Постанова № 75688575, 27.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/3275/17 Провадження № 22-ц/795/627/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарями: Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2,

представник позивача – адвокат ОСОБА_3,

відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представник відповідача: ОСОБА_4,

треті особи: Новозаводський відділ державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року (повний текст рішення складено 13 березня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером № 369 від 12.02.2015 про стягнення грошових коштів у сумі 87 669,83 грн з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтований тим, що в порушення вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», гл. 16 наказу Міністерства Юстиції України від 20.02.2012 № 296/5 та постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.1999 № 1172 приватний нотаріус ОСОБА_5 не виконала свого обов’язку щодо перевірки поданих на обґрунтування стягнення документів. Виконавчий напис вчинено на правочині «Генеральное соглашение о реструктуризации задолжености и присоединении к Условиям и правилам предоставления продукта кредитных карт» від 27.11.2012 № б/н, який не є кредитним договором та укладення якого позивач заперечує, при цьому у виконавчому документі вказаний кредитний договір № б/н від 23.11.2012. При вчиненні виконавчого напису банком не надано нотаріусу всіх наявних та необхідних документів, які б підтверджували наявність безспірності. Оскільки виконавчий напис був вчинений не на оригіналі документу, що підтверджує безспірність заборгованості; з дня виникнення права вимоги по кредитних договорах № б/н від 18.11.2011, № CNPGRP632710025 від 02.02.2012, № SAMDN50ОТС003196268 від 20.05.2010 на момент вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років та фіктивністю «Генерального соглашения», такий напис не підлягає виконанню.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про задоволення вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тесту – банк) від 12.02.2015 за № 369 в частині стягнення штрафу в сумі 3 175,09 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення в частині незадоволених вимог і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким повністю визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером № 369 від 12.02.2015 про стягнення грошових коштів у сумі 87 669,83 грн з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що не підлягає виконанню.

Заявник вважає, що оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- на момент вчинення виконавчого напису строк виконання договору сплив, а тому ні про яке проведення стягнення боргу частинами не може бути мови;

- за виконавчим написом з позивача стягнуто всю суму боргу, а не його частини, а тому висновок суду щодо законності вчинення виконавчого напису на копіях документів за правилами п.п. 5.3 п. 5 гл. 16 розділу ІІ наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 є безпідставним та незаконним;

- оскільки виконавчий напис вчинено на всю суму боргу, то за правилами п.п. 5.1 п. 5 гл. 16 розділу ІІ вказаного вище наказу останній має бути вчинений на оригіналі документа, що встановлює заборгованість;

- судом першої інстанції був встановлений факт спливу позовної давності за вимогами про стягнення штрафу, що свідчить про наявність спору стосовно суми заборгованості і спростовує безспірність вимог відповідача на момент вчинення виконавчого напису.

У поясненнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що укладена 27.11.2012 між позивачем та банком Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості складає разом з Умовами та правилами надання банківських послуг кредитний договір, отже виконавчий напис нотаріусом вчинено на кредитному договорі. Вказує, що приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису. Наголошує, що оскільки за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, Порядок вчинення виконавчих дій нотаріусами України передбачає вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору. Зауважує, що згідно кредитного договору строк повернення кредитних коштів визначений до 30.11.2014, виконавчий напис вчинений 12.02.2015, тобто в межах трирічного строку.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_4, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 27.11.2012 по 22.01.2015 отримав від ПАТ КБ «Приват Банк» всі необхідні документи, передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172. Визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення штрафу в сумі 3 175,09 грн районний суд узяв до уваги той факт, що стягнення, згідно виконавчого напису, проводилося за два роки один місяць двадцять шість днів, а саме з 27.11.2012 по 22.01.2015, тобто на момент вчинення виконавчого напису позовна давність в частині вимоги про стягнення штрафу сплила.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд, через їх невідповідність обставинам справи та, як наслідок, порушення норм матеріального права.

Судом по справі встановлено, що 27.11.2012 між позивачем та банком укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток, відповідно до умов якої позивач погодився з тим, що дана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, Тарифами складає між ним та банком кредитний договір (а.с. 7-8, 42).

Згідно п. 2.1 вказаної угоди банк надав позивачу строковий кредит в сумі 67 518,86 грн, на строк 24 місяці, з 27.11.2012 по 30.11.2014, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку в обмін на зобов’язання ОСОБА_2 по поверненню кредиту, сплаті процентів.

01.02.2015 ПАТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_2 письмову вимогу від 29.01.2015 про усунення порушень за кредитним договором від 27.11.2012 б/н та сплату боргу в сумі 86 469,83 грн (а.с. 220-221).

12.02.2015 банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору № б/н від 27.11.2012 для стягнення боргу частинами за вказаним вище кредитним договором, а саме 85 969,83 грн, а також витрат пов’язаних із вчиненням виконавчого напису в сумі 1 700 грн (а.с. 216).

12.02.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 369, про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 87 669,83 грн, які є його боргом за кредитним договором № б/н від 23.11.2012, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 215).

Запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі:

- основний борг – 55 449,33 грн;

- сума заборгованості по відсоткам – 18 473,53 грн;

- комісія – 8 871,88 грн;

- штраф – 3 175,09 грн,

що всього становить 85 969,83 грн;

- витрати, пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 1 700 грн.

Всього, з урахуванням витрат пов’язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 87 669,83.

Строк, за який провадиться стягнення – два роки один місяць двадцять шість днів, а саме з 27.11.2012 по 22.01.2015.

Вказаний виконавчий напис було здійснено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі наступних документів (а.с. 215-226):

- заява ПАТ КБ «ПриватБанк»;

- письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 27.11.2012 з доказами направлення позивачу;

- Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.11.2012 (оригінал);

- виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором № б/н від 27.11.2012, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом – ОСОБА_2, станом на 22.01.2015.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Зі змісту вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5М виконавчого напису вбачається, що останній пропонує стягнути грошові кошти у сумі 88 669,83 грн з ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 23.11.2012, в той час як банком для вчинення виконавчого напису було надано укладену між сторонами Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток № б/н від 27.11.2012, на копії якої нотаріус і вчинив напис (а.с. 215, 223).

Таким чином, зазначена у виконавчому написі від 12.02.2015, за реєстровим номером 369, дата боргового документу не співпадає з датою кредитного договору, на якому він вчинений.

Враховуючи наявні розбіжності виконавчий напис, вчинений 12 лютого 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у сумі 87 669,83 грн, зареєстрований в реєстрі за №369, не може бути визнаний таким, що підлягає виконанню.

Посилання представника банку на те, що вказані розбіжності є технічною помилкою нотаріусу не може бути слушним, оскільки не дотримано передбачений п. 6.3 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, порядок щодо виправлення помилок у тексті оформлюваного документа. Так, виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

Заперечення представника банку, в яких він зазначає про дотримання приватним нотаріусом при вчинені виконавчого напису порядку його вчинення, надання банком всіх необхідних документів для його вчинення, не заслуговують на увагу зважаючи на вищевикладені обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

В силу вимог ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв’язку із задоволенням позову та апеляційної скарги із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1500 грн у відшкодування судових витрат – 640 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 960 грн за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року – скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 12 лютого 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» грошових коштів у сумі 87 669,83 грн, зареєстрований в реєстрі за номером 369, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 1500 грн у відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 01 серпня 2018 року.

Головуючий:Судді: