Постанова № 75692595, 02.08.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/875/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Лук'ященко В.Ю.

за участю представників учасників справи:

ОСОБА_1 особисто

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області, ухвалене 03.05.2018 о 15:04 год., суддею Гридасовим Ю.В., м. Херсон, повний текст складено 07.05.2018

у справі № 923/875/17

за позовом ОСОБА_1

до Фермерського господарства «СКІФ О»

про визнання рішення та статуту недійсним

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства «СКІФ О» (далі ФГ «СКІФ О») про визнання недійсними рішень зборів членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013, оформлених протоколом № 01 від 25.01.2013 та нової редакції Статуту ФГ «СКІФ О», зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 за № 14981050003000365.

Позовні вимоги обґрунтовані підробленням підпису позивача в протоколі зборів членів ФГ «СКІФ О» №1 від 25.01.2013, про що позивач дізнався лише весною 2017 року при перевірці господарсько-фінансових документів за результатами діяльності фермерського господарства за період з листопада 2009 по ІНФОРМАЦІЯ_1, підготовки до прийняття позивачем керівництва ФГ «СКІФ О» та підготовки до проведення весняних польових робіт. Одночасно позивачем заявлено клопотання про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив наступне.

Доводи позивача про те, що він лише весною 2017 року дізнався про своє порушене право є недостовірними, з огляду на заяву ОСОБА_1 до ФГ «СКІФ О» про включення його до складу фермерського господарства з 01.08.2016 року, з якою позивач звернувся до відповідача 27.07.2016.

Заява позивача про передачу керівництва фермерського господарства, що оформлена протоколом зборів членів ФГ «СКІФ О» № 01 від 25.01.2013, свідчить про те, що зазначені зміни керівництва здійснені за власним волевиявленням ОСОБА_1 та останньому було відомо про зміну керівництва, яка відбулася в 2013 році;

Щодо доводів ОСОБА_1 в частині виявлення порушення його прав весною 2017 року, відповідач зазначив, що в період з 01.08.2016 по 22.09.2017 позивач здійснював керівництво та господарську діяльність фермерським господарством, що підтверджується протоколом зборів № 2 від 01.08.2016, згідно якого було переобрано голову фермерського господарства, яким став ОСОБА_1, однак, вказаний протокол зборів був оскаржений в судовому порядку та рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 17.05.2017 визнано недійсними та скасовано рішення зборів членів ФГ «СКІФ О», що оформлене протоколом № 2 від 01.08.2016 року та статут ФГ «СКІФ О» у новій редакції від 01.08.2016.

Чаплинським районним судом Херсонської області встановлено, що включення до складу фермерського господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відбулося з порушенням процедури прийняття нових членів та, крім того, відсутність підпису ОСОБА_4, який був на той момент єдиним учасником юридичної особи, в протоколі зборів фермерського господарства № 2 від 01.08.2016 та внесення змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2016 стали доказами фіктивності проведення таких зборів. Вищевказане рішення набрало законної сили.

ОСОБА_5 (невістка позивача), та її малолітні діти є спадкоємцями першої черги після ОСОБА_4 та отримали 3/5 частки ФГ "СКІФ О".

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 є керівником фермерського господарства «СКІФ О».

Дії ОСОБА_1, щодо намагання зайняття керівної посади ФГ «СКІФ О» після смерті ОСОБА_4 необхідно розцінювати, як докази обізнаності позивача про те, що з 25.01.2013 головою юридичної особи був ОСОБА_4, що також свідчить і про вільне волевиявлення позивача у виході з ФГ «СКІФ О».

В період з 2009 по 2013 роки ОСОБА_1 здійснювалась господарська діяльність в якості голови ФГ, що підтверджується, зокрема: договором оренди земельної ділянки від 30.04.2010 підписаним ним та гр. ОСОБА_6; копією уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість (звітний період за який виправляються помилки 2011 рік) дата подання розрахунку 19.01.2012; копією податкового розрахунку-суми доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку ФГ «СКІФ О» за 4 квартал 2012 року, дата подання 08.02.2013.

В свою чергу, після внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 12.02.2013 року по 2016 рік не існує жодних доказів, які б свідчили про зайняття ОСОБА_1 посади голови юридичної особи ФГ «СКІФ О».

27.10.2017 відповідач звернувся до суду із клопотанням (заявою) про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Заява мотивована тим, що з моменту виключення ОСОБА_1 з членів ФГ «СКІФ О», підписання протоколу зборів членів фермерського господарства «СКІФ О» № 01 від 25.01.2013 та з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 був обізнаним про відповідні зміни з 25.01.2013.

Ухвалою суду від 28.11.2017 у справі призначено судово-криміналістичну (почеркознавчу) експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи належить підпис на оригіналі протоколу зборів членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013 та на оригіналі заяви про вихід зі складу членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013, ОСОБА_1 чи іншій особі?

Відповідно до висновку експерта № 17-0669 від 05.02.18, підписи від імені ОСОБА_1 на оригіналі протоколу зборів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013 та на оригіналі заяви про вихід зі складу членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оспорюваними рішенням та діями відповідача, щодо державної реєстрації змін до Статуту ФГ, були порушені права та інтереси позивача.

Разом з тим, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідно до Статуту ФГ «СКІФ О», в редакції від 26.02.2008 (дата державної реєстрації 28.02.2008) вищим органом управління ФГ є рішення зборів фермерського господарства (п. 7.1. Статуту). До виключної компетенції «рішення голови» ФГ (слід читати зборів ФГ, оскільки повноваження голови закріплені у пунктах 7.3. та 7.4., а директора ФГ у пункті 7.5. Статуту ФГ) належать, зокрема: визначення загальної господарської політики ФГ, включаючи ухвалення річного фінансового плану ФГ, річних бюджетів, показників прибутку та планів капіталовкладень; надання дозволу на укладення угод від імені ФГ на суму, що перевищує п'ятдесят грн.; ухвалення річних фінансових звітів та аудиторських звітів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вважав себе членом ФГ, та передав ОСОБА_4 лише повноваження голови ФГ, позивач мав можливість, як мінімум, щорічно брати участь у зборах членів ФГ, а отже на протязі року, починаючи з 28.02.2013 (дата реєстрації оспорюваних позивачем змін до Статуту ФГ«СКІФ О») по 28.02.2014 міг довідатися про порушення свого права (зміни у складі учасників ФГ) або про особу, яка його порушила.

Позовна заява подана ОСОБА_1 15.09.17, тобто більше ніж через 6 місяців, після спливу загального (трирічного) строку позовної давності.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд першої інстанції не навів ні одного конкретного факту, обставин, дати, з посиланням на докази, які б свідчили про обізнаність або можливість обізнаності позивача про те, що 28.02.2013 член ФГ «СКІФ О» ОСОБА_4, шляхом підробки підпису позивача, виключив ОСОБА_1 зі складу членів ФГ «СКІФ О», переоформивши 100% статутного фонду на себе.

Висновки суду про те, що позивач мав можливість, як мінімум щорічно брати участь у зборах ФГ «СКІФ О» та про те, що позивач міг дізнатись про порушення свого права або про особу яка його порушила ґрунтуються лише на припущеннях.

Потреби щорічно проводити збори членів ФГ «СКІФ О» не було, оскільки останнє справно існувало під керівництвом ОСОБА_4, а згідно п. 7.2. Статуту ФГ «СКІФ О» (в редакції від 26.02.2008), де ОСОБА_1 був головою ФГ «СКІФ О», без згоди та участі останнього такі збори проводитись не могли.

Позивач не керував ФГ «СКІФ О» в період, коли діяльність фермерського господарства здійснював ОСОБА_4, це підтверджується рішенням голови ФГ «СКІФ О» від 09.11.2009 №1.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не знав про підробку документів.

Про незаконне виключення позивача з членів ФГ «СКІФ О» та незаконне внесення змін до Статут ФГ «СКІФ О» позивач дізнався лише після надання йому ОСОБА_4 нотаріально оформленої довіреності від 26.07.2016 на виготовлення і переоформлення статутних документів.

Необхідність провести збори членів ФГ «СКІФ О» виникла лише в кінці 2016 року, коли позивач вирішив передати 25% частки своїй дочці - ОСОБА_3, у зв'язку з чим виникла необхідність внести зміни до Статуту фермерського господарства.

Факт передачі ОСОБА_3 25% частки капіталу ФГ «СКІФ О», прийняття її в члени фермерського господарства та видача ОСОБА_4 довіреності від 26.07.2016 для переоформлення статутних документів встановлені рішенням Чаплинського районного суду від 17.05.2017 у справі № 665/45/17.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив про її безпідставність, просив залишити її без задоволення.

В судове засідання 26.07.2018 з'явились позивач та представник відповідача.

Позивач просив апеляційну каргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача та представника відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення дванадцятої сесії Чаплинської районної ради народних депутатів від 08.04.1993 за №140 та розпорядження Чаплинської районної ради народних депутатів від 13.08.1993 за №30-р позивачем було засновано та зареєстровано селянське (фермерське) господарство «СКІФ», в якому ОСОБА_1 був визначений, як засновник і голова зазначеного фермерського господарства.

26.02.2008 року затверджено новий Статут селянського (фермерського) господарства «СКІФ» і нову назву - фермерське господарство «СКІФ О».

ФГ «СКІФ О» отримало нове свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 665292, вказані зміни внесені до Єдиного державного реєстру за № 1498 105 000 3000365 від 26.02.2008 року.

Відповідно до п.1.3 Статуту, в редакції від 26.02.2008, членами господарства є: голова фермерського господарства ОСОБА_1 та член фермерського господарства ОСОБА_4.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Статуту, в редакції від 26.02.2008, статутний фонд фермерського господарства становить 1000,00 грн., із яких 500 грн.(50%) внесок позивача, як голови фермерського господарства, а 500 грн. (50%) внесок члена фермерського господарства ОСОБА_4

Відповідно до рішення від 09.11.2009 № 1 та наказу голови ФГ «СКІФ О» № 8-к від 09.11.2009, у зв'язку з досягненням пенсійного віку та необхідністю лі кування, керуючись положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство" та п.7.4 Статуту ФГ «СКІФ О» в редакції від 26.02.2008, позивач, тимчасово, на невизначений термін залишив посаду голови фермерського господарства (без виходу з числа учасників (засновників) фермерського господарства, а керування господарством тимчасово, на невизначений термін доручено члену господарства ОСОБА_4, з певними обмеженнями повно важень в його діяльності, а саме права на внесення змін до установчих документів.

На підставі зазначених повноважень, виконуючий обов'язки голови фермерського господарства ОСОБА_4 здійснював господарсько-фінансову діяльність і керівництво фермерським господарством до ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2016).

Позивач в позовній заяві зазначив, що весною 2017 року, під час перевірки господарсько-фінансових документів за результатами діяльності фермерського господарства за період з листопада 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та підготовки документів до прийняття керівництва фермерським господарством і підготовки господарства до проведення весняних польових робіт, він виявив, що за час керівництва фермерським господарством виконуючий обов'язки голови фермерського господарства ОСОБА_4 самовільно, без згоди позивача прийняв рішення зборів членів ФГ "СКІФ О" від 23.01.2013, що оформлене протоколом № 01 від 23.01.2013, в якому, позивач - ОСОБА_1, брав участь як голова зборів, а ОСОБА_4, як секретар зборів.

Відповідно до вказаних рішень зборів членів ФГ «СКІФ О» задоволено заяву позивача про вихід зі складу членів фермерського господарства у зв'язку з виходом на пенсію, обрано головою фермерського господарства ОСОБА_4 та затверджено нову редакцію Статуту ФГ «СКІФ О».

На підставі зазначених рішення і протоколу зборів членів фермерського господарства ОСОБА_4 12.02.2013 року здійснив державну реєстрацію нової редакції Статуту ФГ "СКІФ О" за № 14981050006000365.

Відповідно до висновку експерта № 17-0669 від 05.02.18 у проведеній у справі судовій почеркознавчій експертизі:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі Протоколу зборів фермерського господарства «СКІФ О» від 25.01.2013 року, виконано не ОСОБА_1,а іншою особою.

2. Підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі Заяви про вихід зі складу членів фермерського господарства "СКІФ О" від 25.01.2013 року, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено порушення його прав та інтересів, при виключенні зі складу членів ФГ «СКІФ О» згідно протоколу №01 від 25.01.2013 та реєстрації нової редакції статуту, що відбулася 28.02.2013.

Що стосується питання застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти: об'єктивний - сам фактор порушення права, суб'єктивний - момент, коли особа довідалася чи могла довідатися про це порушення або особу, яка порушила право.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звернувся із клопотанням про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, посилаючись на обізнаність позивача ще з 25.01.2013 року про виключення його зі складу членів ФГ «СКІФ О» спірними рішеннями зборів членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013 року та про нову редакцію Статуту фермерського господарства, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 року за № 14981050003000365.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З аналізу позовної зааяви, вбачається, що ОСОБА_1 вважав себе членом ФГ, та передав ОСОБА_4 лише повноваження голови ФГ, а про своє порушене право дізнався лише весною 2017 року, під час перевірки господарсько-фінансових документів за результатами діяльності фермерського господарсва за період з листопада 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та підготовки документів до прийняття позивачем керівництва фермерським господарством і підготовки господарства до проведення весняних польових робіт.

Разом з тим, в апеляційній скарзі, позивач зазначає, що дізнався про незаконне внесення змін до Статуту ФОГ «СКІФ О» 26.07.2016, в період видачі ОСОБА_4 на його ім'я нотаріальної довіреності на внесення відповідних змін до Статуту ФГ «СКІФ О».

Судова колегія зазначає, що позивач, залишаючи за собою право засновника ФГ «СКІФ О», право членства у ФГ «СКІФ О», право користування активами (майно, грошові кошти, статутний капітал та інше) в межах 50 %, право повернення на посаду голови ФГ «СКІФ О» при необхідності та зберігаючи за собою наказом № 8-к від 09.11.2009 права та обов'язки, передбачені Статутом ФГ (в редакції від 28.02.2008), починаючи з моменту внесення 28.02.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо зміни до установчих документів ФГ «СКІФ О», повинен був цікавитись станом ведення господарства ФГ «СКІФ О», отже мав можливість дізнатись про порушення свого права.

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається з 28.02.2013, тобто з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо установчих документів ФГ «СКІФ О».

Щодо наявності поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судовою колегією враховується, що позивач за життя свого сина ОСОБА_4 будь-яких вимог про поновлення своїх прав у ФГ «СКІФ О» не заявляв.

Позивач в 2016 році, після смерті сина - ОСОБА_4, також не звернувся до суду за захистом свого порушеного права, а на підставі рішень зборів членів ФГ «СКІФ О», оформлених протоколом № 02 від 01.08.2016 (згідно яких, зокрема, ОСОБА_1 було обрано головою ФГ та затверджено нову редакцію Статуту ФГ «СКІФ О»), звернувся до Державного реєстратора про реєстрацію нової редакції Статуту ФГ «СКІФ О», відповідно до якої ОСОБА_1 належить 25%, Дикун - 25%, ОСОБА_4 - 50 % частки капіталу ФГ «СКІФ О».

В подальшому рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 17.05.2017 у справі № 66/45/17, яке набрало законної сили, визнано недійсними та скасовані рішення зборів членів ФГ «СКІФ О», що оформлені протоколом №2 від 01.08.2016 та статут ФГ «СКІФ О» у новій редакції від 01.08.2016.

Чаплинським районним судом Херсонської області встановлено наступне.

На підставі рішення зборів членів фермерського господарства «СКІФ О» від 01.08.2016, довіреності, наданої ОСОБА_4 ОСОБА_1 від 26.07.2016 року, державним реєстратором Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області внесено зміни до статуту ФГ «СКІФ О», визначено головою ФГ ОСОБА_1 та вказано частки членів фермерського господарства, відповідно до яких ОСОБА_4 належить 50% складеного капіталу, ОСОБА_1 - 25% , ОСОБА_3 - 25% .

ОСОБА_4 не був присутнім під час прийняття рішень зборів членів ФГ «СКІФ О», що оформлені протоколом №2 від 01.08.2016.

Державним реєстратором внесені зміни до статуту ФГ «СКІФ О» на підставі незаконного та недійсного рішення загальних зборів ФГ, затвердженого протоколом загальних зборів № 02 від 01.08.2016. Реєстрація вказаних змін відбулася на підставі довіреності від 26.07.2016 року, виданої ОСОБА_4, яка втратила свою дію в день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з даним позовом про визнання недійсними рішення зборів членів ФГ «СКІФ О» від 25.01.2013, оформлених протоколом № 01 від 25.01.2013 та нової редакції Статуту ФГ СКІФ О», зареєстрованої 28.02.2013 лише після скасування Чаплинським районним судом Херсонської області рішень зборів членів ФГ «СКІФ О», оформлених протоколом № 02 від 01.08.2016.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_1 подано позов 15.09.2017, тобто після спливу загального (трирічного) строку позовної давності.

З урахуванням вищевикладених обставин судова колегія приходить до висновку про відсутність у позивача поважних причин пропуску цього строку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності є правомірним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його зміни або скасування.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі № 923/875/17 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

5. Повний текст постанови складено 03.08.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна