Ухвала суду № 75693431, 31.07.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.2018 р. Справа № 914/1162/18

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. при секретарі судового засідання Кіра О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області, м.Львів, в інтересах держави в особі

позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Громадської організації Танцювального центру «Лідія», Львівська область, Пустомитівський район, с. Басівка,

про:

- розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 загальною площею 32,3 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією Танцювальним центром «Лідія».

- зобов'язання Громадської організації Танцювального центру «Лідія» звільнити та передати за актом приймання - передачі Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн;

ціна позову: 230662грн.

Представники:

Прокурора: Куцик В.Б. (посвідчення від 27.09.2017р. №048029);

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Муж М.Б. - представник (довіреність від 20.07.2018р. б/н).

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави в особі позивача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Громадської організації Танцювального центру «Лідія» про розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 загальною площею 32,3 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією Танцювальним центром «Лідія» та зобов'язання Громадської організації Танцювального центру «Лідія» звільнити та передати за актом приймання - передачі Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 02.07.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 31.07.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили Прокурор та представник Відповідача в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходило.

Заяв про відвід судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Прокурор в судове засідання з'явився, подав пояснення (вх. №28303/18), у яких підтримує заявлений в інтересах держави в особі Позивача позов з урахуванням поданої 04.07.2018р. заяви про зміну позовних вимог і просить його задоволити, розірвати Договір оренди від 16.05.2016р. та зобов'язати Відповідача повернути орендоване майно Позивачу, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмета спору.

В судовому засіданні Прокурор пояснив що заявою від 11.07.2018р. вх. №1854/18 про зміну предмета позову у справі №914/1162/18 фактично доповнено заявлену в позовній заяві від 22.06.2018р. вих. №06/10-2588вих. позовну вимогу про розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 ще однією вимогою про зобов'язання Відповідача звільнити та передати за актом приймання - передачі Позивачу приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов'язковою, вимог ухвали суду від 02.07.2018р. у даній справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, 23.07.2018р. подав відзив на позовну заяву (вх. №27368/18), у якому вважає заявлені позовні вимоги (з урахуванням поданої Прокурором в інтересах держави в особі Позивача заяви про зміну предмета позову) безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити в їх задоволенні та зазначає, що приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн. у зв'язку із достроковим припиненням за згодою Сторін Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 передане Відповідачем Балансоутримувачу за Актом приймання-передачі від 17.07.2018р. б/н, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити Прокурору в інтересах держави в особі Позивача в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.

Спір розглядається з урахуванням заяви Прокурора від 04.07.2018р. вих. №06/10-3007вих.18 про зміну предмету позову (вх. №1854/18 від 11.07.2018р.) та пояснень Прокурора (вх. №28303/18 від 31.07.2018р.).

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

25.06.2018р. Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Відповідача про розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 загальною площею 32,3 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією Танцювальним центром «Лідія».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2018р. у даній справі прийнято заяву Прокурора від 11.07.2018р. вх. №1854/18 про зміну предмета позову.

Підставою позовних вимог зазначає відсутність оцінки майна, яке передається в оренду, неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16, а також істотне порушення умов вказаного Договору щодо цільового використання об'єкту оренди.

23.07.2018р. Відповідачем подано до суду Відзив на позовну заяву (вх. №27368/18), у якому, серед іншого просить суд долучити до матеріалів справи копію Акту приймання-передачі від 17.07.2018р. б/н, за яким у зв'язку із достроковим припиненням за згодою Сторін Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 Відповідач здав, а Львівська спеціалізована школа І-ІІІ ступеня №15 (Балансоутримувач) у відповідності до умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 прийняла з оренди приміщення №97а площею 16,1 м.кв. та №79а площею 79а, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7.

31.07.2018р. Прокурором подано пояснення (вх. №28303/18), у яких підтримує заявлений в інтересах держави в особі Позивача позов з урахуванням поданої 04.07.2018р. заяви про зміну позовних вимог і просить його задоволити, розірвати Договір оренди від 16.05.2016р. та зобов'язати Відповідача повернути орендоване майно Позивачу.

В судовому засіданні Прокурор пояснив що заявою від 11.07.2018р. вх. №1854/18 про зміну предмета позову у справі №914/1162/18 фактично доповнено заявлену в позовній заяві від 22.06.2018р. вих. №06/10-2588вих. позовну вимогу про розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 ще однією вимогою про зобов'язання Відповідача звільнити та передати за актом приймання - передачі Позивачу приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн

Також, Прокурор зазначив про фактичну відсутність предмета спору у зв'язку з припиненням дії Договору та поверненням орендованого майна, а також про те, що йому відомі наслідки закриття провадження у справі.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 183 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Приписами п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В судовому засіданні Прокурору та представнику Відповідача роз'яснено наслідки закриття провадження у справі, зокрема, що, згідно ч.3. ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищенаведене, оглянувши і дослідивши матеріли справи та подані докази, заслухавши пояснення Прокурора та представника Відповідача, беручи до уваги те, що згідно Акту приймання-передачі майна від 17.07.2018р. у зв'язку з достроковим припиненням дії Договору за згодою сторін Відповідачем повернуто спірне майно Позивачу, суд дійшов висновків про те, що предмет спору у справі припинив існування після відкриття провадження у справі, оскільки Договір оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 достроково припинив свою дію за згодою Сторін, а Відповідачем добровільно звільнено та повернуто об'єкт оренди за Договором оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 шляхом виселення з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7, загальною площею 32,3кв.м.

Відтак, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Щодо судових витрат суд зазначає.

Нормою ч.4 ст.231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 та 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою статті 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Як доказ сплати судових витрат Прокурор про поданні позовної заяви до господарського суду подав Платіжне доручення від 22.06.2018р. №1339 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 1762грн.

При поданні позовної заяви від 22.06.2018р. вих. №06/10-2588вих. до суду Прокурором в інтересах держави в особі Позивача заявлено одну вимогу немайнового характеру - про розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 16.05.2016р. №З-10114-16 загальною площею 32,3 м.кв. за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією Танцювальним центром «Лідія».

Заявою від 04.07.2018р. вих. №06/10-3007вих.18 (вх. №1854/18 від 11.07.2018р.) про зміну предмету позову Прокурором доповнено позовну заяву від 22.06.2018р. вих. №06/10-2588вих. позовною вимогою про зобов'язання Громадської організації Танцювального центру «Лідія» звільнити та передати за актом приймання - передачі Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради приміщення площею 32,3 м.кв. у Львівській спеціалізованій школі №15 за адресою: м.Львів, вул.Патона, 7 вартістю 230662грн.

До заяви Прокурора від 04.07.2018р. вих. №06/10-3007вих.18 про зміну предмету позову (вх. №1854/18 від 11.07.2018р.) долучено Платіжне доручення від 04.07.2018р. №1431 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 3459,33грн.

Прокурором при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Прокурор очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 1762грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору. В подальшому, при поданні заяви від 04.07.2018р. вих. №06/10-3007вих.18 про зміну предмету позову (вх. №1854/18 від 11.07.2018р.) Прокурором здійснено доплату судового збору за позовною вимогою майнового характеру в розмірі 3459,33грн. Належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту здійснення інших судових витрат Прокурором суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Згідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З підстав наведеного, а також недоведення Прокурором в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 5221,33грн., недоведення Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Прокурором за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 5221,33грн. підлягає поверненню з Державного Бюджету України у зв'язку із закриттям провадження у справі.

Проте, в системі діловодства Господарського суду Львівської області (комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду») відсутня інформація про зарахування сплаченого Прокурором при поданні позовної заяви до господарського суду згідно Платіжних доручень від 22.06.2018р. №1339 на суму 1762грн. та від 04.07.2018р. №1431 на суму 3459,33грн. судового збору в розмірі 5221,33грн.

З підстав відсутності підтвердження зарахування сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору а також клопотання Прокурора про повернення сплаченого за подання позовної заяви до суду судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі суд зазначає про відсутність правових підстав для такого повернення.

Проте, вказане не позбавляє Прокурора права на звернення до суду із відповідним клопотанням в майбутньому.

При цьому суд роз'яснює, що Прокурор не позбавлений права надати Довідку з органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ГУДКCУ у Львівській області) про зарахування сплаченого згідно Платіжних доручень від 22.06.2018р. №1339 на суму 1762грн. та від 04.07.2018р. №1431 на суму 3459,33грн.судового збору в розмірі 5221,33грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 53, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі в зв'язку із відсутністю предмета спору.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.08.2018р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.