Рішення № 75693381, 03.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2018Справа № 910/7470/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Альфа Страхування»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 32.052,86 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

11.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 32.052,86 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2018 в м. Луцьк відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу Volkswagen Pasat, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. В результаті ДТП пошкоджено автомобіль марки Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1, який застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування № 046.1303108.708 від 11.07.2017. За насідками ДТП учасниками складено Повідомлення про ДТП (Європротокол) відповідно до якого ОСОБА_1 свою вину у спричиненні ДТП визнав. Позивачем на підставі страхових актів № 0018.206.18.01.01 від 26.01.2018 та № 0018.206.18.01.02 від 05.02.2018 здійснено виплату на користь страхувальника через СТО на суму 32.052,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2720 від 02.02.2018 та № 3052 від 07.02.20218. Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія винного у ДТП була застрахована на підставі сертифікати «Зелена картка» № PL/12/4217928, а тому відповідач у відповідності до п. «в» п. 41.2. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувати шкоду за рахунок коштів фонду страхових гарантій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7470/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.06.2018 було направлено 13.06.2018 відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047240585 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач ухвалу суду від 13.06.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 15.06.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047240585, а отже відповідач мав подати відзив до 02.07.2018 включно.

06.07.2018 позивачем до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи копії сертифікату «Зелена картка» PL/12/4217928.

06.07.2018 від відповідача на адресу суду поштою надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що згідно п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, звільненої від цього виду страхування на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). позивач може набути право на отримання відшкодування з Фонду страхових гарантій, за умови дотримання алгоритму дій, передбаченого умовами Закону та Процедурними Правилами, прийнятими Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.2002. Позивачем не надано доказів, що він звертався в МТСБУ з заявою про виплату відшкодування та йому у відповідності до положень ст. 36 Закону було відмовлено у виплаті. Відсутність будь-яких звернень в МТСБУ з боку позивача не дає можливості розпочати процедуру перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди та перевірки дійсності сертифіката «Зелена картка» відповідно до Процедурних правил. Також зазначає, що МТСБУ відшкодовує оцінену шкоду. Звертає увагу на те, що заявлена страховиком сума розрахована з ПДВ проте не надано доказів що СТО на якій проведено ремонт є платником такого податку.

19.07.2018 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову, і не має обов'язково спочатку до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди. Сума зменшується на ПДВ лише у випадку, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи. В даному випадку мова йде про регрес не відшкодування, а бенефіціаром є страховик потерпілої особи, а не її представник; страховик виступає особо, що набула право вимоги, а не потерпілим.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 між ОСОБА_2 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (страховик) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046-1303108-708, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

03.01.2018 о 14 год. 30 хв. в м. Луцьк по вул. Рівненській відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки Volkswagen Pasat, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який на момент ДТП мав страховий сертифікат «Зелена картка».

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), з якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 свою вину в даній ДТП визнав, про що зазначено в європротоколі.

05.01.2018 страхувальник звернувся до страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страхові акти № 0018.206.18.01.01 від 26.01.2018 та № 0018.206.18.01.02 від 05.02.2018, а також розраховано суму страхового відшкодування.

Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 32.052,86 грн.

Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 32.052,86 грн. були перераховані страховиком (позивачем) згідно платіжних доручень № 2720 від 02.02.2018 та № 3052 від 07.02.2018.

Автомобіль марки Volkswagen Pasat, державний номерний знак НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, станом на день ДТП був застрахований сертифікатом міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» № PL/12/4217928.

Взаємовідносини у сфері міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» врегульовані безпосередньо Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) та Процедурними Правилами, прийнятими Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.2002 (далі - Процедурні правила).

Згідно п. 39.2.5 п. 39.2 ст. 39 Закону передбачено, що одним із основних завдань МТСБУ є співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України.

Відповідно до положень п. 10.4. ст. 10 Закону зазначено, що під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Положенням п. 40.1 ст. 40 Закону передбачено, що МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат «Зелена картка», виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пп. «в» п. 41.2 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Отже, законодавець визначає, що виплата з Фонду страхових гарантій здійснюється на умовах, визначених спеціальним Законом України «Про обов'язковестрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з п.36.4 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) може бути здійснена безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» п. 41.1 ст. 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, звільненої від цього виду страхування на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Згідно п. 4 Преамбули Процедурних правил встановлено, що метою системи, відомої під назвою «система Зеленої карти», було сприяння транскордонному пересуванню автотранспортних засобів за допомогою надання страхування автоцивільної відповідальності відповідно до критеріїв, необхідними в країні в'їзду, і гарантує у випадках аварій компенсації постраждалим відповідно до національного законодавства та нормативними актами даної країни.

Згідност. 3 Процедкрних правил визначено, якщо Бюро стане відомо про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася на території країни, що належить до компетенції цього Бюро, за участю автотранспортного засобу з іншої країни, таке Бюро має приступити до розгляду обставин пригоди та якомога швидше повідомити про цю пригода страховика, який видав «Зелену картку» або поліс страхування, або відповідне Бюро.

Всі претензії розглядаються Бюро абсолютно самостійно відповідно до законодавства та нормативними актами країни, де стався збиток, якими регулюється відповідальність, відшкодування шкоди потерпілим сторонам і обов'язкове автострахування, при цьому максимальним чином в інтересах страховика, який видав Зелену карту або поліс страхування, або відповідного (іноземного) Бюро.

Згідно ст. 8 Процедурних правил на будь-яку, послану факсом або електронною поштою в Бюро від Бюро країни події або призначеним ним агентом по врегулюванню прохання про підтвердження дійсності ідентифікованої Зеленої карти, повинна бути дана конкретна відповідь протягом трьох місяців від запиту. Якщо ніякої відповіді протягом цього періоду не було, Зелена карта вважається дійсною.

Таким чином, позивач може набути право на отримання відшкодування з Фонду страхових гарантій, за умови дотримання алгоритму дій, передбаченого умовамиЗакону та Процедурними правилами.

Так, згідно ст. 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування відповідного змісту з переліком документів, визначених п. 35.2 цього Закону.

Отже, особа, яка набула право зворотної вимоги до МТСБУ, у даному випадку позивач, має виконати вимоги положень ст. 35 Закону.

Позивачем не надано доказів, що він звертався в МТСБУ із заявою про виплату відшкодування та йому у відповідності до положень ст. 36 Закону було відмовлено у виплаті.

Відсутність будь-яких звернень в МТСБУ з боку позивача не дає можливості розпочати процедуру перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди та перевірки дійсності сертифіката «Зелена картка» відповідно до Процедурних правил.

До того ж, умовами пп. 33.1.4 п. 33.1 статті 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно із п. 33.3 ст. 33 Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно ч. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону зазначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Однак, виплачена позивачем сума страхового відшкодування визначена на підставі рахунку-фактури № СЕК-00007 від 09.01.2018 та акту виконаних робіт № ЕК-00007 від 31.01.2018 ТОВ «Торговий дім «Євромоторс».

Виходячи із змісту ч. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону МТСБУ не наділено правом страховика здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі перераховувати кошти особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна).

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення в МТСБУ від учасників ДТП не надходило. Таке повідомлення не було направлено в МТСБУ і позивачем, який набув право зворотної вимоги до МТСБУ за водія, що надав сертифікат «Зелена картка».

Згідно матеріалів справи позивачем не надано фотографій пошкодженого транспортного засобу, що не дає можливості відповідачу ідентифікувати визначену страховиком суму з заявленими пошкодженнями в акті огляду.

Таким чином, порушення порядку звернення в МТСБУ призвело до неможливості встановити розмір регламентної виплати, розрахунок якого здійснюється з урахуванням положень ст.ст. 29, 30 Закону, що також є підставою, передбаченою ст. 37 Закону для здійснення відмови у виплаті відшкодування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова