Рішення № 75689698, 01.08.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/191/18

Справа № 470/356/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря Дячук А.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В позові зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх баба ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частка в пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Леніна (СТОВ ім. Шевченка), що визначена у розмірі 5732 грн., сертифікат на право на земельну частку (пай) по Висунській сільській раді Березнегуватського району Миколаївської області. За життя покійна склала заповіт, який посвідчено секретарем Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. Право на земельну частку (пай) згідно з сертифікатом та грошовий вклад померла заповідала дочці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 їх мати ОСОБА_5 померла. В березні 2018 року позивачі звернулися до Березнегуватської державної нотаріальної контори та отримали роз'яснення що для оформлення спадкових прав на право власності на земельну частку (пай) їм необхідно надати оригінал правовстановлюючого документа, сертифікат на право власності на земельну частку (пай). Однак вказаний сертифікат наразі втрачено, а отримати його дублікат немає можливості. Оскільки із-за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа, позивачі не можуть оформити передбачене законодавством право на спадщину, просять суд визнати за ними в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), що виданий на підставі розпорядження Березнегуватської районної державної адміністрації № 356 від 06.12.1996 року, що належала їх бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, спадщину після смерті якої прийняла донька ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, але не оформила своїх спадкових прав, в рівних долях по 1/2 частині кожному.

В підготовче засідання позивачі та їх представник (за дорученням) надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче засідання направив заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог позивачів не заперечував.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачів ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть НОМЕР_4 виданого 02.07.2002 року виконкомом Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, актовий запис № 28 (а.с.5).

Після її смерті відкрилась спадщина на частку в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Леніна (СТОВ ім. Т.Г. Шевченка), що визначена у розмірі 5732 грн. або 4,193 відсотків, згідно сертифікату про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_8 виданого 05.10.2001 року Висунською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області та на сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_5 по Висунській сільській раді Березнегуватського району Миколаївської області (КСП ім. Леніна), виданого відповідно до рішення Березнегуватської РДА №356 від 06.12.1996 року в розмірі 5,69 умовних кадастрових гектарів, вартістю 23620 грн., та зареєстрованого за №314 від 23.12.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с.7, 17).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області 20.05.2002 року та зареєстрований в реєстрі за №186, яким заповідала своїй доньці, ОСОБА_5, право на земельну частку (пай) згідно сертифікату НОМЕР_5 та грошовий вклад (а.с.8).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 її донька ОСОБА_5 прийняла, проте свої спадкові права належним чином не встигла оформити та отримати правовстановлюючий документ, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_9 виданого виконавчим комітетом Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області 01.07.2003 року (а.с.15).

На момент смерті ОСОБА_4 з нею проживала та була зареєстрована її донька ОСОБА_5 (а.с.9).

На момент смерті ОСОБА_5 з нею проживали та були зареєстровані її сини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.16).

За оформленням своїх спадкових прав, після смерті матері, позивачі звернулися до завідувача Березнегуватською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку (а.с.18).

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Так, відповідно до ст. 2 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі підприємству в установленому порядку державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст.9 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земельний пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України.

В силу ст.529 ЦК УРСР (який був чинний на час відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_5, проживаючи на момент смерті разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4, та позивачі, проживаючи на момент смерті зі своєю матір'ю ОСОБА_5, успадкували після їх смерті спадкове майно, вступивши в його управління та володіння, у тому числі і право на земельну частку (пай) як спадкоємці за заповітом та першої черги за законом. У позові позивачі зазначили що сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачено. Оскільки чинним законодавством не передбачено видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай) у разі втрати, пошкодження сертифікату на право на земельну частку (пай), належним способом захисту прав спадкоємців, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай). Про вказане свідчить також частина 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» яка передбачає, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що матір позивачів прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, позивачі є спадкоємцями померлої матері за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки вступили в управління та володіння спадковим майном, та на даний час не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на оспорювану земельну частку (пай), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачам судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) (по КСП ім. Леніна) розміром 5,9 умовних кадастрових гектарів в межах території Висунської сільської ради, що належала померлій, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_5, виданого на підставі розпорядження Березнегуватської районної державної адміністрації від 06 грудня 1996 року № 356, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 314 від 23 грудня 1996 року, спадщину після якої прийняла та не оформила спадкових прав її донька (матір позивачів) ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, в рівних долях по 1/2 частині кожному.

Стягнути з Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору, в розмірі по 352 грн. 40 коп. кожному.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текс рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивачі: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_6 виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 17.09.2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, паспорт НОМЕР_7 виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 15.12.2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

відповідач Висунська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375820, КОАТУУ 4821180701, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Висунськ, вул. Ковтюха, 3.

Суддя С. А.Луста