Постанова № 75688631, 31.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 741/1242/17 Провадження № 22-ц/795/706/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарями: Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: Носівська міська рада Чернігівської області, Носівська районна державна адміністрація Чернігівської області,

третя особа: Носівська районна державна нотаріальна контора,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року (ухвалене о 16:02 год., повний текст рішення складено 10 квітня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Носівської міської ради Чернігівської області, Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до Носівської міської ради Чернігівської області, в якому просили:

- визнати за ОСОБА_2 право в розмірі 1/2 частини в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 3,32 умовних кадастрових гектара із земель колишнього КСП ім. Куйбишева (реформоване в ТОВ «Агрофірма «Обрій») села Червоні Партизани Носівського р-ну Чернігівської обл., що входить до Носівської об’єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської обл.;

- визнати за ОСОБА_3 право в розмірі 1/2 частини в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 3,32 умовних кадастрових гектара із земель колишнього КСП ім. Куйбишева (реформоване в ТОВ «Агрофірма «Обрій») села Червоні Партизани Носівського р-ну Чернігівської обл., що входить до Носівської об’єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської обл.

Позов обґрунтовували тим, що 29.01.1999 померла ОСОБА_4, 26.06.2001 помер її чоловік ОСОБА_5, 15.10.2002 помер їх син ОСОБА_6 Спадщину після смерті вказаних осіб, до якої, зокрема, увійшло право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 3,32 на землях колишнього КСП ім. Куйбишева, сертифікат про право на яку не зберігся, прийняли ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках як спадкоємці за законом. У липні 2017 року позивачі звернулися до Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявами про одержання свідоцтва про право на спадщину на вказане майно. Постановою державного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документа сертифікату на право на земельну частку (пай).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 10.10.2017 до участі у справі у якості співвідповідача залучено Носівську районну державну адміністрацію Чернігівської області (а.с. 54).

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважають його необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного і всебічного з’ясування обставин справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачі надали докази набуття спадкодавцем ОСОБА_4 права на спірну земельну частку (пай), яким є лист Володькодівицької сільської ради Носівського р-ну Чернігівської обл. № 03-06/1132 від 28.12.2016.

Заявниці зазначають, що суд взагалі не звернув уваги та не вивчив як доказ лист Носівської міської ради Чернігівської обл. від 24.01.2017 № 03-09/906, яким підтверджується інформація про те, що ОСОБА_4 є в списку власників сертифікатів Червонопартизанської сільської ради, які виявили бажання отримати земельні частки (паї) і державні акти на право приватної власності на землю по ТОВ «Агрофірма «Обрій».

Також заявниці не погоджуються з висновком районного суду про пропуск позивачами строку позовної давності для подання позову до суду.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_3, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 4 статті 376 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не мають права на спадкування після смерті ОСОБА_4, оскільки не входять до кола спадкоємців останньої; ОСОБА_4 за життя не набула права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, а тому це право не входить до складу спадщини після її смерті та не переходить до спадкоємців; позов заявлений поза межами позовної давності, оскільки задовго до 2016 року, а саме ще при житті ОСОБА_4, позивачам було достовірно відомо, що остання була членом КСП ім. Куйбишева та підлягала включенню до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Куйбишева, однак вони не вчинили жодних дій з метою успадкування цього права

З висновком районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 погоджується апеляційний суд, однак такого висновку суд першої інстанції дійшов із помилкових мотивів.

Судом по справі встановлено, що 31.10.1995 КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани видано акт про право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000081, згідно якого вказаному власнику землі передано у колективну власність 5462,8 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 188).

У подальшому КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани було реорганізовано.

Згідно статуту ТОВ «Агрофірма «Обрій» затвердженого загальними зборами товариства протокол № 1 від 16.03.2000, зареєстровано у Носівській районній державній адміністрації розпорядження № 97 від 24.03.2000, та установчого договору товариства від 22.03.2000, ТОВ «Агрофірма «Обрій» створено на базі і є правонаступником прав та обов’язків реорганізованого підприємства - КСП ім. Куйбишева; товариство є правонаступником прав та обов’язків реорганізованого підприємства – КСП ім. Куйбишева (а.с. 164-180).

ОСОБА_7 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про визнання за ними права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування із земель колишнього КСП ім. Куйбишева (реформоване в ТОВ «Агрофірма «Обрій») села Червоні Партизани Носівського р-ну Чернігівської обл.

Зазначений позов суд розглянув за участі відповідачів - Носівської міської ради Чернігівської області, Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004, позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного перегляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, що відповідає приписам ст. 23-24, 43, 49-51, 55 ч. 1, 367, 368 ч. 1 ЦПК України.

Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов’язок належного відповідача усунути порушення права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вищевказані роз’яснення щодо належних відповідачів у таких справах не звернув уваги.

Так, районним судом залишено поза увагою те, що позивачами порушуються вимоги про визнання за ними права власності на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма «Обрій». Суд першої інстанції розглянув справу без участі останнього як належного співвідповідача у справі, а апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов’язки шляхом ухвалення нового рішення.

З огляду на те, що до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 районний суд дійшов з помилкових мотивів, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року підлягає зміні в частині мотивів відмови, в іншій частині підлягає залишенню без змін.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачами надані належні докази на підтвердження позовних вимог, які суд першої інстанції необґрунтовано визнав недостовірними та недостатніми, та доводи щодо незгоди з висновком районного суду про пропуск позивачами строку позовної давності для подання позову, оскільки питання обґрунтованості позову, доведеності обставин, які підлягають доказуванню, інші обставини по суті спору наразі значення не мають, так як не впливають на висновок про необхідність відмови у задоволенні позову. Позов у справі за відсутності одного з належних співвідповідачів не міг бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовувався.

Керуючись ст.ст. 367, 374, ч. 4 ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року – змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:Судді: