Ухвала суду № 75685786, 03.08.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/830/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О., Нікітенко В.Г.,

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглядаючи у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, –

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, посилаючись на норми ЦПК України, заявив клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

-Чи має ОСОБА_1 (позивач) родинний зв’язок син/батько з ОСОБА_2 (відповідачем)?;

-Чи є ОСОБА_2 (відповідач) батьком ОСОБА_1 (позивача)?

Відповідно до змісту вказаного клопотання відповідач має обґрунтовані підстави вважати, що позивач не є його сином.

Обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи, представник відповідача

ОСОБА_3 посилався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Яггі проти Швейцарії», де зазначено, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

Крім того, посилався на постанову Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де судам роз’яснено, що за наявності спору питання щодо батьківства може бути вирішено шляхом призначення судової експертизи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що проведення такої експертизи не є тривалим у часі та має невисоку вартість. Разом з тим її результати дозволять вирішити всі спірні питання. Вказував, що проведена на початку 2000-х років експертиза під час розгляду справи про оспорювання батьківства в силу тогочасних технічних можливостей не могла дати чітку відповідь на питання щодо батьківства та мала вірогіднісний характер.

Відповідач підтримав позицію свого представника, клопотання про призначення експертизи просив задовольнити.

Позивач проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив. Стверджував, що експертиза з приводу встановлення родинних зв’язків вже проводилися та сумніватися в її результатах підстави відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши клопотання про призначення експертизи, суд встановив таке.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Крім того, ч. 3 ст. 136 СК України встановлено, що оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що позивач народився 1 вересня 1999 року, тобто на момент звернення до суду є повнолітнім, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 29 листопада 1999 року серії І-СР № 056705 (а.с. 6).

При цьому згідно з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

30 січня 2001 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 26). Зокрема, з мотивувальної частини вказаного рішення суду вбачається, що у даній справі проведені судово-медична та судово-біологічна експертизи, згідно з висновками яких орієнтовно зачаття дитини наступило в період з 18 листопада 1998 року по 2 грудня 1998 року, а згідно з даними ультразвукового дослідження з 3 грудня 1998 року батьківство ОСОБА_2 стосовно дитини – ОСОБА_1, народженого ОСОБА_4 1 вересня 1999 року, не виключається.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, враховуючи наявність рішення суду про відмову відповідачу в оспорюванні батьківства, яке набрало законної сили, беручи до уваги приписи законодавства щодо неможливості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття, а також відсутність підстав для обов’язкового призначення експертизи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 104, 105, 259, 260 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай