Ухвала суду № 75687623, 11.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33978/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Сліпець К.В., за участю прокурора Наумовича В.О., адвоката: Кошельника С.М., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12018100060003005 від 10.07.2018 року - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Петровича Д.Е. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Городня, Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 приватний будинок, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В С Т А Н О В И В:

11.07.2018 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження провадження № 12018100060003005 від 10.07.2018 року - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Петровича Д.Е. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Городня, Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 приватний будинок, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за майнові злочини, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, повторно вчинив майновий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, 09.07.2018, приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи в магазині «Сільпо» ТОВ «Сільпо-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198), який розташований на першому поверсі в ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на повторне, таємне викрадення чужого майна, вирішив умисно, таємно, з корисливих спонукань викрасти товар, належний ТОВ «Сільпо Фуд».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, 09.07.2018, приблизно о 19 год. 30 хв., продовжуючи знаходитись в торговому залі магазину «Сільпо» діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь чужого майна підійшов до стелажів та взяв наступні товари: жувальну гумку «Orbit» «Лесная земляника», 50 шт., артикул 50173464, загальною вартістю 445,42 грн., жувальну гумку «Orbit» «Фантастический Апельсин», 18 шт., артикул 42113348, загальною вартістю 160,35 грн., жувальну гумку «Orbit» «Евкаліпт», 29 шт., артикул 50173617, загальною вартістю 258,34 грн., жувальну гумку «Orbit» «Winterfresh драже», 23 шт., артикул 50173976, загальною вартістю 153,14 грн., жувальну гумку «Orbit» «Белоснежний освежительная мята», 30 шт., артикул 42069942, загальною вартістю 267,25 грн., жувальну гумку «Orbit» «Веселая голубика», 60 шт., артикул 42123880, загальною вартістю 534,00 грн., та поклав вказаний товар до поліетиленового пакету, який при ньому. Обравши їх предметом свого злочинного посягання, впевнившись, що його дії не були непоміченими з боку сторонніх осіб, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, спрямовані на повторне, таємне викрадення чужого майна з метою доведення злочинного умислу до кінця, направився в сторону камер схову, де через огорожу поклав пакет з викраденим майном між металевими шафами вказаних камер. Після цього ОСОБА_2 вийшов з приміщення супермаркету за касовуву зону та направився до вище вказаних камер схову, які знаходяться за межами антикрадіжкових рамок, де взяв захований між металевими шафами камер схову пакет із викраденим майном та направився до виходу на перший поверх ТРЦ «Гулівер», не плануючи розраховуватись за вищевказаний товар загальною вартістю 1818,90 грн, що належить ТОВ "Сільпо Фуд".

Проте, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця, таємне повторне викрадення чужого майна не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки після перетину антикрадіжкових рамок на виході із магазину ОСОБА_2 був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо».

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєному повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

09.07.2018 ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.07.2018 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) та у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- Протоколом прийняття заяви;

- Протоколом огляду місця події;

- Протоколами допитів свідків;

- Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;

- Протоколом затримання особи;

- Протоколом допиту підозрюваного.

У діях ОСОБА_2, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, тобто підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин будучи обвинуваченим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, не маючий при собі відповідно підтверджуючих документів своєї особи, не має міцних (сталих) соціальних зв'язків.

Вчинення вказаного кримінального правопорушення, засудження та притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_2 за типове кримінальне правопорушення та майновий стан підозрюваного вказує на наявність ризиків, а саме можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, а також переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за новий повторний злочин.

Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували.

Заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження зобов'язаний оцінити в сукупності із іншими обставинами також і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Однак вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.

Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою.

ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, та вважає що застосування даного запобіжного заходу саме у вигляді особистого зобов'язання забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 12018100060003005 від 10.07.2018 року - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Петровича Д.Е. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Городня, Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 приватний будинок, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (викликом); не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання слідчому чи прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії ухвали визначити до 06 вересня 2018 року, в межах строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Підозрюваного письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме у провадженні суду - на прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено 16.07.2018 року о 15.30 год.

Слідчий суддя О.М. Соколов