Постанова № 75687780, 02.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/22682/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1164/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар – Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача та її представника,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди з апеляційною скаргою Колективного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року, ухвалене суддею Мазурок О.В.,

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» (далі – підприємство) про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 14550 грн. 70 коп., компенсації втрати частини доходів у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в розмірі 14070 грн. 52 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з червня 2012 року по листопад 2016 року в розмірі 60350 грн. 16 коп. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

На обґрунтування позову зазначила, що відповідач при звільненні її з роботи 21.05.2012 року не провів з нею остаточного розрахунку, не виплатив усієї заробітної плати внаслідок чого повинен сплатити залишок суми з урахуванням компенсації втрати частини доходів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року позов було задоволено частково. Стягнуто з КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 550,70 грн., 60 350,16 грн. за час затримки розрахунку при звільненні, з урахуванням обов'язкових платежів, 14070,52 грн. втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» на користь держави 1 409,57 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі підприємство просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказало на помилкове встановлення судом першої інстанції обставин справи, оскільки проведено оцінку єдиному доказу, акту №1681, складеному в результаті перевірки дотримання законодавства про працю в 2011 році, який є неналежним доказом в даній справі і не повинен був бути прийнятим судом до уваги.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.06.2017 року апеляційну скаргу КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» було задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2017 року змінено, зменшено розмір середнього заробітку до 24678 грн. 42 коп. та судового збору до 808 грн. 62 коп. Доповнено резолютивну частину рішення суду першої інстанції абзацом такого змісту: «Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але е більше ніж за один місяць». В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2018 року було частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 12.06.2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано. Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання апелянт не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач та її представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, підтримали рішення суду першої інстанції з урахуванням висновків постанови суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2 і 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст.ст. 12, 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції було допущено помилку при перевірці правильності проведення розрахунку розміру середнього заробітку, тому судове рішення підлягає зміні у відповідній частині.

Судом встановлено, що наказом директора КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» від 18.05.2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючої відділом 21.05.2012 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників.

22.11.2011 року Відділом трудових відносин та зайнятості населення управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради було проведено перевірку додержання законодавства про працю у КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр». За результатами даної перевірки встановлено, що підприємством було допущено порушення ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» щодо своєчасності виплати заробітної плати, інформація щодо нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати та документи, які б підтверджували розрахунок зі звільненими працівниками, керівником підприємства надані не були.

За повідомленням Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради від 09.11.2011 року, заборгованість КП «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» перед ОСОБА_1 за період з березня 2010 року по серпень 2011 року становить 14550,701 грн.

Згідно з індивідуальними відомостями Пенсійного фонду України заробітна плата позивача становила за 2010 рік: березень - 869 грн., квітень - 884 грн., травень - 884 грн., червень - 884 грн., липень - 888 грн., серпень - 888 грн., вересень - 888 грн., жовтень - 907 грн., листопад - 907 грн., грудень - 922 грн.; за 2011 рік: січень - 941 грн., лютий - 941 грн., березень - 941 грн., квітень - 960 грн., травень - 960 грн., червень - 960 грн., липень - 960 грн., серпень - 480 грн., всього 16 064 грн. (без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів).

У день звільнення ОСОБА_1 з нею не було проведені всі належні їй виплати.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року, №100 (далі – Порядок №100), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Оскільки у день звільнення позивача всі належні звільненому працівникові суми виплачені не були, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, однак допустив помилку в його обрахуванні щодо розміру.

Судом встановлено, що з серпня 2011 року ОСОБА_1 не працювала повний робочий день, в місяць її заробіток становив половину посадового окладу 480 грн.

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В абзацах 2, 3 пункту 4 вищезазначеного Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Статтею 95 КЗпП України встановлено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

У ст. 13 Закону України «Про державний бюджет» на 2012 рік установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 грн., з 1 квітня - 1094 грн., з 1 липня - 1102 грн., з 1 жовтня - 1118 грн., з 1 грудня - 1134 грн.

В такому випадку, враховуючи, що розмір заробітної плати, фактично отриманої позивачем та розмір її посадового окладу за місяць, які підлягають врахуванню для визначення середньої заробітної плати становив менше розміру мінімальної заробітної плати, тому при розрахунку даного виду виплат необхідно врахувати розмір мінімальної заробітної плати в березні 2012 року – 1073 грн. та в квітні 2012 року – 1094 грн.

Таким чином розмір середнього заробітку за період з червня 2012 року по листопад 2016 року, який визначено позивачем у позовній заяві становитиме 59 773 грн. 35 коп.: (1073 грн.+1094 грн.=2167 грн.; 21 роб. дн.+20 роб. дн.=41 роб. дн.; 2167 грн.:41 роб. дн. =52,85 грн. – середньоденний заробіток помножено на загальну кількість робочих днів затримки, яка становить 1131 роб. дн.=59 773 грн. 35 коп.).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року змінити, зменшивши розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з Колективного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-обчислювальний центр» на користь ОСОБА_1 до 59 773 грн. 35 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 03.08.2018 року

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_2 Доповідач – Гринчук Р.С.

Категорія № 53