Постанова № 75682568, 03.08.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2776/18Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/789/719/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Сташків Б. І.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

без учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 607/2776/18 за апеляційною скаргою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., повне рішення суду складене 13 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі — Управління) звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї в розмірі 38 819,84 грн.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 була призначена та виплачувалася державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї. При призначенні допомоги відповідач була попереджена спеціалістами Управління про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної допомоги та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та стан сім'ї, зміни обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги.

У результаті проведення перевірки встановлено, що у сім'ї ОСОБА_1 перебуває у власності два транспортних засоби, у тому числі - автомобіль марки «MITSUBISHI L200», 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, про який відповідач не повідомила. З 01.02.2015 р. відповідачу припинено надання спірної допомоги. З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу лист про повернення безпідставно отриманих сум, однак, у добровільному порядку кошти не повернуті.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року у задоволенні позову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (вул.Лисенка,8 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 03195636) до ОСОБА_1 (вул.Коновальця, 10/28 м.Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління соціальної політики Тернопільської міської ради просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його позовну заяву задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що у заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від 25.03.2014 року №910060 та заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від 17.10.2014 року №911537 ОСОБА_1 власноруч проставила свій підпис під попередженням усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством та одночасно давала згоду на збір інформації про сім'ю та доходи, що необхідно для призначення допомоги. Наголошує, що в результаті проведеної перевірки відділом соціальних інспекторів Управління у власності сім'ї ОСОБА_1 виявлено два транспортних засоби (CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 і MITSUBISHI L200, 1995 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4), а при зверненні за призначенням державної соціальної допомоги вказано один транспортний засіб — CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, таким чином, подавши недостовірні дані про майновий стан сім'ї. Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що автомобіль марки MITSUBISHI L200, 1995 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, був проданий за дорученням чоловіком відповідачки ОСОБА_2 іншій особі з правом розпоряджатися даним автомобілем згідно довіреності, оскільки видача довіреності чи передоручення повноважень на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.

Відзиву на апеляційну скаргу, у встановлений законом строк, відповідачем подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що 25 березня 2014 року та 17 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із письмовими заявами про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, як малозабезпеченій сім'ї.

Рішенням Управління соціальної політики про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, позивачу призначено спірну допомогу з 01 березня 2014 року по 01 липня 2014 року у розмірі 3347,37 грн., з 02 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року у розмірі 3584,96 грн.

Вказаний факт також підтверджується витягом з протоколу за №7 від 30.04.2014 року засідання комісії з вирішення спірних питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, відповідачу призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї з 01 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року у розмірі 3 653,66 грн. щомісячно.

В результаті проведеної перевірки відділом соціальних інспекторів Управління соціальної політики Тернопільської міської ради було встановлено, що ОСОБА_1 подала неповну інформацію про наявність у власності її чоловіка ОСОБА_2 двох транспортних засобів.

З облікових карток приватних транспортних засобів від 29 січня 2015 року встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває автомобіль марки «Chevrolеt Aveo», 2008 року випуску, реєстраційний номер ВО 1784АК та автомобіль марки «MITSUBISHI L200», 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Наказом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №10 від 23.02.2015 року припинено з 01 лютого 2015 року призначення та виплату спірної допомоги ОСОБА_1

Згідно довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №528 від 19 лютого 2018 року встановлено, що відповідачу за період з березня 2014 по лютий 2015 року включно виплачено 38819,84 грн. гривень.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Управління соціальної політики до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 червня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвалою Верховного суду України від 15 вересня 2016 року відмовлено у допуску до провадження заяви позивача про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду від 21 червня 2016 року.

Встановлено, що на вихованні та утриманні відповідача на час призначення та виплати спірної допомоги перебувало троє неповнолітніх дітей: донька Вікторія, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є інвалідом, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що автомобіль марки «MITSUBISHI L200», 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, дійсно був зареєстрований за ним у 2008 році. Проте, даний транспортний засіб придбавався виключно за кошти та для потреб ПП «Автокар Тернопіль», де він і працював. Вказане підтверджується також довіреністю, посвідченою нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу від 22 червня 2010 року, зареєстрованою в реєстрі за №72, згідно якої він уповноважив ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 бути його представником при вирішенні питань, пов'язаних з користуванням даного автомобіля. При цьому, надав даним особам право безоплатного керування даним транспортним засобом строком на три роки. Даний транспортний засіб ніколи не використовувався для потреб сім'ї.

З копії трудової книжки ОСОБА_2 серії БТ-І №5509738 від 04.08.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 у період з 12 березня 2007 року по 02 січня 2011 року працював у ПП «Автокар Тернопіль».

З довідки ПП «Автокар Тернопіль» від 07 травня 2018 року вбачається, що станом на 2010 рік ОСОБА_5 був засновником даного підприємства, ОСОБА_6 - головним бухгалтером, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 працювали слюсарями по ремонту автомобілів. Транспортний засіб MITSUBISHI L200, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, був зареєстрований на ОСОБА_2 у зв'язку з необхідністю виїздів за кордон по потребах підприємства. Даний автомобіль використовувався виключно у службових цілях.

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги передбачені Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" №1768-ІІІ від 01 червня 2000 року та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям" № 250 від 24 лютого 2003 року.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону №1768-ІІІ соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

За частинами першою, другою, п'ятою, шостою, сьомою та десятою статті 4 цього ж Закону для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.

Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

За пунктом 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1768-ІІІ державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата у випадках, коли:

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. м на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

Згідно з частиною другою цієї норми Закону за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:

у складі сім'ї є інвалід;

у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №1768-ІІІ, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

Згідно з абзацом другим пункту 25 Порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.

З аналізу наведених норм права вбачається, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстав, передбачених абзацами четвертим, п'ятим частини першої статті 7 Закону №1768-ІІІ, можливе за наявності таких обов'язкових умов:

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід;

відсутність обставин, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону;

необхідність дотримання процедури прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені частинами першою та другою статті 7 Закону № 1768-III;

відсутність ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

З матеріалів справи вбачається, що в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, від 02.04.2014 року ОСОБА_1 зазначала, що в сім'ї виховується троє неповнолітніх дітей віком до 18 років, а саме: дочка ОСОБА_9, 18.06.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії I-ИД №037483, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільської міської ради(а.с.18), син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії I-ИД №077587, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (а.с.19), син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії I-ИД №077586, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (а.с.20).

Відповідно до акту №743 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 29.04.2014 року встановлено, що син ОСОБА_10 є дитиною-інвалідом. Заявниця ОСОБА_1 здійснює догляд за сином ОСОБА_3, який є дитиною-інвалідом.

Рішеннями Управління про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідачу була призначена дана допомога.

Враховуючи обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що в розумінні абзацу четвертого частини першої статті 7 Закону № 1768-III припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), можливі тоді, коли відсутні відомості про те, що в малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), у складі сім'ї є інвалід або обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті.

Повернення (стягнення) наданої соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, коли місцева державна адміністрація на підставі рішень районних, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та зібраної інформації про сім'ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову в наданні соціальної допомоги.

Дана позиція узгоджується і з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року в справі № 2-а/683/105/2014.

Як вбачається з матеріалів справи, місцева державна адміністрація не приймала рішення про відмову в наданні соціальної допомоги сім'ї ОСОБА_9 з вищезазначених підстав.

Згідно із ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 не мала умислу на приховання відомостей щодо автомобіля MITSUBISHI L200, 1995 року випуску, оскільки їй не було відомо про реєстрацію даного автомобіля, сім'я ніколи ним не користувалась, тому що він придбавався виключно за кошти та для службових потреб ПП “Автокар Тернопіль”, де працював її чоловік ОСОБА_11О.(а.с.89-93, 95, 98), а протилежного, у порушення ст.81 ЦПК України, позивач не навів.

Враховуючи факт недоведення позивачем вини ОСОБА_1, відсутності доказів про те, що вона навмисно подала недостовірні відомості або приховала відомості при призначенні зазначеної допомоги, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для стягнення з неї виплачених коштів державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї.

Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення відповідного обґрунтування щодо заявлених вимог, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Таким чином, розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені в апеляційному суді, у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги 2643,00 грн., покласти на Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03 серпня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи