Рішення № 75692648, 31.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2101/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75; код ЄДРПОУ 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14; код ЄДРПОУ 35447191)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "Цесія" (49112, м. Дніпро, вул. Енергетиків, 4; код ЄДРПОУ 32813895)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виробничого ремонтного житлово - експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району (49108, м. Дніпро, вул. Березинська, 3А; код ЄДРПОУ 03341167)

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкрутства" (49051, м. Дніпро, вул. Тверська, 17, приміщення 222; код ЄДРПОУ 39106478)

про витребування нежитлового приміщення №69, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 73

Представники:

від прокуратури: Колесніченко В.І. - прокурор відділу, службове посвідчення від 27.11.15 №036402;

від позивача: Пренко А.В. - представник, дов. від 17.01.2018р. №7/10-85;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлового приміщення №69, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98539612101).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади міста Дніпро об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь третіх осіб.

Відповідач подав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву від 18.06.2018р. за №б/н в якому зазначає про те, що: Дніпровська міська рада знала, що спірне майно має бути відчужене для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення. Рішення від 02.03.2011р. за №16/9 було прийнято Дніпропетровською міською радою до визнання боржника банкрутом, та воно не було та не могло бути виконане на дату визнання боржника банкрутом через наявність обтяжень нерухомого майна. Спірне майно на час включення до ліквідаційної маси було таким, що правомірно продовжувало перебувати на балансі ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська та залишалось закріпленим за ним на праві господарського відання. Факт відплатності набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, виключає право витребувати йог овід добросовісного набувача у всіх випадках.

Прокуратура Дніпропетровської області надала до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на відзив (в порядку ст. 166 ГПК України) у якій зазначає про те, що обставини на які посилається відповідач у своєму відзиві вже встановлені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018р. у справі №38/5005/6637/2012, яка набрала законної сили, тому відсутні підстави для повторного дослідження вказаних обставин в рамках справи №904/2101/18. Не передбачено обов'язку звернення до суду з заявою про визнання підприємства, що ліквідується, банкрутом. Проміжковий ліквідаційний баланс, який затверджувався рішенням ради, містив виключно вартісну оцінку активів підприємства, а тому не можливо стверджувати про те, що спірне нерухоме майно було виключене до вказаних актів, оскільки жодного переліку майна, яке було включене до цього балансу не існує. Продаж спірного майна фактично відбувся в процедурі банкрутства 27.12.2012р. шляхом проведення прилюдних біржових торгів, оскільки сторони дійшли згоди щодо основних умов договору та фактично прийняли публічну пропозицію укласти договір.

Треті особи-1,-2,-3 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, відзивів по суті спору не подали.

Відповідач 22.06.2018р. подав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що, на думку відповідача, відсутні правові підстави для подачі прокурором позову в інтересах Дніпровської міської ради, оскільки повноваження щодо управління комунальною власністю належить до владних повноважень виконавчих органів міської ради, а не до делегованих повноважень, які надані органами виконавчої влади.

Заява відповідача щодо залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Суд вважає, що даний позов поданий прокурором відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Згідно з положеннями вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідач 22.06.2018р. подав до суду заяву у якій просить застосувати строк позовної давності у вирішенні спору у справі №904/2101/18.

Заява про застосування строку позовної давності обґрунтована тим, що договір купівлі-продажу від 25.07.2013 укладений між виробничим ремонтним житлово-експлуатаційним підприємством Амур-Нижньодніпровським районом міста Дніпропетровська та приватним підприємством "Цесія" визнаний недійсним з моменту укладення, отже, на думку відповідача, строк позовної давності для звернення позивача, як власника, з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння починає перебіг з моменту вибуття майна з володіння позивача, тобто строк на таке звернення сплив 26.07.2016, а позивач звернувся з позовом поза межами встановленого строку.

Заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Про недійсність правочину на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 31.01.2018, після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали по справі №38/5005/6637/2012 щодо задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора та визнання неправомірними його дій щодо включення до ліквідаційної маси банкрута об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнання недійсним договорів купівлі-продажу укладених на їх підставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 територіальній громаді м. Дніпро встановлено рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Державна реєстрація права комунальної власності територіальної громади міста на нежитлове приміщення № 69, що розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 73 проведена Дніпропетровським міським управлінням юстиції 05.07.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-98539612101.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕП АНД району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

На час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі підприємства без підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6637/2012 Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району призначено арбітражного керуючого Барановського О.В., яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №69, загальною площею 92,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 73, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення 27.12.2012р. Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу зазначеного нерухомого майна, переможцем у яких визначено ПП "Цесію".

На підставі протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення, 25.07.2013р. між Виробничим ремонтним житлово-експлуатаційним підприємством Амур-Нижньодніпровського району та ПП "Цесія" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №1270, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 по справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними дії ліквідатора виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, серед якого є нежитлове приміщення №69 в будинку №73 по просп. Газети Правда (Слобожаснький) в м. Дніпро, загальною площею 92,6 кв.м. та визнано недійсним результати біржових торгів, проведених 27.12.2012р. Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення №69 в будинку №73 по просп. Газети Правда (Слобожанський ) в м. Дніпро, загальною площею 92,6кв.м. (а.с. 59-65).

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №69, розташованому за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 73 та продажу його з відкритих біржових торгів, визано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012р. Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу зазначеного вище нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу №1270 від 25.07.2013р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н.В. та ПП "Цесія".

Нежитлове приміщення №69, що розташоване за адресою:м. Дніпро, просп. Слобожанський, 73 ПП "Цесія" за договором купівлі-продажу №4991 від 21.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., було відчужено на користь ТОВ "Тулс".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує обставини встановлені постановою від 14.08.2012р. господарського суду Дніпропетровської області у справі №38/5005/6637/2012 при вирішенні даного спору.

Згідно приписів статей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обставини, встановлені у справі №38/5005/6637/2012 щодо незаконності відчуження спірного майна, дозволяють стверджувати про те, що майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза волею власника.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та в пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що норма частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності з порушенням чинного законодавства поза волею Дніпропетровської міської ради і отже, позивач має право на його витребування у відповідача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечення відповідача.

Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного суду України від 25.01.2017 по справі №3-1533гс16(1).

Аналогічну правову позицію підтримано Вищим господарським судом України (постанова від 31.10.2017 по справі №904/10429/16; постанові від 10.10.2017 по справі №904/11140/16; постанові від 22.08.2017 по справі №904/9645/16).

Аналогічну правову позицію підтримано Дніпропетровським апеляційним господарським судом (постанова від 04.12.2017 по справі №904/10426/16; постанова від 04.10.2017 по справі №904/10210/16; постанова від 19.09.2017 по справі №904/10340/16; постанова від 29.08.2017 по справі №904/10208/16).

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Витребувати від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУЛС" (03110, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 14; ідентифікаційний код 35447191) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) нежитлове приміщення, №69, що розташоване за адресою: м.Дніпро, пр.Слобожанський, 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98539612101).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУЛС" (03110, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 14; ідентифікаційний код 35447191) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49601, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, реквізити отримувача: МФО 820172, р/р35217020000291 в ДКСУ в м.Київ, код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 9485,48грн. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень сорок вісім копійок) - судового збору за подачу позовної заяви, 881,00грн. (вісімсот вісімдесят одну грн.) - судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.08.2018

Суддя С.П. Панна