Рішення № 75692402, 30.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/1894/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання: Якимчук В.В.,

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 26806,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Старобільська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області) про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 26806,35 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 1-2).

Позивач подав уточнений адміністративний позов (а.с. 56-57), в якому виклав остаточні позовні вимоги, просив суд:

- стягнути кошти з Відповідача в погашення податкової заборгованості у сумі 26806,35 грн, з яких:

- по орендній платі з фізичних осіб у сумі 14931,06 грн за період з березня по червень 2017 року, в тому числі основний борг - 14884,80 грн, пеня - 46,26 грн;

- пені з єдиного податку з фізичних осіб за період з липня по листопад 2016 року в розмірі - 11875,29 грн.

В обґрунтування остаточних позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач має податкову заборгованість у сумі 26806,35 грн, яка складається з орендної плати з фізичних осіб у сумі 14931,06 грн за період з березня по червень 2017 року, в тому числі основний борг - 14884,80 грн, пеня - 46,26 грн; та пені з єдиного податку з фізичних осіб за період з липня по листопад 2016 року в розмірі - 11875,29 грн. Відповідачу Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 24.02.2014 № 1, яку вручено особисто Відповідачу.

З посиланням на вимоги пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України просить стягнути кошти з відповідача в сумі заборгованості 26806,3558 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 96).

Відповідач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи без її участі, адміністративний позов визнала в повному обсязі (а.с. 98).

Відповідачем під час судового розгляду подавались такі клопотання: заява про зменшення податкового боргу та розстрочення сплати, клопотання про розстрочення сплати (а.с. 50-51, 95).

З урахуванням вимог статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована фізичною - особою підприємцем 30.01.2004, перебуває на обліку у Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (а.с. 6-8А).

ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 31.032.2015 була платником єдиного податку, з 01.01.2015 відносився до третьої групи з встановленою ставкою податку у розмірі 5% до доходу, що підтверджено інформацією, зазначеною у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 № 1919, корінці свідоцтва платника єдиного внеску серії НОМЕР_2, акті про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.03.2015 № 77/17-2921818862, рішенні від 31.03.2015 № 48 про анулювання реєстрації платника єдиного податку (а.с. 45-48).

З інтегрованої картки платника слідує, що за Відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб станом на 24.07.2018 у розмірі 14931,06 грн (а.с. 58-59), та з єдиного податку з фізичних осіб станом на 11.05.2018 у розмірі 11875,29 грн (а.с. 25).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3, пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5, пункту 49.18).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Правові засади плати за землю встановлені Розділом XIII Податкового кодексу України.

Платником орендної плати, згідно з пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, є орендар земельної ділянки.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України).

У відповідності до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Між Відповідачем та Старобільською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.01.2001 № 251101/040825100005, яка знаходить: м. Старобільськ, вул. Р. Люксембург ,буд. 78-Б (а.с. 15).

Згідно з інформацією, зазначеною у листі Старобільської міської ради Луганської області від 30.06.2017 № 1605, виконавчий комітет Старобільської міської ради направляє інформацію до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо договорів оренди землі, продовження (припинення) терміну дії та укладання нових договорів оренди. На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення було здійснено перехід права власності з комунальної у приватну, зокрема, у ОСОБА_1 (договір від 28.01.2018 за № 251101/0400825100005) код НОМЕР_1, договір купівлі - продажу від 19.06.2017 за реєстром № 1580 (а.с. 94).

Відповідачем подано до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області таку податкову звітність з орендної плати з фізичних осіб, а саме:

- податкову декларацію від 08.08.2017 за 2015 рік, згідно із якою нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2015 рік 19051,96 грн, в тому числі щомісячно по 1587,66 грн, окрім січня, в якому до зменшення визначено 1587,70 грн (а.с. 83-84);

- податкову декларацію від 22.02.2016 за 2016 рік, згідно із якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2016 рік на загальну суму 19051,96 грн, з щомісячним платежем по 1587,66 грн, окрім січня, в якому до сплати визначено 1587,70 грн (а.с. 85-86);

- уточнюючу податкову декларацію від 08.08.2017 за 2016 року, згідно із якою нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік 7938,34 грн, в тому числі за січень - 1587,70 грн, за лютий - травень - 1587,66 грн (а.с. 87-88).

З огляду на викладені вище положення Податкового кодексу України, судом встановлено, що Відповідач мала сплатити суму самостійно визначених податкових зобов'язань, у визначений пунктом 57.1 статті 57 ПК України строк, чого нею зроблено не було.

Наявність у Відповідача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена розрахунком податкового боргу (а.с. 10) та зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 11-14).

У відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, Відповідачу по орендній платі з фізичних осіб було проведено нарахування пені у розмірі 46,26 грн, яка залишається несплаченою в повному обсязі.

Відповідачем суду не надано доказів сплати цього податкового боргу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 291.2. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою

Згідно вимог пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

З матеріалів справи судом встановлено, що Відповідач була платником єдиного податку третьої групи.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.3 цієї статті ПК України, передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу України).

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

У відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, Відповідачу по єдиному внеску з фізичних осіб було проведено нарахування пені у розмірі 11875,29 грн, яка залишається несплаченою в повному обсязі.

Наявність у відповідача податкового боргу у розмірі несплаченої пені по єдиному внеску з фізичних осіб станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджується розрахунком пені (а.с. 23) та витягом з ІКП (а.с. 24-25).

Наявність у ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 26806,35 грн, у тому числі податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 14931,06 грн за період з березня по червень 2017 року, в тому числі основний борг - 14884,80 грн, пеня - 46,26 грн; пеня - 46,26 грн; та пені з єдиного податку з фізичних осіб за період з липня по листопад 2016 року в розмірі - 11875,29 грн, станом на час розгляду даної справи підтверджена розрахунками податкового боргу (а.с. 10, 23) та інтегрованою карткою платника податків за вказаними видами платежів за 2013-2018 роки (а.с. 11-14, 24-25, 58-80).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Відповідачу було надіслано податкову вимогу від 24.02.2014 № 1, яка отримана особисто Відповідачем 04.04.2014 (а.с. 26, 26 зв.).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платників рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

27.02.2014 Старобільською ОДПІ Відповідачу було надіслано податкову вимогу від 24.02.2014 № 1, яка отримана останньою 04.03.2014 (а.с. 26, 26 зв.).

Оскільки податкова вимога від 24.02.2014 № 1 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДФС у Луганській області.

Відповідач визнала позовні вимоги.

Відповідно до положень статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 544081,32 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Статтею 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У той же час, Відповідачем станом на дату судового розгляду справи не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання про розстрочення виконання судового рішення, зокрема, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що Відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг в сумі 26806,35 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно із частиною першою статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 04.06.2018 № 481 (а.с. 3).

Зважаючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову до суду, що складає 881,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце реєстрації: 92700, АДРЕСА_1) про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 26806,35 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце реєстрації: 92700, АДРЕСА_2) на користь місцевого бюджету кошти за податковим боргом у загальній сумі 26806 (двадцять шість тисяч вісімсот шість) гривень 35 копійок, з яких:

- 14931 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одну) гривню 06 копійок з орендної плати з фізичних осіб за період з березня по червень 2017 року, з яких 14884 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 06 копійок - основного боргу, 46 (сорок шість) гривень 26 копійок - пені;

- 11875 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 29 копійок пені з єдиного податку за період липень - листопад 2016 року.

Повернути Головному управлінню ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до Луганського окружного адміністративного суду за платіжним дорученням від 04 червня 2018 року № 481, що складає 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 02 серпня 2018 року.

Суддя С.М. Чиркін