Постанова № 75687749, 01.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 683/3102/17

Провадження № 22-ц/792/1140/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,

з участю представника КП «Тепловик» ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/3102/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2018 року (суддя Сагайдак І.М., повне судове рішення складено 11 червня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_5 до директора Комунального підприємства «Тепловик», адміністрації Комунального підприємства «Тепловик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_5, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Послуги з теплопостачанню надає КП «Тепловик». Будь-яких договорів з підприємством про надання послуг не укладав і не бажає. Неодноразово звертався до відповідача з вимогою про відключення квартири від мереж централізованого опалення, оскільки мав намір встановити індивідуальне опалення, однак звернення залишались без реагування.

Позивач просив зобов’язати відповідачів відключити квартиру АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення шляхом відпилювання батарей. Стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 49000 грн, матеріальної шкоди за період з жовтня 1999 року по вересень 2017 року - 97000 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2018 року в позові відмовлено.

ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в апеляційній скарзі просить його скасувати і задовольнити позов. Посилається на незаконність судового рішення.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засіданні апеляційного суду представник КП «Тепловик» визнав апеляційну скаргу необґрунтованою у повному обсязі.

Інші учасники справи не з’явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 і це житло є зареєстрованим місцем його проживання. На ім’я ОСОБА_5 за цією адресою відкрито особовий рахунок і КП «Тепловик» надаються послуги з централізованого опалення.

Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами у справі не укладався.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При відмові в позові суд виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання. Діючим законодавством визначено порядок відключення споживача від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, а тому у КП «Тепловик» відсутня можливість та повноваження здійснити відключення від мереж централізованого опалення квартири позивача у спосіб, визначений ОСОБА_5 у позові. Доказів на підтвердження заподіяння відповідачами майнової і моральної шкоди не надано.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи і вимогам закону.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» віл 24 червня 2004 року №1875-VІ споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що КП «Тепловик» надає комунальні послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання, а ОСОБА_5 їх отримує, а тому зобов’язаний здійснювати відповідну оплату.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до п. 24, п. 25 і п. 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

За змістом п. 1.2, п. 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758 (далі – Порядок), для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП (п. 2.2.1 Порядку).

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи (п. 2.5 Порядку).

Отже, чинним законодавством передбачено порядок відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з ініціативи споживачів і відключення в інший спосіб, зокрема шляхом відпилювання приладів опалення, заборонено.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач має право на відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів можливості відключення належної йому квартири від мереж централізованого опалення відповідно до встановленого законодавством порядку, а тому правильним є висновок суду про відсутність у КП «Тепловик» повноважень на відключення позивача від централізованого опалення у зазначений позивачем спосіб.

Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції і про відсутність підстав для стягнення майнової і моральної шкоди на користь ОСОБА_5, оскільки ним не надано доказів заподіяння шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, причинний зв'язок між протиправністю поведінки заподіювача шкоди і заподіяною шкодою.

У зв’язку з наведеним вище не заслуговує на увагу посилання позивача в апеляційній скарзі на неналежне надання послуг з теплопостачання як на підставу для відключення від мереж централізованого опалення і відшкодування шкоди.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції і на законність рішення суду не впливають.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд виходить з того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін, про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28 жовтня 2010 року.

Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай