а тому підлягає розгляду саме в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Пояснення інших учасників справи.

18.05.2018р. Державним підприємством „Укртранснафтопродукт" надані пояснення (т. 2 а.с. 28-29), в яких вказано, що рішення у вказаній справі щодо розірвання договору оренди та виселення або відмови у розірванні такого договору, жодним чином не вплине на його права та обов'язки. В обґрунтування викладеного зазначено, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2017р. у справі №523/8045/17 застосовано спеціальну конфіскацію до всього нерухомого та рухомого майна ПАТ „Одеський нафтопереробний завод"; розпорядженням КМУ від 13.09.2017р. №632-р „Про віднесення майнових комплексів ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" і ТОВ „Енергія і газ Україна" до сфери управління Фонду державного майна" зобов'язано Фонд державного майна України за результатами проведеної інвентаризації, прийняти конфісковане майно за актом приймання-передачі від Державного підприємства „Укртранснафтопродукт".

26.06.2018р. та 04.07.2018р. Фондом Державного майна України до Господарського суду Одеської області надані пояснення (т. 3 а.с. 33-36, а.с. 49-52), які є ідентичними за своїм змістом. У поясненнях вказано, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017р. №632-р Міністерство енергетики та вугільної промисловості спільно з Фондом має забезпечити проведення інвентаризації майна, яке згідно з актом приймання-передачі було передано на відповідальне зберігання та оперативне управління ДП „Укртранснафтопродукт"; фонд за результатами інвентаризації прийняв це майно за актом приймання-передачі. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із вимогою, розірвати договір оренди об'єкту комунальної власності, тоді як відповідно до ст. 1 Закону України „Про Фонд державного майна України" Фонд реалізує політику у сфері, зокрема, оренди об'єктами державної власності, рішення у справі №916/556/18 не вплине на права та обов'язки Фонду державного майна України, просить розглядати справу без його участі.

Клопотання учасників.

Позивачем 30.05.2018р. подано до суду клопотання про огляд доказів за місцезнаходженням спірного майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1 (т.2 а.с.38-39) у відповідності до ст.ст. 42,82 ГПК України з посиланням на те, що предметом справи є нежитлове приміщення. Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з його невідповідністю нормам ст. 82 ГПК України, що оголошено у судовому засіданні 01.06.2018р., про що свідчить протокол судового засідання (т.2 а.с. 193-194). Судом враховано, що відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ГПК України за місцезнаходженням оглядаються речові докази, які неможливо доставити до суду. В свою чергу докази це будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Суд звертає увагу позивача на помилкове визначення ним предмету позову у клопотанні (нежитлове приміщення) та його посилання на те, що це нежитлове приміщення є речовим доказом у справі відповідно до ст. 93 ГПК України. Підставою позову, згідно викладених позивачем у позові положень, є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а саме наявність заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням, тобто в предмет доказування у справі входить факт наявності боргу за користування приміщенням та факт такого користування.

Відповідачем усно у судовому засіданні 04.06.2018р. оголошено клопотання про витребування доказів у Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а саме: листа, надісланого відповідачем з повідомленням про захоплення об'єкту.

Відповідачем усно у судовому засіданні 04.06.2018р. оголошено клопотання про витребування доказів у Фонду Державного майна України, а саме: доказів проведення інвентаризації переданого від відповідача майна. Судом було відмовлено у задоволенні вказаних клопотань, що відображено у протоколі судового засідання від 04.06.2018р. (т.2 а.с.197-198) у зв'язку із недоведеністю факту неможливості отримати доказ відповідачем самостійно, що за положеннями ч. 1 ст. 81 є підставою подання такого клопотання та не оформленням клопотання у порядку визначеному ч. 2 ст. 81 ГПК України.

Клопотання відповідача від 27.06.2018р. (надіслане електронною поштою) про відкладення розгляду справи (т.3 а.с.45-46) судом не розглядалось, оскільки було отримано після закінчення підготовчого судового засідання та оголошення ухвали про його закриття та призначення справи до судового розгляду по суті.

Третьою особою Кабінетом Міністрів України (представник Головне управління юстиції в Одеській області) подано клопотання від 22.06.2018р. (т.3 а.с.24-25) по надання додаткового часу для надання пояснень по суті позову та продовження строку підготовчого засідання, витребування у Фонду Державного майна України відомостей, що конкретизують перелік об'єктів, які були конфісковані вироком Суворовського районного суду м. Одеси №423/8045/17 від 19.06.2017р. згідно інвентаризаційного опису. Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, що відображено у протоколі судового засідання від 27.06.2018р. (т.3 а.с.40-41) з тих мотивів, що строк підготовчого засідання був продовжений судом у порядку ч.3 ст. 177 ГПК України, яка встановлює присічний строк для проведення підготовчого засідання з врахуванням можливості продовження, та ч.2 ст. 42 ГПК України встановлений обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, обставини, вказані у клопотанні не мають значення для справи.

Обставини, встановлені судом

30.07.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та ПАТ „Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" (орендар) був укладений договір оренди №9/83 нежитлового приміщення (т. 1 а.с. 23-24), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого, другого та підвального поверхів, загальною площею 545, 5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1.

Згідно п. 2.1. вказаного договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про орендну державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 з наступними змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846.

П. 2.2. зазначеного договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць, 34 635, 58 грн. та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розмірі орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до п. 2.4. вказаного договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.п. 3.2., 3.3. зазначеного договору орендодавець має право контролювати стан, напрямки та ефективність використання приміщень, переданих в оренду. Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

П.3.4. вказаного договору передбачено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду нежилого приміщення згідно з п.1.1. цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Згідно п. 4.7. зазначеного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 5-денний термін передати орендавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодовувати орендавцеві збитки у разі погіршення стану чи втрати (повної чи часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до п. 5.3. зазначеного договору у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.

Згідно п.п. 7.6., 7.11. вказаного договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішення господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. Дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

07.05.2013р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" був укладений додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди нежитлового №9/83 від 30.07.2012р. (т. 1 а.с. 25) щодо зміни орендаря з ПАТ „Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" на ПАТ „Одеський нафтопереробний завод".

25.06.2015р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" був укладений додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення, викладеного у новій редакції 30.07.2012р. №9/83 (т. 1 а.с. 26) щодо предмету договору, а саме: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 237, 0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1; методики розрахунку орендної плати, розміру орендної плати, а також щодо прав і обов'язків орендаря.

Об'єкт належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, про що свідчить свідоцтво про право власності з технічним паспортом (т.1 а.с.30-39),

У листах №6.7-01/903 від 15.04.2014р. (т. 2 а.с. 45), №4.1-12/795.(т. 2 а.с. 46), №4.1-12/742 від 03.06.2015р. (т. 2 а.с. 48) ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" зазначалося про визнання заборгованості перед Департаментом комунальної власності по договору оренди нежитлового приміщення №9/83 від 30.07.2012р.

18.07.2017р. комісією у складі: голови - начальника орендного відділу та його заступника в односторонньому порядку був складений акт обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1, відповідно до якого встановлено, що приміщення використовується відповідачем; заборгованість по орендній платі становить на 01.07.2017р. - 1 629 693, 40 грн.; нежитлове приміщення не застраховане (т. 1 а.с. 28).

Листом від 15.04.2014р. №6.7-01/903 (т.2 а.с.45) відповідач повідомляє позивача про визнання заборгованості по договору оренди, просить не розривати договір оренди, зобов'язується оплатити борг. Листом від 02.07.2015р. №4.1-12/795 (т.2 а.с.46) відповідач повідомляє позивача про вимушений простій та погашення боргу у разі відновлення роботи підприємства.

Листом №4.1-12/742 від 03.06.2015р. відповідач повідомляє по вимушений простій та просить продовжити строк дії договору оренди до 30.06.2016р. Листом від 15.06.2015р. №4.1-12/775 (т.2 а.с.47) відповідач повідомляє позивача про намір продовжити строк дії договору оренди від 30.07.2012р. Відповідей позивача на вказані листи не надано.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради за вих. №01-13/2012 від 03.03.2018р. (т. 1 а.с. 54) було надіслано ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" повідомлення про відмову від договору оренди у зв'язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд на підставі положень п.5.3 договору оренди та ст. 782 ЦК України; повернення приміщення та сплату заборгованості. Вказане повідомлення отримано відповідачем 12.03.2018р., про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.55).

04.05.2018р. в односторонньому порядку був складений акт (т.2 а.с.49) обстеження нежитлового приміщення 1 (поверху), загальною площею 237, 0 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, Шкодова гора, 1, у якому зазначено, що зі слів співробітників служби охорони „Укртрансбезпека", які обслуговують державне підприємство Укртранснафтопродукт ВП Одеський НПЗ, а також мешканців сусіднього будинку, приміщення займають співробітники ПАТ „Одеський нафтопереробний завод".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2014р. по справі №916/2771/14 (т. 2 а.с. 50-51) стягнуто з ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості з орендної плати у сумі 404 490, 22 грн.; 31169, 09 грн.; пені заборгованість з орендної плати виникла внаслідок порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №9/83.

та 8713, 19 грн. витрат по сплаті судового збору.

Згідно розрахунку заборгованості до договором №9/83 (т. 1 а.с. 27) заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2014р. по 31.12.2017р. становить 1 480 776, 33 грн.

Причиною виникнення спору та відповідно предметом позову стала вимога позивача про розірвання договору оренди та виселення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а саме наявність заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням.

При цьому судом встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. порушено провадження у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ „Одеський нафтопереробний завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Фоменко М.С. (ухвала господарського суду Одеської області від 08.04.2016р.).

На виконання ухвали суду сторонами надано акт (т.3 а.с. 7, 39) від 18.06.2018р. обстеження нежитлового приміщення 1 (поверх), загальною площею 237 кв.м, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора 1, яким встановлено, що на момент обстеження у приміщенні знаходиться медично-санітарна частина Одеського нафтопереробного заводу, яка зважаючи на зовнішній стан не функціонує. У приміщенні знаходяться речі (майно) ПАТ «Одеський НПЗ» співробітники не працюють . На акті містяться підписи осіб, які займають приміщення головного врача МСЧ ПАТ «Одеський НПЗ» Лаврової Т.В. заст. Ген. директора ПАТ «Одеський НПЗ» Пономаренко К., старшого інспектора відділу контролю за використанням комунального майна Шестакова С.С. та представника Департаменту комунальної власності Шелудько О.В.

Норми права, що застосовуються судом

Виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд кваліфікує відносини сторін правовідносини найму (оренди), які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України „Про оренду державного та комунального майна ".

Ч.1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За положеннями ч.1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; зміна правовідношення; припинення правовідношення, інші.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.762 ЦК України).

Ч. 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Ст. 21 цього Закону передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Ч.ч.4, 6 ст. 762 ЦК України передбачено право наймача вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норми ст. 782 ЦК України надають наймодавцю право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Ч. 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначені правові наслідки припинення або розірвання договору оренди. Так, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на

умовах, зазначених у договорі оренди.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").

Висновки суду

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання належним чином припинив виконувати та припинив сплату орендної плати за договором оренди та за ним рахується заборгованість зі орендної плати більш ніж на 3 місяці.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем допущено порушення істотних умов договору оренди щодо сплати орендної плати наявні підстави для розірвання договору оренди нежитлового приміщення у судовому порядку.

Враховуючи установлений судом факт порушення відповідачем умов договору та те, що право на розірвання такого договору передбачено законом і умовами договору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди №9/83.

При цьому суд приймає до уваги акт обстеження нежитлового приміщення від 18.06.2018р., в кому зафіксовано факт знаходження відповідача за місцем оренди, проведеного на виконання ухвали суду, який підписано представниками обох сторонами . Акти від 18.97.2017р., 4.05.2018р. судом до уваги в якості допустимих доказів знаходження відповідача у орендованому приміщенні.

Отже, як наслідок задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди, з врахуванням ч.1 ст.785 ЦК України, п.4.7. договору оренди №9/83 від 30.07.2012р., суд задовольняє позовну вимогу позивача про виселення ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 237, 0 кв.м., що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1.

Стосовно твердження відповідача про відсутність можливості здійснювати розпорядження своїми коштами та майном у зв'язку з накладеним слідчим суддею арештом та у зв'язку із введенням ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Обов'язок щодо сплати орендної плати, передбачений положеннями чинного законодавства України, сплата якого не ставиться в залежність від наслідків господарської діяльності.

Твердження відповідача про відсутність його вини у неможливості сплати орендної плати за договором з посиланням на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/9548/14-к від 17.04.2014р., якою накладено арешт на все нерухоме майно та земельну ділянку нафтопереробного заводу, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2015р., якою надано дозвіл на передачу всього нерухомого майна та земельної ділянки ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" на відповідальне зберігання та оперативне управління Державному підприємству „Укртранснафтопродукт", ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2016р., якою накладено арешт на рухоме майно відповідача шляхом заборони розпоряджатися, продажу та передачі майнових прав; на його прості іменні акції; ухвалу слідчого судді Приморського районного суду від 19.09.2016р., якою накладено арешт на речові докази; збройне захоплення силами охоронних фірм, перебування майна під повним контролем Державного підприємства „Укртранснафтопродукт", видання наказу №426 про простій не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження позиції щодо відсутності підстав для розірвання договору, оскільки не спростовують фактів дії договору оренди, невнесення до його умов змін щодо розміру орендної плати та порядку її сплати або звільнення від неї та несплати орендної плати. Вказані дії вчинялись щодо майна ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», тоді як орендоване майно є власністю територіальної громади м. Одеси.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем факту не сплати ним орендної плати не узгоджуються з положеннями ч.1,2 ст. 74 ГПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Підтвердженню підлягає факт сплати, що є обов'язком відповідача.Докази проведення такої оплати відповідач не надав.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не використав право вимоги звільнення від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 4 ст. 14 ЦК України); зміни правовідношення (ст. 16 ЦК України); зменшення плати (ч.ч.4, 6 ст. 762 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ).

Щодо твердження відповідача стосовно того, що даний спір повинен розглядатися в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні суд зазначає наступне.

Предметом позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є розірвання договору оренди та виселення, тоді як згідно системного аналізу Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах справи про банкрутство розглядаються спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; заяви з вимогами до боржника; клопотання комітету кредиторів щодо судових процедур, які застосовуються до боржника.

Судові витрати

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" про розірвання договору оренди та виселення - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №9/83 нежитлового приміщення від 30.07.2012р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595) та Публічним акціонерним товариством „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; код ЄДРПОУ 00152282).

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; код ЄДРПОУ 00152282) звільнити нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 237, 0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1.

4. СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; код ЄДРПОУ 00152282) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири), 00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 серпня 2018 р.

Копію рішення надіслати: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1), ПАТ „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1), ДП „Укртранснафтопродукт" (02095, м. Київ, вул. А.Ахматової, 47, офіс 108-А), Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

Суддя Л.І. Грабован