Постанова № 75689057, 18.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/46/18 Провадження № 22-ц/795/826/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Кузюри Л.В., Шарапової О.Л.,

за участі секретаря Кривопиші Я.О.,

позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року; суддя - Цибенко І.В.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 26 квітня 2018 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

03.01.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором без номера від 10.07.2012 в сумі 106000 грн 00 коп. та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1600 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2012 ОСОБА_2 подав ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву про отримання банківських послуг, у якій зазначив, що він згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку» складає між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» договір. Після цього ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 9000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Внаслідок порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення вказаних у договорі платежів у нього перед позивачем на 31.10.2017 виникла вищезазначена заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 9000 грн 00 коп. та за відсотками у розмірі 97000 грн 00 коп.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги доведено належними й допустимими доказами та що початок перебігу позовної давності по справі необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником зобов’язання, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки, яким є 30.03.2017, а отже позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості заявлені в межах строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- з наявних у справі доказів неможливо встановити, яку саме кредитну картку видано ОСОБА_2, які саме банківські послуги він бажав отримати, встановлення якого розміру кредитного ліміту він бажав та строк дії укладеного сторонами договору. Оригінали цих доказів або належним чином завірені їх копії, необхідні для з’ясування зазначених обставин, суду І інстанції не надано попри вимоги відповідача їх надати. Тому висновок суду про те, що відповідач користувався саме карткою «Універсальна. 55 днів пільгового періоду», не базується на належних доказах;

- з наявних у справі доказів неможливо встановити, з якими саме умовами, тарифами й правилами кредитування погоджувався ОСОБА_2, так як він такі не підписував, а пам’ятка клієнта йому не видавалася;

- у наданих ПАТ КБ «ПриватБанк» суду доказах маються суттєві розбіжності. Так, загальна кредитна заборгованість, згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, на 31.10.2017 становить 106000 грн 00 коп., але згідно з випискою по рахунку, доданою відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, станом на 21.10.2017 загальний борг зазначено в розмірі 114429 грн 05 коп.;

- оскільки не доведено термін дії виданої ОСОБА_2 платіжної картки, а останній платіж по ній відбувся, згідно з наданою випискою по рахунку, 07.02.2014, то при вирішенні справи суд мав застосувати позовну давність;

- посилання суду на те, що відповідачем не надано контррозрахунку або висновку економічної експертизи щодо правильності виконаного позивачем розрахунку кредитної заборгованості, є помилковим, так як контррозрахунок відповідачем надано, а висновок економічної експертизи не був наданий і позивачем;

- на день останнього користування кредитними коштами – 22.11.2013 борг відповідача становив 7965 грн 00 коп. З наданих позивачем доказів випливає, що більшість цієї суми знята банком на погашення процентів за користування кредитним лімітом, а отже позивач здійснював нарахування процентів на проценти.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, а представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Так по справі встановлено.

10.07.2012 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою він, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами ПАТ КБ «ПриватБанк», виявив бажання оформити на своє ім’я платіжну картку, але конкретний її вид не вказав. У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_2 згоден, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, що ОСОБА_2 ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, що ОСОБА_2 зобов’язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на вказаному сайті. Це підтверджено копією анкети-заяви (арк. 9).

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» № СП-2010-256 від 06.03.2010 (витяг з них на арк. 11-34):

- карткові рахунки відкриваються на невизначений строк (п. 1.1.7.3.); договір з держателем карти діє на протязі 12 місяців з моменту підписання (отримання картки) та автоматично лонгується, якщо жодна з сторін не проінформує іншу про його припинення (п. 1.1.7.12.),

- держатель карти надає свою згоду на встановлення та зміну кредитного ліміту за одностороннім рішенням банку (п. 2.1.1.2.3); банк має право в односторонньому порядку щомісячно вносити зміни до Умов та правил надання банківських послуг (п. 1.1.6.1.) і вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання боржником своїх зобов’язань (пп. 2.1.1.4.2., 2.1.1.12.11.),

- за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6.), та комісію за обслуговування карткового рахунку і перевитрати платіжного ліміту у разі настання такого (пп. 2.1.1.12.8., 2.1.1.5.5). Процентна ставка по кредиту на наступний за звітним місяць зазначається банком у щомісячній виписці по картковому рахунку за звітний місяць (п. 2.1.1.12.12),

- при порушенні строку платежів за будь-яким передбаченим договором грошовим зобов’язанням більш ніж на 30 днів банком стягується штраф у розмірі 500 грн 00 коп. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням прострочених процентів та комісії (п. 1.1.5.20.),

- при непогашенні кредиту, процентів, комісії на суму від 100 грн 00 коп. заборгованість вважається простроченою і на неї нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється згідно з Тарифами обслуговування, а саме: за кожен день прострочення кредиту – базова процентна ставка поділена на 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. 00 коп. (одноразово), за прострочення сплати процентів і комісії - 100% від розміру неналежно сплачених процентів та комісії за кожен місяць такого порушення (пп. 1.1.5.21., 2.1.1.12.6.1.,2.1.1.12.6.2.).

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»:

- місячна базова процентна ставка – 3%, за тратами, здійсненими: з 01.09.2014 – 2,9%, з 01.04.2015 – 3,6%;

- обов’язковий щомісячний платіж – 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн 00 коп. та не більше залишку заборгованості), з 01.04.2014 – 5% від заборгованості (але не менше 100 грн 00 коп. та не більше залишку заборгованості);

- пеня = 0,24 % від суми загальної заборгованості + 50 грн 00 коп. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн 00 коп.;

- штраф за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов’язань – 500 грн 00 коп. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, з 15.05.2013 кредитний ліміт становив 1000 грн 00 коп., станом на 27.11.2013 кредитний ліміт збільшено до 9000 грн 00 коп. (арк. 8).

Виходячи з виписки по рахунку ОСОБА_2 за період з 10.07.2012 по 27.03.2018, останній у період з 10.07.2012 по 19.02.2014 отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти у загальній сумі 12248 грн 00 коп.; на погашення кредиту останнім самостійно сплачено 1465 грн 95 коп. та погашено банком – 7793 грн 80 коп., а всього на погашення кредиту ОСОБА_2 надійшло 9259 грн 75 коп. (арк. 113-115).

З розрахунку заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором без номера від 10.07.2012 вбачається, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач здійснив 09.02.2015; на 31.10.2017 позивач нарахував відповідачеві кредитну заборгованість в сумі 106000 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 9000 грн 00 коп. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 97000 грн 00 коп. (арк. 6-8).

Довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 18.06.2018 підтверджено, що кінцевим строком дії виданої ОСОБА_2 платіжної картки є березень 2017 р. (арк. 162).

09.02.2018 ОСОБА_2 подано заяву про застосування позовної давності при вирішенні справи (арк. 68).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

У ході розгляду справи підтверджено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» надавало, а ОСОБА_2 отримував від нього грошові кошти у кредит і самостійно частково погашав кредит, проценти за користування ним та неустойки, використовуючи для отримання банківських послуг відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» на його ім’я картковий рахунок та видану йому цим товариством платіжну картку.

Оскільки строк дії виданої відповідачеві платіжної картки закінчився у березні 2017 р., то до 31.03.2017 він мав повністю сплатити позивачеві кредитну заборгованість. Проте цей обов’язок відповідач не виконав.

Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 у справі № 6-61цс14, від 01.10.2014 у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України). Так як ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду 03.01.2018 (арк. 2), то позивачем не пропущено строк позовної давності на стягнення з відповідача кредитної заборгованості, що утворилася у період з 03.01.2015 по 03.01.2018 (03.01.2018 – 3 роки (передбачений ст. 257 ЦК України строк позовної давності) = 03.01.2015).

Виходячи з наданого ПАТ КБ «ПривтаБанк» розрахунку (арк. 6-7), в межах вищезазначеного строку позовної давності заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПривтаБанк» становить: за кредитом – 9000 грн 00 коп. та за відсотками на залишок заборгованості за кредитом (їх показано у колонці № 9) – 13875 грн 36 коп. З цього випливає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути кредитну заборгованість у загальній сумі 22875 грн 36 коп. Апеляційний суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 97000 грн 00 коп., так як з наданого позивачем розрахунку вбачається, що її нараховано у спосіб, передбачений пп. 1.1.5.21., 2.1.1.12.6.1.,2.1.1.12.6.2. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» № СП-2010-256 від 06.03.2010, тобто не тільки на заборгованість за кредитом, а й на прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом, і на комісії, і на пеню, що суперечить ст.ст. 1054 ч. 2, 1048 ч. 1 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи (копія довідки на арк. 55), то в порядку п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і ч. 13 ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягти на відшкодування витрат по сплаті судового збору з державного бюджету 349 грн 60 коп. – пропорційно до задоволеної частини вимог.

Узагальнюючи наведене, апеляційний суд доходить висновку про те, що рішення суду І інстанції слід змінити шляхом приведення його у відповідність до вищевказаного.

Апеляційний суд вирішує справу як на підставі наданих місцевому суду доказів, так і на підставі наданих апеляційному суду доказів, так як всі вони мають виключне значення для справи.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року змінити шляхом зменшення визначеного судом розміру заборгованості за процентами за користування кредитом до 13875 (тринадцяти тисяч восьмисот сімдесяти п’яти) грн 36 коп., а загальної суми заборгованості – до 22875 (двадцяти двох тисяч восьмисот сімдесяти п’яти) грн 36 коп.

Це ж рішення в частині відшкодування судових витрат змінити, стягнувши 349 (триста сорок дев’ять) грн 60 коп. на відшкодування судового збору з розрахункового рахунку № 31210206780002, отримувач – УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: