Ухвала суду № 75688249, 02.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29459/18

Провадження № 1-кс/761/20008/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С., за участю секретаря Хлань В.О., старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Самолюка Т.В., розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000267 від 10.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.358 та ч.2 ст.209 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.206-2, ч.2 ст.209 КК України, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.205, ч.2 ст.258-5 та ч.1 ст.258-5 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

02 серпня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Самолюка Т.В., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Калітенком С.О., в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000267 від 10.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.358 та ч.2 ст.209 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.206-2, ч.2 ст.209 КК України, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.205, ч.2 ст.258-5 та ч.1 ст.258-5 КК України, про арешт майна, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; частку в розмірі 68/100 нежитлової будівлі (торгово-побутового комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_2.

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000267 від 10.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.358 та ч.2 ст.209 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.206-2, ч.2 ст.209 КК України, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.205, ч.2 ст.258-5 та ч.1 ст.258-5 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у травні 2014 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою захоплення часток статутного капіталу ТОВ «Віктор Д» (код ЄДРПОУ 37645357) та ТОВ «Промтоварний ринок» (код ЄДРПОУ 20942626), підробив договір про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Віктор Д» (ЄДРПОУ 37645357) шляхом її купівлі-продажу від 23.05.2014 та протокол № 1/2014 загальних зборів учасників ТОВ «Віктор Д» від 23.05.2014, на підставі яких 26.05.2014 реєстраційною службою Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області проведено реєстраційну дію щодо зміни учасників ТОВ «Віктор Д», внаслідок чого ОСОБА_2 протиправно заволодів часткою в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Віктор Д», яке являється власником частки у розмірі 28,49% статутного капіталу ТОВ «Промтоварний ринок».

В подальшому, 05.06.2014 ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою доведення до кінця злочинного умислу щодо захоплення часток статутного капіталу ТОВ «Промтоварний ринок» (ЄДРПОУ 20942626), уклав договір купівлі-продажу незаконно набутої частки в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Віктор Д» (ЄДРПОУ 37645357, являється власником частки у розмірі 28,49% статутного капіталу ТОВ «Промтоварний ринок») на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частинах в розмірі по 50%, чим вчинив правочин з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 5615/02 від 18.12.2014, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160000000589, рукописний запис «ОСОБА_6» в договорі відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Віктор Д» шляхом її купівлі-продажу від 23.05.2014 (у реєстраційній справі № 1_543_002971_94 ТОВ «Віктор Д», а.с. 72) виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_6 у договорі відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Віктор Д» шляхом її купівлі-продажу від 23.05.2014 та у протоколі № 1/2014 зборів учасників ТОВ «Віктор Д» від 23.05.2014 (у реєстраційній справі № 1_543_002971_94 ТОВ «Віктор Д», а.с. 72, 65) виконані не ОСОБА_6, а іншою (-ими) особою (-ами) з наслідуванням підписам ОСОБА_6

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №16461/16462/17-32 від 11.05.2018, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис у графах «Особистий підпис» та «Підписи учасників зборів» протоколу реєстрації для участі у загальних зборах ТОВ «ВІКТОР Д» від 23.05.2014, виконаного на 1 арк., який міститься в матеріалах реєстраційної справи №1_543_002971_94 ТОВ «ВІКТОР Д», виконано не ОСОБА_6, а іншою особою; підписи та рукописний текст «ОСОБА_6» у місці для підписів сторін, а саме у графі «Продавець», договору відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «ВІКТОР Д» шляхом її купівлі-продажу від 23.05.2014, виконаного на 2 арк., який міститься в матеріалах реєстраційної справи № 1_543_002971_94 ТОВ «ВІКТОР Д», виконано не ОСОБА_6, а іншою особою; підпис у графі «підписи учасників зборів», а саме у підграфі «ОСОБА_6», протоколу № 1/2014 зборів учасників ТОВ «ВІКТОР Д» від 23.05.2014, виконаного на 1 арк., який міститься в матеріалах реєстраційної справи № 1_543_002971_94 ТОВ «ВІКТОР Д», виконано не ОСОБА_6, а іншою особою.

19.07.2018 у даному кримінальному провадженні громадянину України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 209 КК України, громадянину України ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 206-2 та ч. 2 ст. 209 КК України.

Санкцією ч. 2 ст. 209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлова будівля (торгово-побутовий комплекс), загальною площею 836,8 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_3, форма власності приватна спільна часткова, розмір частки 68/100.

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 15.09.1999, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно із свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 31.07.2012 ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_2.

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 04.09.1999, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та договору дарування нерухомого майна від 16.03.1999, ОСОБА_2 набув у власність по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Згідно із свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 31.07.2012 ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_2.

З метою повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, а також для забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий звернувся з зазначеним клопотанням.

Слідчий Самолюк Т.В. в судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів наведених у ньому та просить його задовольнити. Просив накласти арешт на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1; житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2; частку в розмірі 68/100 нежитлової будівлі (торгово-побутового комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_2, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власника майна є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна підозрюваного ОСОБА_2

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого Самолюка Т.В., слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №22015000000000267 від 10.09.2015, вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Разом з тим, встановлено, що майно на яке слідчий в клопотанні просить накласти арешт, належить підозрюваному ОСОБА_2

Згідно з ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактами вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_2 передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити підозрюваному.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Самолюка Т.В., погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Калітенком С.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000267 від 10.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.358 та ч.2 ст.209 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.206-2, ч.2 ст.209 КК України, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.205, ч.2 ст.258-5 та ч.1 ст.258-5 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- частку в розмірі 68/100 нежитлової будівлі (торгово-побутового комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 03 серпня 2018 року о 15 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя Антонюк М.С.